Ще у 1950 роках коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою протягом життя) складав 4,84 — однак до 2021 року знизився більш ніж удвічі до 2.23. У новому дослідженні, на яке посилається CNBC, прогнозується, що у наступні десятиліття він сягне показника на рівні 1,5.
«Те, що ми переживаємо зараз — це те, чого ми раніше не бачили в історії людства. Широкомасштабний, міжнаціональний, міжкультурний зсув у бік того, щоб надавати перевагу меншим сім’ям», — каже демограф Дженніфер Д. Скюбба.
Автори дослідження розглядають багато причин демографічної кризи, і серед них: розширення можливостей для жінок в освіті та працевлаштуванні, а також кращий доступ до контрацепції, зміна цінностей щодо гендерної рівності та самореалізації. Великі витрати на виховання дітей та передбачуваний ризик їхньої смерті — також серед стримуючих факторів.
Тим часом прогнозований коефіцієнт народжуваності аж ніяк не дотягує до рівня відтворення — у 2,1 дитини на жінку (саме стільки необхідно для підтримки стабільної чисельності населення країн). У 2021 році 46% країн мали рівень народжуваності нижче рівня відтворення — за прогнозами, до 2100 року це число зросте до критичних 97%.
Попередній аналіз Інституту вимірювання показників і оцінки здоров’я (IHME) 2022 року передбачав, що населення світу сягне пікових 9,7 млрд у 2064 році, а у 2100 знизиться до 8,8 млрд. Тим часом прогноз ООН 2022 року говорив про пік у 10,4 млрд у 2080 роках.
«Демографічно розділений світ»
Дослідження передбачає, що частка живонароджених у регіонах з низьким рівнем доходу у світі збільшиться майже вдвічі — з 18% у 2021 році до 35% у 2100 році. Лише в Африці на південь від Сахари до 2100 року народжуватиметься кожна друга дитина на планеті.
Такий зсув у розподілі живонароджених створить «демографічно розділений світ», де країни з високим рівнем доходу стикатимуться з наслідками старіння населення та скорочення робочої сили, а регіони з низьким рівнем доходу зберігатимуть високий рівень народжуваності, напружуючі наявні ресурси.
Народжуваність у країнах з високим рівнем доходу
Країни з високим рівнем доходу та різким падінням рівня народжуваності відчують зсув у бік старіння населення, що спричинить навантаження на національне медичне страхування, програми соціального забезпечення та інфраструктуру охорони здоров’я. Відповідно до дослідження, їм також доведеться боротися з нестачею робочої сили.
Дослідники припускають, що етична та ефективна політика, яка заохочує імміграцію та трудові інновації, як-от прогрес у штучному інтелекті, може допомогти зменшити деякі економічні наслідки цього демографічного зсуву.
Аналіз також охоплював ефективність політики країн, спрямованої на підвищення народжуваності — як-от субсидії на догляд за дітьми, подовжена відпустка по догляду за дитиною та податкові пільги. Прогнози показують, що ефект становитиме не більше ніж 0,2 додаткових живонароджених на жінку.
«Існує реальна загроза в тому, що деякі уряди намагаються тиснути на жінок, щоб вони народжували більше дітей», — каже доктор Крістофер Мюррей, старший автор дослідження та директор IHME. «Дуже легко перейти від заохочення жінок до примусу».
Народжуваність в країнах з низьким рівнем доходу
З іншого боку, збільшення живонародженості в країнах з низьким рівнем доходу загрожуватиме безпеці продовольства, води та інших ресурсів і ще більше ускладнить рівень дитячої смертності, політичної нестабільності та проблем з безпекою.
Згідно з дослідженням, в Африці на південь від Сахари кращий доступ до освіти для жінок та загальний доступ до контрацепції призведе до загального коефіцієнта народжуваності приблизно у 2,3 у 2050 році — порівняно з 2,7 у базовому сценарії.
Що в Україні?
За даними Опендатабот у 2023 році в Україні народилось 187 387 дітей — майже на третину менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення (у 2021 році народилось 273 772 немовляти).
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на початку березня заявив про критичну демографічну ситуацію в Україні, яка лише погіршується через війну. За його словами, щоб розв’язати цю проблему, кожна українська родина повинна мати щонайменше троє дітей.
У Раді тим часом розглядають законопроєкт, який передбачає збільшення виплат за дитину з існуючих 41 тис. грн до понад 384 тис. грн. Шмигаль зазначив, що гроші для цього планують залучати з-за кордону.
У Всесвітній організації охорони здоров’я стурбовані стрімким зростанням захворюваності на кір у світі, у тому числі в Європейському регіоні. За прогнозами експертів, до кінця цього року більше половини країн матимуть високий чи дуже високий ризик спалахів кору. Кількість випадків захворювання зростає в основному через пропущені щеплення в роки пандемії COVID-19, а рівень смертності, як завжди, вищий у бідних країнах зі слабкими системами охорони здоров’я.
На інфографіці – ситуація із захворюваністю на кір у світі у 2023 році.
В Україні за рік було зафіксовано 65 випадків захворювання на кір. Ситуація в інших країнах світу – на інфографіці.
Кір є одним із найбільш заразних інфекційних захворювань (9 з 10 не щеплених людей ризикують захворіти після контакту з хворим), яке передається повітряно-краплинним шляхом (вірус живе в повітрі та на поверхнях до двох годин) і вражає переважно дітей віком до п’яти років..
Період від інфікування до симптомів становить від 6 до 17 днів. Потім з’являються ознаки захворювання: висипання на шкірі, висока температура, нежить, сухий кашель, діарея та блювання. Кір може спричинити такі ускладнення як сліпота, пневмонія, отит, енцефаліт (запалення мозку) та інші.
Найвірніший спосіб захиститись від інфекції – вакцинуватися. Згідно з календарем щеплень в Україні, дітям перше щеплення від кору роблять у 12 місяців, друге – у 6 років. Вакцинуватися можна також дорослим, які не хворіли на кір або сумніваються, що отримали вакцину в дитинстві: схема імунізації передбачає введення двох доз вакцини з мінімальним інтервалом 28 днів.
Для формування колективного імунітету ВООЗ рекомендує охопити вакцинацією 95% населення.
В Україні спалах кору востаннє був зафіксований у 2017-2019 роках, коли захворіло 115,3 тисячі осіб (41 людина померла).
У 2023 році, за даними МОЗ, у країні було в шість разів більше інфікованих на кір, ніж у 2022 році – 65 випадків проти 11. Випадки захворювання були у Києві та 15 областях. Смертей не було.
Окрім того, з початку 2024 року вже зафіксовано 5 випадків інфікування.
У МОЗ говорять про контрольовану ситуацію із захворюваністю, але підкреслюють низький рівень охоплення населення щепленнями.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільший спалах кору в 2023 році був зафіксований в Індії – 68 тисяч 936 хворих.
На другому місці Ємен, де захворіло 47 тисяч 767 людей. Від 15 до 20 тисяч хворих зафіксовано в Ефіопії, Казахстані та Пакистані. В Азербайджані, ДР Конго, Індонезії, Нігерії та росії захворіли на кір за рік від 10 до 15 тисяч людей.
Від 5 до 10 тисяч випадків кору було зареєстровано в Іраку, Камеруні та Киргизстані.
Найменше випадку захворювання на кір (до 10 за рік) було в таких європейських країнах як Боснія та Герцеговина, Данія, Естонія, Ірландія, Латвія, Литва, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Фінляндія, Хорватія. А також у деяких азіатських та африканських країнах.
[type] => post [excerpt] => У Всесвітній організації охорони здоров'я стурбовані стрімким зростанням захворюваності на кір у світі, у тому числі в Європейському регіоні. За прогнозами експертів, до кінця цього року більше половини країн матимуть високий чи дуже високий ризик... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1709238240 [modified] => 1709234260 ) [title] => Ситуація з кором у світі: скільки випадків захворювання було зафіксовано у 2023 році [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=179844&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 179946 [uk] => 179844 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 179845 [image] => Array ( [id] => 179845 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [original_lng] => 428459 [original_w] => 780 [original_h] => 495 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal-300x190.png [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal-768x487.png [width] => 768 [height] => 487 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [width] => 780 [height] => 495 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [width] => 780 [height] => 495 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [width] => 780 [height] => 495 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/kir-u-sviti-ru-normal.png [width] => 780 [height] => 495 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1709227532:2 [_thumbnail_id] => 179845 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1184 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 576 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Здоров'я [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 900 [1] => 2050 ) [tags_name] => Array ( [0] => Кір [1] => статистика ) ) [2] => Array ( [id] => 164823 [content] =>
Кількість українців із тимчасовим захистом у Європі зростає. За останніми даними Євростату, в ЄС налічується майже 4,2 млн втікачів від війни в Україні.
До яких країн спостерігається найбільший наплив українців, а звідки біженці масово виїжджають, повідомляє schengenvisainfo.com.
Тимчасовим захистом у Європі користуються вже 4 млн 155 тисяч людей із України. Із них 98% – із українським громадянством. Найбільшу кількість біженців приймають три країни ЄС: Німеччина (1 175 695 осіб; 28% від загальної кількості українських біженців у Європі), Польща (960 550; 23%) та Чехія (365 085; 9%).
За місяць кількість людей, які попросили статус тимчасового захисту, зросла на 41 275 осіб. Такі дані Євростату станом на кінець серпня 2023 року (+1% біженців у ЄС порівняно з липнем).
Найбільший приріст охочих отримати прихисток був у таких країнах:
Німеччині (+21 830; +1,9%);
Чехії (+7 545; +2,1%);
Нідерландах (+2 635; +1,7%).
Між тим, деякі країни відчули відтік українців. Поменшало людей із тимчасовим захистом у трьох країнах:
Польща (-10 530; -1,1%);
Італія (-550; -0,3%);
Франція (-420; -0,6%).
Загалом найбільша кількість українських біженців у співвідношенні до місцевого населення (на 1000 жителів) залишається у таких країнах:
Чехії (33,7);
Естонії (26,2);
Польщі (26,1);
Болгарії (25,6);
Литві (25,3).
На рівні ЄС цей показник у середньому дорівнює 9,3 на тисячу осіб.
Лише 2,4 млн українців виїхали та не повернулися до України від початку великої війни. Про це повідомляє портал Opendatabot.
За останні півроку з країни виїхало 8,2 млн громадян, а повернулося − 7,97 млн. Така різниця − 230 тис. осіб − майже в 11 разів менше, ніж торік.
“У першому півріччі 2023-го частка громадян, які покинули Україну та не повернулися, склала 3%. Для порівняння, протягом першого півріччя 2022-го ця частка дорівнювала 27,5%, а протягом усього минулого року — 13,6%”, − йдеться у пресрелізі.
Від початку повномасштабного вторгнення пік повернень до України припав на друге півріччя 2022 та на березень-квітень 2023 року. Тоді більше українців поверталися, аніж виїжджали з Батьківщини. Але вже з травня 2023-го ситуація змінилася у протилежний бік — саме у період початку літніх відпусток.
“Цікаво, що іноземці навіть під час великої війни більше в’їжджають, аніж залишають Україну. З лютого 2023 року іноземців в’їхало більше, ніж виїхало − на 12,2 тис. осіб”, − йдеться у повідомленні.
Портал зазначає, що дані, які Опендатабот отримав від Держприкордонслужби про осіб, які офіційно перетнули кордон України, значно різняться від показників ООН. Так, в ООН говорять про 6,24 млн українських біженців.
[type] => post [excerpt] => Лише 2,4 млн українців виїхали та не повернулися до України від початку великої війни. Про це повідомляє портал Opendatabot. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1692201780 [modified] => 1692198815 ) [title] => Від початку війни з України за кордон виїхало та не повернулися 2,4 млн людей [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=157959&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 158056 [uk] => 157959 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 157960 [image] => Array ( [id] => 157960 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-27.jpg [original_lng] => 219554 [original_w] => 1264 [original_h] => 786 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-27-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-27-300x187.jpg [width] => 300 [height] => 187 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-27-768x478.jpg [width] => 768 [height] => 478 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-27-1024x637.jpg [width] => 1024 [height] => 637 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-27.jpg [width] => 1264 [height] => 786 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-27.jpg [width] => 1264 [height] => 786 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/original-27.jpg [width] => 1264 [height] => 786 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1692188016:8 [_thumbnail_id] => 157960 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1566 [translation_required_done] => 1 [_oembed_a3a19daf7afc308cb8ef8d85d66d25ef] => [_oembed_time_a3a19daf7afc308cb8ef8d85d66d25ef] => 1711718176 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 578 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Суспільство ) [tags] => Array ( [0] => 63 [1] => 2050 [2] => 18781 ) [tags_name] => Array ( [0] => Кордон [1] => статистика [2] => українці ) ) [4] => Array ( [id] => 147389 [content] =>
Протягом першого року повномасштабної війни в Україні різко зменшилася кількість складених адміністративних протоколів за статтею 173-4 (булінг (цькування) учасника освітнього процесу) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Про це повідомили в Управлінні ювенальної превенції Національної поліції України у відповідь на запит hromadske.
В управлінні зазначили, що у 2022 році правоохоронці склали 116 адмінпротоколів за цією статтею. А, до прикладу, роком раніше — 336.
Також правоохоронці вказують, що у 2019 році склали 344 адміністративних протоколи за вчинення булінгу, а у 2020 році — 253. За перші 4 місяці 2023 року було складено 99 протоколів.
Як пояснив заступник начальника Управління ювенальної превенції Нацполіції Ярослав Шанько, як тільки розпочалося повномасштабне вторгнення росії, учні та заклади освіти переміщувалися.
«Це зумовлено ситуацією в країні, дестабілізацією, яку спричинило вторгнення рф. Оскільки ситуація в окремих регіонах дещо стабілізувалася, ми, звичайно, бачимо зростання звернень [щодо булінгу]», — зазначив він.
Каже, що наразі навчальний процес стабілізувався, і це вплинуло на збільшення звернень щодо булінгу, який є «правопорушенням між учасниками освітнього процесу».
Водночас він зазначив, що у 2023 році побільшало звернень щодо кібербулінгу, оскільки значна частина учасників освітнього процесу навчаються онлайн.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов пояснив нам, чому у 2023 році побільшала кількість звернень щодо булінгу: «У мене є «аргументоване припущення», що це завдяки тому, що запрацювали суди».
Стаття про булінг Адміністративний протокол за булінг учасника освітнього процесу (ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення) передбачає санкцію у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
На третину менше дітей зареєстрували в Україні за 11 місяців 2022 року. Про це, з посиланням на дані Мін’юсту, повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот.
Кількість нових родин зросла на 5% за 11 місяців 2022 року у порівнянні з відповідним періодом 2021 року.
Пік „весільного буму” припав на початок повномасштабного вторгнення Росії. У березні та квітні, після початку великої війни, шлюбів укладалося у півтора рази більше, ніж зазвичай. Здебільшого лідерами за кількістю новостворених родин були прифронтові області. Загалом за 11 місяців 2022 року було укладено майже 210 тисяч шлюбів.
Натомість кількість реєстрацій новонароджених за 11 місяців 2022 року впала на третину у порівнянні з відповідним періодом у 2021 року. Ймовірно, це пов’язано з тим, що частина дітей була народжена за кордоном та їх поява ще не була посвідчена в українських держустановах.
Загалом за неповний 2022 рік народилося 195 тисяч маленьких українців.
Хлопчиків та дівчат народжується майже порівну: 51,5% хлопчиків та 48,5% дівчат. Гендерний розподіл новонароджених майже не змінився: 51.50% хлопчиків у 2022 проти 51.52% у 2021.
[type] => post [excerpt] => На третину менше дітей зареєстрували в Україні за 11 місяців 2022 року. Про це, з посиланням на дані Мін'юсту, повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1673200440 [modified] => 1673173941 ) [title] => Кількість шлюбів в Україні збільшилася, проте народжуваність зменшилася [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=132777&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 132766 [uk] => 132777 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 132767 [image] => Array ( [id] => 132767 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [original_lng] => 63576 [original_w] => 630 [original_h] => 400 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes-300x190.jpg [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/gyerek-csecsemo-szuletes.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 2425 [_thumbnail_id] => 132767 [_edit_lock] => 1673166742:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_b50c4cf82841051d9fbd47a42a9ba722] =>
Experts have said since summer what will be required for Ukraine to restore its territory: Long range fires and tanks, and plenty of ammunition. Drones and F-16s would speed things up. Why delay while more innocent Ukrainians die and Russia rearms?
This week, Ukraine’s Antonov AN-124 delivered 101 tons of humanitarian aid to Incirlik Air Base to help families affected by recent earthquakes. Coordinated by ?? armed forces, delivered by ?? aircraft, unloaded by ?? and ?? military. As allies, we come together in trying times. pic.twitter.com/gLVFo29ZOs
Німеччина і у 2022 році залишалася лідером серед країн Європейського Союзу за кількістю заяв з проханням про надання притулку, повідомила в суботу, 24 грудня, газета Die Welt з посиланням на конфіденційну доповідь Європейської Комісії щодо ситуації у сфері міграції та біженців.
Згідно з документом, з початку 2022 року в Німеччині попросили притулку 190 749 людей – на 57 відсотків більше, ніж за аналогічний період роком раніше. Доповідь Єврокомісії ґрунтується на ще не опублікованих даних Агентства ЄС з питань притулку (EUAA) від 13 грудня.
Франція – на другому місці
На другому місці після Німеччини – Франція, де притулку попросили 115 820 людей. За нею йдуть Іспанія (111 220 людей), Австрія (106 554 людей) та Італія (78 897 людей).
Найбільший приріст прохань зафіксовано в Ірландії (439 відсотків), Естонії (362,1 відсотка) та Австрії (202 відсотка). Найрідше притулку просили в Угорщині (43 людини), Словаччині (382) та Латвії (548).
Українські громадяни в цій статистиці майже не враховуються, оскільки через російське вторгнення в Україну щодо біженців з цієї країни діють особливі правила ЄС, згідно з якими вони автоматично отримують у ЄС право на проживання, а також доступ до освіти, ринку праці, соціальної допомоги та медичного обслуговування.
У Німеччині найбільше прохань про притулок надійшло від громадян Сирії (27 відсотків), Афганістану (17 відсотків), Туреччини (10 відсотків), Іраку (6,9 відсотка) та Грузії (чотири відсотки).
[type] => post [excerpt] => Німеччина і у 2022 році залишалася лідером серед країн Європейського Союзу за кількістю заяв з проханням про надання притулку, повідомила в суботу, 24 грудня, газета Die Welt з посиланням на конфіденційну доповідь Європейської Комісії щодо ситуаці... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1671984600 [modified] => 1671975240 ) [title] => Німеччина отримує найбільше заяв про притулок серед країн ЄС [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=131262&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 131453 [uk] => 131262 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 131264 [image] => Array ( [id] => 131264 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/nimechchina-gettyimages-1333335694-29-1300x820-1.jpg [original_lng] => 43097 [original_w] => 1300 [original_h] => 820 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/nimechchina-gettyimages-1333335694-29-1300x820-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/nimechchina-gettyimages-1333335694-29-1300x820-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/nimechchina-gettyimages-1333335694-29-1300x820-1-768x484.jpg [width] => 768 [height] => 484 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/nimechchina-gettyimages-1333335694-29-1300x820-1-1024x646.jpg [width] => 1024 [height] => 646 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/nimechchina-gettyimages-1333335694-29-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/nimechchina-gettyimages-1333335694-29-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/nimechchina-gettyimages-1333335694-29-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1671968040:8 [_thumbnail_id] => 131264 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1136 [translation_required_done] => 1 [_oembed_8a6520091eb1a34164765163db339aab] => [_oembed_time_8a6520091eb1a34164765163db339aab] => 1673273473 [_oembed_8158022752f865be41e5b2dc1a020202] => [_oembed_time_8158022752f865be41e5b2dc1a020202] => 1675932537 [_oembed_a4378265583c7377b0417d96060ec488] => [_oembed_time_a4378265583c7377b0417d96060ec488] => 1675932537 [_oembed_22e43ecbee57a30708a36b03d9dac12d] =>
‼️ The Berlin court lifted the ban on Russian flags for one of the actions in the German capital on May 9th
A police spokesman clarified to radio station RBB that Russian flags were allowed to be used during the Immortal Regiment procession, which will pass from the Brandenburg… pic.twitter.com/SzDShfMBFa
Suite à une erreur d’aiguillage à Paris Charles de Gaule, la #SNCF a envoyé á #Disney le train qui devait amener les parlementaires européens de Bruxelles á Strasbourg.
Ковідна статистика знову стрімко зростає. Два місяці тому кількість хворих на коронавірус налічувала в межах двох десятків на тиждень, нині щодоби реєструють півтори сотні нових випадків. Водночас, за даними медиків, найбільше циркулює штам Омікрон. Він характеризується високою контагіозністю, але легким перебігом, який не потребує госпіталізації.
Упродовж 5 місяців 2022 р. правоохоронці зафіксували на 62,5% менше злочинів, ніж за аналогічний період минулого року. Також на майже 50% знизилася кількість дітей, котрі скоїли злочини. Про це на брифінгу повідомила Світлана Якімеліна, начальниця Служби у справах дітей Закарпатської ОВА.
Водночас в області збільшилася кількість дітей, які проживають в сім’ях з неналежним вихованням, та тих, котрі зазнали жорстокого поводження.
Також Світлана Якімеліна розповіла, що за офіційними даними на Закарпатті проживають 43 996 вимушено переміщених дітей, із них 402 – перебувають на цілодобовому утриманні закладів інституційного нагляду.
«На територію області евакуювалися 7 дитячих будинків сімейного типу, 13 прийомних сімей, 12 закладів», – додала спікерка.
Завдяки тісній співпраці місцевих служб у справах дітей, громадських організацій і волонтерів вдається оперативно вивчати потреби сімей чи закладів та задовольняти їх.
«Упродовж року до сімейних форм виховання влаштували 146 дітей, з них 16 – усиновлені.
Також на Закарпатті функціонують 46 дитбудинків сімейного типу та 48 прийомних сімей, ще два нові ДБСТ створили у 2022 році», – наголосила Світлана Якімеліна.
Спікерка повідомила й про зміни в законодавстві, які прийняли від початку дії воєнного стану. Зокрема, вони стосуються встановлення правового статусу дитини позбавленої батьківського піклування, влаштування під опіку та піклування за умови наявності родинних стосунків, влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, тощо.
За час війни видали у Закарпатській області видали 2 077 свідоцтво про народження дитини, повідомили в Південно-Західному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції в області.
Про це інформує Закарпатська обласна державна адміністрація.
