В Україні набули чинності зміни до Положення про проходження військової служби, згідно з якими медиків більше не призначатимуть на непрофільні посади у війську.
Відповідні зміни до Положення внесені указом Президента України №397/2025, який вступив у дію в четвер, 12 червня.
Документ деталізує умови проходження служби для осіб із медичною та фармацевтичною освітами, а також для фахівців із реабілітації, зокрема в умовах воєнного стану.
Ключовою зміною є те, що указом запроваджена норма, яка забороняє призначення таких фахівців на військові посади, не пов’язані з наданням медичної, фармацевтичної чи реабілітаційної допомоги або ж на такі, що потребують нижчого рівня освіти чи кваліфікації, ніж має кандидат. Єдиний виняток – добровільна згода особи на таке призначення.
Ідеться про військовослужбовців і громадян, які мають вищу освіту ступеня магістра медичного або фармацевтичного спрямування та відповідний сертифікат лікаря-спеціаліста або фармацевта-спеціаліста, а також про тих фахівців, які мають вищу освіту ступеня магістра за спеціальностями «Технології медичної діагностики та лікування» (спеціалізація «Протезування-ортезування»), «Терапія та реабілітація», «Біомедична інженерія» (освітня програма з технологій протезно-ортопедичних виробів) або ж мають вищу освіту та пройшли післядипломне навчання на циклах спеціалізації «Ерготерапія», «Протезування-ортезування», «Терапія мови і мовлення», «Фізична терапія». Назви спеціальностей зазначені з урахуванням змін освітнього законодавства.
Указом оновлені вимоги до присвоєння звання молодшого лейтенанта як для чинних військовослужбовців, так і для громадян, які можуть бути призвані за мобілізацією чи зараховані на військову службу за контрактом.
До переліку спеціальностей включені не лише лікарі, а й фармацевти. Якщо вони не проходили військову підготовку за програмою для офіцерів запасу, то зможуть бути призначені на посади офіцерського складу медичної служби з подальшим проходженням курсу підготовки за програмою для офіцерів медслужби тактичного рівня.
Чітко визначений також перелік спеціальностей, які дозволяють служити на посадах за реабілітаційними напрямами. Такі фахівці можуть бути призначені на офіцерські посади у сфері реабілітації, зокрема з протезування-ортезування, з подальшим проходженням у разі потреби курсу військової підготовки.
До Всесвітнього дня без тютюну в Україні презентували результати нового етапу Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS), які свідчать про тривожну стабілізацію або зростання рівня вживання тютюнових та нікотинових виробів серед підлітків
Про це повідомляє МОЗ.
До Всесвітнього дня без тютюну, який щороку відзначається 31 травня, Всесвітня організація охорони здоров’я спільно з МОЗ, МОН та партнерами оприлюднила результати четвертого раунду Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS). Опитування охопило українських школярів віком 11–17 років і відображає зміни у рівні споживання тютюнових і нікотинових виробів за останні два десятиліття.
Частка підлітків, які вживають тютюнові вироби, зменшилася з 26% у 2005 році до 17,6% у 2023.
Куріння звичайних сигарет знизилося з 24% (2005) до 9,2% (2017), але у 2023 показник знову зріс — до 12,3%.
19,6% опитаних підлітків вживають електронні сигарети — це на рівні 2017 року (18,4%), коли ці дані почали фіксувати.
6,9% школярів вживають тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН), 5,1% — бездимний тютюн, а 2,9% — нікотинові паучі.
Лише 21,6% учнів задумалися про відмову від куріння після прочитання попереджувальних написів на упаковках.
Майже половина підлітків-курців (47%) хоче кинути курити, але ефективність спроб знизилася.
Позитивна динаміка
Вплив пасивного куріння вдома зменшився втричі — до 24,9%.
Частка підлітків, які зазнають впливу тютюнового диму в закритих громадських місцях, знизилась з 84,4% (2005) до 36,2% (2023).
Відсоток підлітків, які бачили рекламу тютюну в місцях продажу, впав з 62,5% (2017) до 49,5% (2023).
61,9% молоді помітили антитютюнові повідомлення в ЗМІ.
Тривожні тенденції
В усіх категоріях фіксується зростання або стагнація споживання нікотинових виробів серед підлітків 13–15 років.
Молодь активно вживає нові форми тютюну, які часто подаються як «менш шкідливі», хоча також формують залежність.
47,3% підлітків не стикалися з перешкодами при купівлі сигарет, попри вікові обмеження.
Офіційні коментарі:
„Діти та підлітки особливо вразливі до впливу нікотину. Він шкодить нервовій та серцево-судинній системі, викликає залежність, яка може тривати все життя. Наш обов’язок — захистити їх, створивши середовище без тютюну”, — зазначила Тетяна Скапа, директорка департаменту громадського здоров’я МОЗ України.
Україна вже зробила кілька важливих кроків: запровадила графічні попередження на упаковках, заборонила ароматизовані сигарети, обмежила рекламу та підвищила акцизи. Утім, повномасштабна війна, гуманітарна криза та нестабільне середовище ускладнюють реалізацію профілактичних політик.
В Україні офіційно завершився епідемічний сезон 2024/2025. За цей час на ГРВІ перехворіли понад 4,6 млн осіб.
Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я у вівторок, 27 травня.
«В Україні офіційно завершився епідемічний сезон, який щорічно починається восени і закінчується навесні», – сказано в повідомленні.
За даними МОЗ, протягом епідсезону 2024/2025 перехворіло 4 628 292 особи, з них 2 637 562 – діти.
Загальна кількість зареєстрованих випадків менша, ніж роком раніше, а рівень захворюваності на COVID-19 знизився в 7,4 раза.
Також повідомляється, що кількість перехворілих становить 12,8% від населення країни, і вона на 4% менша, ніж за аналогічний період сезону 2023-2024 років.
Загалом, з 30 вересня 2024 року до 18 травня 2025 року, серед усіх випадків COVID підтвердили у 18 849 дорослих та 2 514 дітей.
З ускладненнями ГРВІ до лікарень потрапили 126 733 людини (з них 73 999 – діти).
Зареєстровано 193 летальні випадки внаслідок ускладнень ГРВІ, COVID-19 та грипу, дев’ять із яких – серед дітей.
В Україні функціонує 29 мобільних аптечних пунктів, що обслуговують віддалені громади та прифронтові райони. Найбільше мобільних аптек працює у Харківській, Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Станом на травень 2025 року в Україні працює 29 мобільних аптечних пунктів у 17 областях, ще один – готується до виїзду найближчим часом. Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ).
Зазначається, що у більшості випадків маршрути охоплюють саме ті населені пункти, де повністю відсутні стаціонарні аптеки. Йдеться про найвіддаленіші громади, прифронтові райони, села з обмеженим доступом до медичної інфраструктури.
Ми запустили першу мобільну аптеку в січні 2024 року – з одного маршруту в Харківській області. Сьогодні їхні маршрути охоплюють понад 1000 населених пунктів – це тисячі людей, які отримали реальний доступ до ліків там, де раніше не було жодної аптеки- зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За його словами, у воєнний час мобільна аптека – це не просто точка продажу, це „точка довіри, стабільності й турботи про людей у громадах”, адже у таких аптеках можна придбати як рецептурні, так і безрецептурні препарати, зокрема ліки за програмою „Доступні ліки”, що дозволяє людям економити кошти і не переривати лікування.
„Наразі найбільше населених пунктів охоплюють маршрути мобільних аптек в Харківській, Київській, Черкаській і Чернігівській областях. За кількістю працюючих мобільних аптек лідирують ті ж регіони – по три пункти в кожному”, – уточнили в МОЗ.
Інформація про фахівців з фармосвітою має вноситись до електронної системи охорони здоров’я, наголосили у міністерстві.
Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками проводитиме додаткові перевірки аптек з метою припинити обслуговування пацієнтів фармацевтами без відповідної освіти. Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я України.
Підставою для перевірок стало виявлення аптечних закладів, в яких штат не був повністю укомплектований співробітниками з необхідною кваліфікацією.
Чинні вимоги передбачають, що відпуск лікарських засобів мають здійснювати виключно дипломовані провізори.
У відомстві наголошують, що порушення цієї норми може становити потенційну загрозу для споживачів, а тому посилення контролю за діяльністю аптек є необхідним.
„(Пацієнт) має бути впевнений, що під час отримання чи купівлі лікарського засобу з ним працює кваліфікований фахівець, а послуга – відповідає стандартам якості”, – зауважив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Інформація про фахівців з фармацевтичною освітою обов’язково має вноситись до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ).
Відсутність такої інформації щодо працівників аптек стане приводом для Держлікслужби перевірити, чи їх відвідувачам надають послуги згідно до ліцензії.
Чехія, в межах програми Ukraine Facility, інвестує 100 млн євро (107 млн доларів) на оновлення лікарень. Вже погоджено фінансування шести проєктів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook-сторінку голови Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) Віктора Ляшка.
„Чехія в межах програми Ukraine Facility потенційно готова взяти на себе фінансування модернізації 13 лікарень у 7 регіонах України. На сьогодні попередньо погоджено фінансування 6 проєктів на загальну суму понад 100 млн євро”, – написав Ляшко.
Серед закладів, які отримають фінансування:
Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи – 35,27 млн євро (38,07 млн доларів);
Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни – 18,9 млн євро (млн доларів);
Волинська обласна клінічна лікарня – 4,31 млн євро (20,4 млн доларів);
Криворізька міська лікарня №5 – 16,57 млн євро (17,89 млн доларів);
Міська клінічна лікарня №16 у Дніпрі – 14,93 млн євро (16,12 млн доларів);
Київська обласна дитяча лікарня – 10,27 млн євро (11,09 млн доларів).
До переліку входять медикаменти для лікування серцево-судинних захворювань, ГРВІ, хвороб дихальних шляхів, нервової та ендокринної систем, шлунково-кишкових патологій, а також жарознижувальні засоби.
З 1 квітня в Україні подешевшають ще 100 лікарських засобів українського виробництва. Ціни знизяться в середньому на 17% завдяки домовленостям з українськими фармацевтичними компаніями. Про це інформує глава МОЗ Віктор Ляшко у вівторок, 1 квітня.
Розмір знижки залежить від препарату – від 10% до понад 60%, за винятком деяких дороговартісних ліків.
До переліку входять медикаменти для лікування серцево-судинних захворювань, ГРВІ, хвороб дихальних шляхів, нервової та ендокринної систем, шлунково-кишкових патологій, а також жарознижувальні засоби.
МОЗ також нагадало, що в межах співпраці з національними виробниками досягнуто домовленості про поступове зниження цін на ще 205 препаратів. З них 104 позиції вже подешевшали, а ще 101 подешевшає у квітні.
Раніше українські фармвиробники підписали декларацію про зниження на 30% вартості 100 найпопулярніших ліків з 1 березня. Загалом у співпраці з виробниками МОЗ планує знизити ціни на 373 медичні препарати.
Зазначається, що серед захворілих 108 375 дітей. Це на 16% менше, ніж тижнем раніше.
За даними МОЗ, пік захворюваності на ГРВІ, грип та COVID-19 був зафіксований у лютому і зараз, у березні, спостерігається зменшення реєстрації нових випадків. Наразі вірус грипу циркулює в 21 регіоні країни.
За минулий тиждень до лікарень госпіталізовано 6 176 осіб, із них 3 567 – діти віком до 17 років. Зареєстровано чотири летальні випадки внаслідок ускладнень COVID-19 та 19 – внаслідок грипу.
Перевищення епідпорогу середнього рівня зареєстроване у 10 областях: у Волинській, Житомирській, Львівській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській та Чернівецькій областях. Ще у п’яти областях – Вінницькій, Івано-Франківській, Одеській, Сумській та Чернігівській областях – зареєстрований низький рівень. В інших областях України та місті Києві ситуація з епідемічної активності стабільна, спостерігається передепідемічний рівень. У порівнянні з минулим епідсезоном захворюваність на 9,4% нижча.
З початку епідсезону з 30 вересня 2024 року по 23 березня 2025 року загалом на ГРВІ перехворіло 3 703 067 осіб, що на 4,9% менше аналогічного періоду сезону 2023-2024 років.
Серед них, знеболювальні препарати, сорбенти, антациди, людські імуноглобуліни, антибіотики, анестетики, протиепілептичні лікарські засоби, протикашлеві, жарознижувальні, ліки, що застосовуються для регуляції артеріального тиску, вітаміни та мікроелементи.
Зокрема, у переліку зазначені Ібупрофен, Анальгін, Цитрамон, Валідол та активоване вугілля.
Понад 70 позицій лікарських засобів з цього переліку входять до Національного переліку лікарських засобів, ще 35 – рецептурні препарати.
Відпускні ціни виробники знижуватимуть, починаючи з березня 2025 року.
Міністр охорони здоров’я повідомив про недобір студентів на медичні спеціальності попри збільшення держзамовлення. У Львівському університеті запускають пілотний проєкт з новим підходом до навчання медиків.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що попри збільшення державних місць в українських медичних вузах, бажаючих вступити недостатньо. Про це він повідомив в ефірі телемарафону.
Сьогодні ми бачимо, що ми збільшуємо державне замовлення, але цього року ми не заповнили на 100% всі місця по державному замовленню
– зазначив міністр.
Для вирішення цієї проблеми МОЗ розпочало експериментальний проєкт на базі Львівського університету. Він передбачає зміну підходів до навчання майбутніх медиків:
студенти отримуватимуть доступ до пацієнтів з першого курсу;
процес навчання передбачає поступовий розвиток: від догляду за пацієнтами до роботи молодшим медичним працівником;
акцент робиться на постійному практичному досвіді.
За словами Ляшка, така реформа дозволить зробити медичну освіту привабливішою для випускників шкіл і сприятиме формуванню якісного кадрового резерву для системи охорони здоров’я.
