Закарпатська філія Мережі будинків народних традицій спільно з громадською організацією «За збереження закарпатської культурної спадщини та народних традицій» у Мукачеві у стінах Угорського дому ім. Мігая Мункачі вже вдруге відзначили День угорської народної казки.
З ініціативи Асоціації читання Угорщини у 2005 році 30 вересня день народження одного з творців угорської казкової літератури Елека Бенедека, проголосили Днем угорської народної казки з метою з метою привернути увагу до цінностей угорського народного казкового скарбу, а також передачі вічних цінностей та мудрості, які містяться в казках, представникам наймолодших поколінь.
«Тут уже діаспора, тож дуже важливо, аби угорське слово звучало якомога частіше», – наголосила на важливості заходу очільниця ГО «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття» Катерина Пал.
Учасників заходу привітала менеджерка Угорського дому ім. Мігая Мункачі Аніта Пфейфер, висловивши радість із приводу того, що подія зацікавила таку велику кількість гостей.
Відтак із казкою присутніх дітей зачарувала акторка Закарпатського обласного угорського драматичного театру Наталія Ґал. Через історію угорської народної казки «Свинопас» вона висвітлила значення самовідданості, мужності та допомоги людям.
Для дітей, які завітали з Мукачева та навколишніх населених пунктів, також організували майстер-класи з рукоділля.
Представниця громадської організації «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття» Адрієн Бечке у коментарі нашому виданню повідомила, що у фокусі майстер-класів були народні казки. Також діти виготовляли з вовни принцес, фей, плели кошик Червоної шапочки, шили магічну накидку, вишивали хрестиком тощо.
Завершився захід майстер-класом із народного танцю під супровід музичного ансамблю «Чіпкейш».
У місті Мукачеві Закарпатської області зафіксовано спалах кору в ромському таборі. Наразі ситуація перебуває під контролем.
Більшість дітей, які захворіли були невакциновані. Для локалізації вогнища проведена екстрена вакцинація від кору у місцях компактного проживання ромів. Наразі ситуація на контролі у відповідних служб.
Якщо дитина пропустила планову вакцинацію або потребує повторного щеплення, зверніться негайно до сімейного лікаря. В усіх амбулаторіях наявна сертифікована вакцина КПК.
16 вересня в Угорському домі ім. Мігая Мункачі відбувся меморіальний захід, присвячений 180-річчю від дня народження всесвітньо відомого художника.
Першим присутніх привітав директор Угорського дому Йосип Торпої. Він зокрема відзначив, що, незважаючи на надзвичайно важкі часи і складність організації культурних заходів, Угорський дім у місті над Латорицею знову заповнили поціновувачі мистецтва, щоби вшанувати пам’ять всесвітньо визнаного майстра угорського живопису ХІХ століття Мігая Мункачі. Йосип Торпої наголосив, що культурний центр із гордістю носить ім’я видатного угорського художника, уродженця Мукачева Мігая Мункачі, на честь якого центральну залу будівлі прикрашають репродукції робіт митця, а серія фотографій вздовж сходів презентуює важливі етапи і події його життя. При вході в будівлю розташоване погруддя Мігая Мункачі – робота мукачівського митця Аттіли Коприви. Директор також підкреслив, що Угорський дім підтримує гарні зв’язки з іншими культурними установами, зокрема, музеєм Мункачі в угорському місті Бекешчаба, а також музеєм Дері в Дебрецені. Наприкінці свого виступу Йосип Торпої подякував Імре Паку, уродженцю Мукачева, колекціонеру угорського походження, власнику найбільшої приватної колекції Мункачі, який надав копії найвизначніших робіт художника мукачівському Угорському дому.
Провідний консул Угорщини в Ужгороді Арон Чех під час виступу зазначив, що цьогоріч це вже друге відзначення річниці дня народження Мігая Мункачі, який народився 180 років тому, 20 лютого 1844 року в місті Мукачево під іменем Міхаель Лео Ліб і пізніше з дозволу громади міста Мункач він отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця. «Ця будівля з гордістю носить ім’я Мігая Мункачі і з честю зберігає пам’ять про великого художника», – підкреслив дипломат. Він також відзначив роботу культурного центру: «Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді із самого початку працює над тим, щоб цей заклад став оплотом культурного та інтелектуального життя Закарпаття, що йому чудово вдається реалізовувати з моменту відкриття у 2021 році своїми яскравими та якісними заходами – виставками, презентацями книг тощо. Зі свого боку, ми намагаємося надати всю можливу допомогу та своєю особистою присутністю зміцнити тісну співпрацю між Генеральним консульством та Угорським домом».
Після вітальних промов на сцені виступили музиканти Закарпатської обласної філармонії: віолончелістка Діана Гавата та флейтистка Агнеса Бачинська зачарували публіку віртуозним виконанням «Угорських мелодій».
Відтак актори Закарпатського обласного угорського драматичного театру представили п’єсу «Додому», яка розповідає про життя і творчість видатного угорського художника. Виставу на основі уривків зі щоденника Мігая Мункачі створила Дора Монуш. Ролі виконали Сільвестр Ферку, Юлія Форноші, Мелінда Орос. Сорокахвилинна вистава відображає визначні моменти із життя Міхаеля Ліба, який у дитинстві зазнав чимало втрат і смутку, пережив гіркі роки роботи підмайстром у тесляра й затим хвилюючий період знайомства з малюванням та живописом, після чого вирушив підкоряти світ своїми масштабними полотнами.
Художник, мистецтвознавець, доцент Закарпатської академії мистецтв Аттіла Коприва у своїй презентації розповів про найважливіші деталі щодо мистецтва Мігая Мункачі.
Окрім мистецького таланту, Мункачі був також тонким соціографом, як чудовий знавець сільських і міських спільнот європейського та угорського суспільства. Його роботи відображають сучасників як у соціологічному, так і в історичному аспектах. Він став всесвітньо відомим художником. Його трилогія про Христа та низка інших видатних картин виконали свою місію, він здобув славу та пошану як угорець і християнин перед усім освіченим світом. Мігай Мункачі пройшов шлях від ідеалізації фольклорного жанру до реалістичного портрета, який він розвинув у руслі дюссельдорфської традиції жанрового живопису. Зображуючи сільську чи міську бідноту в певних життєвих ситуаціях, він прагнув представити окремі характери і душевні стани в контексті емоційної чи драматичної події. Він був романтичним художником-реалістом. Надихався реалістичним уявленням Гюстава Курбе. Розуміння та переживання болю є одним із найцінніших елементів реалістичного мистецтва Мункачі.
Одним із джерел романтизму художника є національна свідомість, яка розвивалася разом із зародженням громадянських суспільств. На своїх великих полотнах він створював масштабні композиції з характерними людськими образами. Більшу частину свого життя провів у Парижі, де разом із дружиною відігравав важливу роль в інтелектуальному та культурному житті французької столиці.
Захід продовжився в галереї, де гості оглянули виставку репродукцій відомих картин Мункачі.
Колекція мукачівського Угорського дому нещодавно поповнилася пам’ятними монетами, випущеними Угорським монетним двором із нагоди 170-річчя від дня народження Мігая Мункачі, які присутні вперше побачили в рамках цього заходу.
Угорський дім ім.Мігая Мункачі протягом 29 липня – 2 серпня провів уже третій табір з вивчення угорської, як іноземної мови.
Основна мета мовного табору – удосконалити знання з угорської мови, розширити словниковий запас дітей. До його роботи долучилися 55 дітей, які протягом п’яти днів займалися у шести групах.
Як повідомила менеджерка Угорського дому Аніта Пфайфер, до участі в таборі запрошували україномовних дітей віком 7-16 років, бажаючих вивчати угорську мову та вдосконалювати знання з угорської мови. Більшість учасників була від 6 до 10 років, тож їх розділили на 5 груп відповідно до наявних знань, а решту підлітків в окрему групу. Половина таборуючих були носіями суто української мови, другу половину склали україномовні, котрі навчаються в угорськомовній школі. В роботі шістьом викладачам допомагали місцеві скаути.
Інтерактивні уроки проводилися зранку, а після обіду – різноманітні заняття, в рамках який хлопці та дівчата знайомилися з угорськими народними традиціями, культурою. Проводилися також майстер-класи з рукоділля, гончарства, валяння, знайомство з народними іграми, піснями і танцями, спортивні змагання.
У середу дітям організували екскурсію в Меморіальний парк села Чома, де вони знайомилися з історією угорського народу. На території парку також була можливість покататися верхи, постріляти з лука.
Завдяки різноманітним заходам учасники табору дізналися чимало нового про угорські традиції та культуру, водночас розвиваючи свої навички угорської мови.
28 червня в Угорському домі ім. Мігая Мункачі відкрилася виставка мукачівського художника Тібора Віллашека.
Тібор Віллашек народився в Мукачеві в 1959 році в сім’ї митців. Його батько, Рудольф Віллашек, та дід, Янош Ерделі, брат Адальберта Ерделі, були художниками.
Роботи Тібора Віллашека вперше були виставлені в 1974-му в Мукачеві, і відтоді, ось уже 50 років, він є активним учасником міських, обласних та міжнародних виставок. У 1975-му разом зі своїм батьком уперше долучився до пленеру, організованого Золтаном Шолтесом. Згодом мав можливість творити разом з відомими художниками й безпосередньо спостерігати за роботою майстрів закарпатської школи живопису. У спільних творчих таборах та на семінарах Тібор Віллашек познайомився з живописцем і графіком Гаврилом Глюком, художниками Ернестом Контратовичем та Юрієм Герцом, які мали великий вплив на розвиток його творчості. У 1985 році брав участь у Всеукраїнській молодіжній пересувній виставці, а з 1993-го є постійним учасником міжнародних пленерів і виставок в Україні, Угорщині, Польщі, Словаччині, Німеччині, Італії та Румунії. Загалом узяв участь майже в сотні творчих таборів та різноманітних симпозіумів. З 2007 року п’ять разів був запрошеним учасником Міжнародного табору художників у Будапешті. У 2008-му долучився до міжнародного трієнале в Кішварді. У 2018-му мав персональну виставку в Будапешті, у 2021-му – в Консульстві Угорщини в Берегові. Член-засновник культурно-мистецького об’єднання «Карпати», з 2013 року – член Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса. Його роботи знаходяться переважно в приватних колекціях в Україні, Угорщині, Австрії, Німеччині, Румунії, Словаччині, Чехії, США, Канаді, Франції та Австралії.
На урочистому відкритті виставки присутніх першим привітав директор Угорського дому ім. Мігая Мункачі Йосип Торпої. Він, зокрема, пригадав свою першу зустріч з Тібором Віллашеком і висловив йому вдячність за збереження батьківського будинку Адальберта Ерделі, який наразі функціонує як будинок-музей. Директор привітав художника із 65-річчям та побажав довгих щасливих років, сповнених творчої праці.
«Художник продовжує найблагородніші традиції закарпатської школи живопису. Для нього творчість була звичною від народження завдяки дідусеві, Яношу Ерделі, брату відомого художника Адальберта Ерделі, та батькові, художнику Рудольфу Віллашеку», – зазначив під час свого виступу консул Угорщини в Ужгороді Арон Чех. Він наголосив, що Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді та Угорський дім ім. Мігая Мункачі працюють над тим, щоб цей мукачівський заклад був «одним із оплотів культурного та інтелектуального життя Закарпаття, сповнений яскравих і якісних заходів, виставок, презентацій книжок та інших подій». Дипломат висловив переконання, що в ці важкі часи змістовні культурні заходи ще важливіші, ніж раніше, адже можуть дещо врівноважити страх і невизначеність, викликані війною. «А картини Тібора Віллашека доводять, що життя прекрасне, його треба триматися», – наголосив консул. Він також побажав, щоб ця руйнівна війна якомога швидше закінчилася і життя людей повернулося у звичне русло.
Унікальне, особливе мистецтво Тібора Віллашека відзначили також художник-графік, педагог, ректор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, народний художник України, президент Національної академії мистецтв України Андрій Чебикін та директор Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая, художник Франциск Ерфан.
«Тібор Віллашек передусім не художник, а людина, яка з благородною простотою й надзвичайною педантичністю володіє пензлем, бачить через гру кольорів, яку чудово передає у своїх картинах. Його полотна відображають, наскільки він закоханий у пейзажі Закарпаття», – зазначив, у свою чергу, художник, доцент Закарпатської академії мистецтв Аттіла Коприва. Він додав, що у творчості Тібора Віллашека стикаються дві лінії: вплив Адальберта і Яноша Ерделі та лінія Віллашеків, адже його дід по батькові, Валентин Віллашек, відомий скульптор ХІХ століття, був головним художником Фрідяшівського чавунного заводу поблизу Мукачева.
Після виступів Тібор Віллашек подякував присутнім за те, що прийшли на відкриття виставки, а керівництву Угорського дому – за забезпечення місця її проведення.
Митець переважно створює пейзажі та натюрморти, його улюблена тема – пейзажний живопис. Свій індивідуальний стиль Тібор Віллашек розвивав у стилях реалізму, імпресіонізму та постімпресіонізму. Краса навколишнього пейзажу відтворюється на його полотнах яскравими фарбами, роботи випромінюють оптимізм та любов до життя.
Атмосферу заходу підкреслила віртуозна гра на акордеоні Віталія Брецка.
Виставка триватиме в стінах Угорського дому в Мукачеві до 10 серпня. Ознайомитися з роботами можна в будні з 9.00 до 17.00, а також у вихідні за попереднім узгодженням по телефону +380 50 555 28 95.
Закарпатська обласна дитяча лікарня спільно з Українською асоціацією ортопедів-травматологів та Проектом нейрохірургічного навчання Razom Co-Pilot Project (Razom for Ukraine) організувала Міжнародний тренінг «Корекція деформацій кінцівок гексаподом».
Лікарі з усієї України та гості з Америки зустрілися у Мукачівському Державному Університеті. Також долучилися лікарі-ортопеди Міністерства Оборони, представники Закарпатської обласної військової адміністрації, Закарпатської обласної ради, освітяни.
Керівник апарату Закарпатської обласної ради Мирослава Ливч та заступник голови Закарпатської ОВА Юрій Іванович Гузинець з вітальним словом виступили перед присутніми, після чого вручили лікарям подяки.
Тренінг проводили провідні світові спеціалісти з методів подовження кісток та корекції деформацій кінцівок. Саме у Балтіморі, звідки у тому числі приїхали закордонні лікарі, був заснований «Центр подовження, корекції та деформації кінцівок», який зараз вважається одним з найпрестижніших та найкращим центром для подовження кінцівок. Лікарі саме цього центру приїхали до України, аби поділитися знаннями з нашими лікарями.
Очолив американську команду доктор медичних наук, полковник (у відставці), професор Університету Брауна та директор ортопедичної травми в лікарні Род-Айленда, лікар з українським корінням Роман Гайда. Батьки пана Гайди з України, він часто приїздить сюди та ділиться досвідом стосовно військової травми.
До тренінгів також долучилися:
Філіп К. МакКлюр, доктор медичних наук, директор Міжнародного центру подовження кінцівок у Балтіморі, США;
Коннор Грін, професор Університетського коледжу Дубліна, Ірландія;
Джон Е. Герценберг, доктор медичних наук, засновник найвідомішого у світі Балтиморського курсу деформацій кінцівок, почесний директор Міжнародного центру подовження кінцівок Балтімор, США.
Ініціатор зходу – Юрій Дем’ян, кандидат медичних наук, лікар ортопед-травматолог з Мукачева. Медик зазначає, що цей курс важливо було провести для українських ортопедів. Адже у світі це популярний метод (модифіковані апарати Ілізарова) лікування деформації кінцівок.
«Це апарати зовнішньої фіксації для видовження та корекції кінцівок. Він дуже добре працює у дітей з різними вродженими аномаліями, вродженими вкороченнями, вроджені деформації стоп, колінних суглобів. І дуже добре працює для лікування військової травми. Ми вправно можемо видовжити кінцівку чи вкоротити її, зробити з деформованої рівну і навпаки, інколи навіть так, для загоєння дефекту м’яких тканин. Це сучасний метод, в якому похибки в корекції деформацій чи видовженні кінцівки рівні нулю, при справному його використанні», – каже Юрій Дем’ян.
Мукачівські лікарі єдині, хто працює з цією методикою вже більше двох років.
«Ми впроваджуємо у нас сучасний метод. На жаль, робимо це тільки зараз, хоча у світі ним користуються вже роки. Він був заснований в Америці у 1995 році. Але у наших лікарів було багато бар’єрів у використанні цього метода, які мукачівці вже подолали: мова, цінова політика, програмне забезпечення. Ми у свій час навчалися цій методиці, їздили по світу, збирали інформацію. Зараз ми хочемо дуже активно це розвивати в Україні, на жаль воно зараз для нас актуально. Тому що наші хлопці, військові, які мають проблеми з кінцівками, дефектами кісток, мають шанс повернутися до повноцінного життя, завдяки цій методиці. Тому ми пробуємо, сумісно з нашими лікарями зі Сполучених штатів Америки, які мають величезний досвід у цьому, готові навчати лікарів і впроваджувати цю методику в Україні», – додає лікар.
Медик додає, що впровадити цю методику, у світ час їм вдалося завдяки спільній праці благодійного фонду «Разом для України, виробників ортопедичних імплантів та закордонних партнерів.
Тренінг у Мукачеві внесено до переліку заходів БПР 2024. Лікарі ортопеди-травматологи, які взяли участь і в результаті тестування набрали понад 70% правильних відповідей, отримали бали БПР до особистого освітнього портфоліо.
На муляжах світові спеціалістидемонстрували, як працює ця методика.
«Ми є педіатрія і робимо це для дітей. Таку корекцію ми проводимо вже більше двох років. Але наразі, в нас війна і наші лікарі почали волонтерити у госпіталі по тій причині, що корекція кінцівок потрібна військовослужбовцям, адже там багато поранень, переломів.
Ми вважаємо, що цю методику потрібно поширювати по Україні, тому що цього потребують наші бійці», – зазначає директор Закарпатської ОДЛ, депутат Закарпатської обласної ради Єлизавета Іванівна Біров.
Допомогли організувати захід також команда менеджерів:
Джин Раян, Sr Global Product Manager Limb Restoration representer.
Юлія Шама, Razom Co-Pilot project manager USA
Лілея Джалюк, Co-Pilot project manager in Ukraine
Метою цього курсу є вивчення принципів оцінки деформацій кінцівок та методів їх корекції апаратами зовнішньої фіксації з комп’ютерною навігацією.
Участь у конкурсі «Без кордонів», який щороку проводить Державний секретаріат з питань національної політики Угорщини, узяли понад 160 тисяч школярів з Карпатського басейну. До фіналу вийшли 19 команд, зокрема й закарпатці – представники Мукачівської середньої школи ім. Ференца Ракоці ІІ, Гатівського ліцею ім. Вілмоша Ковача та Пийтерфолвівського реформатського ліцею.
Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі подякував фіналістам за участь у конкурсі та педагогам за підготовку дітей. «Мета програми «Без кордонів» полягає в тому, щоб кожен угорський школяр хоча б раз у житті за підтримки уряду Угорщини відвідав закордонну угорську громаду сусідньої країни. Завдання конкурсу «Без кордонів» – надати молоді можливість познайомитися, позмагатися, поглибити національну єдність», – розповів посадовець. Він також відзначив велику кількість учасників з різних регіонів (Закарпаття, Трансильванії, словацької Верховини, сербського Воєводина), яких об’єднують спільні історичні корені. «Державний секретаріат з питань національної політики й надалі робитиме все можливе для підтримки угорської молоді Карпатського басейну, адже без неї немає угорського майбутнього», – підкреслив Арпад Янош Потапі. Насамкінець він побажав дітям успіхів і закликав підтримувати нові дружні зв’язки і в подальшому.
Учасники конкурсу «Без кордонів», який проводиться серед учнів середніх шкіл, під час відбіркових турів перевірили свої знання з літератури, географії, історії, етнографії, угорської культури, заразом ознайомлюючись з традиціями та культурою закордонних угорських громад Карпатського басейну.
У фіналі, який відбувся онлайн, команди змагалися в трьох раундах, за результатами кожного з яких могли набрати максимум 30 балів. Четвертий раунд передбачав творче завдання. Команди мали попередньо підготувати короткометражний фільм про себе, за що могли отримати максимум 60 балів.
У загальному підсумку перше місце посіла команда Будапештської гімназії ім. Йожефа Етвеша, друге – школярі з Бейкешчаба, третє – представники Хорватії. Закарпатці теж досягли чудового результату: команда Мукачівської середньої школи ім. Ференца Ракоці ІІ здобула 8-ме місце, Пийтерфолвівського реформатського ліцею – 12-те, Гатівського ліцею ім. Вілмоша Ковача – 15-те.
Команди, які посіли перші десять місць, окрім цінних призів, отримали запрошення до літнього табору, який традиційно проводиться наприкінці серпня в Носваї, Угорщина.
[type] => post
[excerpt] => Участь у конкурсі «Без кордонів», який щороку проводить Державний секретаріат з питань національної політики Угорщини, узяли понад 160 тисяч школярів з Карпатського басейну. До фіналу вийшли 19 команд, зокрема й закарпатці – представники Мукачівсь...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1719069660
[modified] => 1719066650
)
[title] => Мукачівці увійшли до десятки кращих на конкурсі «Без кордонів»
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=191130&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 190944
[uk] => 191130
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 190945
[image] => Array
(
[id] => 190945
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/kollazs-1.jpg
[original_lng] => 1344144
[original_w] => 1920
[original_h] => 1080
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/kollazs-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/kollazs-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/kollazs-1-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/kollazs-1-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/kollazs-1-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/kollazs-1.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/kollazs-1.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 868
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 190945
[_edit_lock] => 1719055898:2
[_edit_last] => 2
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_975e22678c207f6c1d54464a7eb80229] =>
[_oembed_time_975e22678c207f6c1d54464a7eb80229] => 1719055886
[_oembed_a75d9d60deff9af700dfdedb65b04f82] => {{unknown}}
[_oembed_deb15665d947734c8de1be221bce1c53] =>
Congratulations to our very own #Airman, 2nd Lt. Madison Marsh, aka Miss Colorado — who was just crowned @MissAmerica 2024! Marsh is the first active duty servicemember to ever win the title.#AimHighpic.twitter.com/3RuDu5CulW
Історичний довідник про священників Мукачівської греко-католицької єпархії – результат багаторічної науково-дослідницької праці греко-католицького каноніка Іштвана Бендаса – представили в стінах Греко-католицького фахового коледжу ім. Елемира Ортутая в місті Берегові.
Видатний церковний діяч збирав біографії священників, які жили і служили в єпархії, з 1943 року. Обробку даних, понад 7500 аркушів, здійснили Греко-католицька бібліотека та архів ім. Іштвана Бендаса. Видання містить біографічні дані священників з часу заснування єпархії до 1945 року. Це четвертий том із серії спадщини Бендаса.
Присутніх на презентації довідника привітав Іштван Мароші, директор Греко-католицького фахового коледжу ім. Елемира Ортутая. Потім виступив декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко, який наголосив: «Це видання є живим свідком того, скількома тисячами паростків ми вкорінені в духовну спадщину рідної землі. Цього в нас ніхто не може відібрати, це наше минуле, і воно має давати нам силу в сьогоденні та наснагу на майбутнє». Відтак Ференц Демко, відповідно до церковних традицій і початку Різдвяного посту, запалив першу свічку на адвентському вінку.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї під час свого виступу підкреслив: «Історія стає більш зрозумілою, коли за великими подіями ми помічаємо маленьку людину, яка формувала епоху, жила в ній і, як це часто відбувалося в цій частині Карпатського басейну, постраждала через неї. Представлене сьогодні видання дає уявлення про це минуле, про ці особисті історії», – зазначив дипломат. За його словами, він пишається тим, що проведенню дослідницької роботи і публікації книжки посприяло й міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини.
Відтак увазі присутніх представили короткий фільм Аніти Мароші та Івана Габора Івана про титанічну працю, завдяки якій з’явилося видання. Професійну оцінку четвертої книжки серії спадщини Бендаса першим надав учитель богослов’я, історик, архіваріус, викладач Греко-католицького коледжу релігієзнавства ім. святого Атанасія Дьордь Янка. «Це видання має величезне значення для нашої греко-католицької церкви, адже було опрацьовано понад 7500 аркушів», – наголосив фахівець. Він зазначив, що йдеться про Мукачівську греко-католицьку єпархію, історія якої сягає XIV століття. Відбувся 125-річний історичний процес, перш ніж у 1771 році Папа Климент на прохання королеви Марії Терезії створив Мукачівську греко-католицьку єпархію з центром в Ужгороді. Вона мала понад 700 парафій у 13 повітах. Сьогодні своєю материнською церквою її вважають чотири нові єпархії.
Іштван Бендас фіксував біографії священників на аркушах розміром 11 х 21 сантиметрів. «Дякувати Богу, спадщина Бендаса пережила чимало лихоліть, роки гоніння, апетити гризунів і збереглася…» – зауважив Дьордь Янка, а відтак подякував Аніті Мароші за масштабну роботу з обробки нотаток та написання біографій.
Історик, викладач Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Імре Сакал у своїй оцінці зазначив: «Вивчаючи ці дані, можна побачити надзвичайно розгалужену мережу єпархії. Її діяльність відображається в стосунках між регіонами, між культурними установами та між родинами священників. Якщо створити з цього візуальну базу даних, вона стала б у нагоді для дослідників історії краю та родинних дерев, для етнографів».
Далі про роботу над виданням, зокрема про пошук фотографій, розповіли священник Іштван Мароші та його дружина Аніта. За їхніми словами, книжка не змогла вмістити всі дані, але вони представлені в електронному вигляді. Насамкінець автори відповіли на запитання аудиторії.
Ректор Закарпатської духовної академії імені Блаженнішого Теодора Ромжі архімандрит Петро Бейреш після презентації повідомив, що цього року всі греко-католики починають піст і святкуватимуть Різдво одночасно. Згідно з візантійськими традиціями, піст триває 40 днів. «Усе це для того, щоб усередині нас народилася нова людина, щось нове і прекрасне», – зазначив ректор. Від імені єпископа Ніла Лущака він вручив грамоту Аніті Мароші за роботу над обробкою письмових документів під час складання довідника про священників.
Після трагедії, яка сталася з бійцями 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, у центрі міста Мукачево люди збираються на одній з головних площ, аби вшанувати пам’ять воїнів, запалити свічку та помолитися. Державний прапор, як і в усіх містах області – приспущений…
