Естонія не планує примусової репатріації українських чоловіків призовного віку, якщо їхні паспорти буде протерміновано.
Про це заявила радниця відділу політики громадянства та міграції МВС Естонії Аннелі Вікс, передає ERR.
За її словами, мобілізація – це питання, яке стосується держави та її громадян.
„Міністерство внутрішніх справ не має плану примусової репатріації громадян України, які законно проживають в Естонії, втекли через війну, в тому числі громадян України, які належать до цільової групи можливої української мобілізації”, – сказала Вікс.
Станом на 26 квітня дозвіл на проживання в Естонії на підставі тимчасового захисту мали 6500 українських чоловіків віком 18-60 років.
За словами Вікс, якщо громадяни України мобілізаційного віку більше не зможуть обміняти свої прострочені паспорти на нові в посольстві України, то вони втратять можливість подорожувати.
„Проте відсутність чинного проїзного документа не обмежує можливості подання заяви на отримання або продовження посвідки на проживання (у тому числі на підставі тимчасового захисту). Чинний порядок також допускає ідентифікацію або підтвердження особи на підставі інших доказів. Однак іноземець не може звернутися за візою за відсутності справжнього проїзного документа”, – пояснила вона.
Станом на кінець квітня в Естонії чинний дозвіл на проживання на підставі тимчасового захисту мали близько 31 тисячі українських біженців.
З 1 травня водії повинні будуть вмикати ближнє світло фар під час руху за містом.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на постанову Кабінету міністрів №1105 від 20 жовтня 2023 року.
Відповідно до постанови, водії повинні будуть використовувати ближнє світло фар або денні ходові вогні за межами населених пунктів протягом усього року.
Варто пояснити, що раніше вимога діяла лише протягом осінньо-зимового періоду, тобто, з 1 жовтня до 1 травня.
Зокрема у разі погіршення видимості дозволяється вмикати дальнє світло фар.
Порушення постанови карається штрафом у розмірі від 425 до 510 гривень.
Згідно з даними Європейського дослідницького інституту з безпеки дорожнього руху, відповідний крок дозволить зменшити кількість ДТП у світлу частину доби до 15%.
Уже у червні цього року пункт пропуску «Лужанка-Берегшурань» запрацює у новому форматі. На початку квітня було внесено зміни до двосторонньої угоди між Україною та Угорщиною, яка регламентує діяльність існуючих пунктів пропуску. Так, на митному посту «Астей» наразі дозволено рух вантажівок вагою до трьох з половиною тон. Відтак, зміни в угоді передбачають, що Угорщина дозволить рух більших ваговозів – до 7 з половиною тон, але порожніх. Такі кроки, каже голова обласної адміністрації, суттєво розвантажать інші КПП.
Економіка України зазнала втрат через еміграцію трудових ресурсів, але якими є реальні масштаби втрат? Такий висновок зроблений у дослідженні Володимира Дубровського, головного економіста CASE Україна та члена Економічної Експертної Платформи.
Перед початком війни, Україна отримувала понад 14 мільярдів доларів з-за кордону від своїх заробітчан, що у 2021 році становило значну частку в економіці країни. Для прикладу, ця цифра ледь поступалася виторгу від продажу продукції сільського господарства, який досяг 15,5 мільярда доларів. Несподівано, такі надходження могли бути порівнянні з тим економічним потенціалом, який би реалізували одночасно працюючі громадяни в Україні, з доданою вартістю в $12,800 на особу за рік – значно перевищуючи середню зарплату.
Економічний внесок мігрантів міг би бути більшим, якби лише 1,1 мільйона з них залишили Україну, але реальні цифри багатократно перевищують ці оцінки. Країна могла б отримати збільшення ВВП на 10-15%, якби створені були кращі умови для виробництва в межах держави.
Зважаючи на це, дослідження, ініційоване Українською радою бізнесу та реалізоване за співпраці з організацією Help – Hilfe zur Selbsthilfe під патронатом німецького МЗС, націлювалося на проблематику економічної політики, яка б сприяла поверненню емігрантів.
Ситуація загострилася з початку війни. Згідно з даними УВКБ ООН станом на лютий 2024 року, в цілому 6,48 млн українців отримали статус захисту за межами країни, виключаючи РФ та Білорусь. Проте, за інформацією від Державної прикордонної служби, різниця між кількістю виїздів та в’їздів від початку конфлікту сягнула 2,81 млн осіб.
Влада прагне повернення українців додому
Першим виступив із закликом вирішити дилему між статусом біженця та громадянина президент України Володимир Зеленський у своєму новорічному зверненні. Його позиція полягала в тому, що українці, котрі покинули країну, мають повертатися та слідувати принципу: „або ти працюєш, або ти воюєші”. Про це пише Галина Корба і матеріалі BBC Україна.
Згодом, цю риторику посилили на Банковій. Наприклад, радник голови Офісу Президента Сергій Лещенко закликав держави, які надали притулок українцям, припинити підтримувати біженців, щоб вони „почали думати про повернення”. А президент Зеленський запропонував перенаправити фінансування для біженців безпосередньо в бюджет України. Проте його дружина, Олена Зеленська, показала стриманість, наголосивши, що „немає права силоміць змушувати людей до повернення”.
Такі дії влади викликали суперечливі оцінки серед громадян.
З економічної точки зору, наявність населення в країні означає більше споживання, більші податкові надходження і додаткові руки до роботи. Проте, це також може спричинити додаткові витрати на соціальні виплати та збільшити навантаження на освіту, охорону здоров’я і інфраструктуру.
Тож, чи зможе Україна впоратися з раптовим поверненням мільйонів своїх громадян, якщо вони дійсно послухають заклики уряду? Експерти вважають, що в закликах українських лідерів є здоровий сенс.
За словами Анатолія Амеліна з „Українського інституту майбутнього”, вклад одного мігранта в економіку США протягом першого року може складати понад 100 тис. доларів, а довгостроковий економічний вплив досягає 1,7-2 млн доларів. Амелін акцентує на ролі мігранта у споживанні та внеску в економіку: „Особа приїжджає, споживає товари й послуги, працює, орендує або купує житло, що живить розвиток економіки країни”.
Зайве наванатаження на бюджет країни
Зі зростанням фінансових труднощів, український уряд оголосив про майбутнє скорочення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з 1 березня. З понад п’яти мільйонів ВПО у країні, лише половина отримують допомогу від держави, що становить від 2 до 3 тисяч гривень щомісячно. Для порівняння, в країнах Європи, таких як Німеччина чи Італія, біженці можуть отримувати місячні виплати в районі 300-500 євро, а також користуватись безплатним житлом.
Значні виплати стають фіскальним тягарем для державного бюджету України. Міністерство фінансів повідомило, що у 2023 році на соціальну підтримку ВПО було витрачено понад 73 мільярди гривень, що вдвічі перевищує всі витрати на комунальні субсидії в країні. З березня, лише обмежена кількість осіб матимуть право на отримання цих, вже й так мізерних, допомог.
Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук зазначила, що такі заходи є „вимогою наших міжнародних партнерів” і підкреслила необхідність балансування між фінансовими можливостями держави та її соціальними зобов’язаннями.
Існує певна проблематика з тим, як влада формулює свій заклик до повернення. Ольга Пищуліна вказує на ризики посилення соціального розділу серед громадян у зв’язку з тим, як люди ставляться одне до одного через різні обставини пов’язані з війною. Вона закликає до необхідності уникати подальшого розколу суспільства.
Анатолій Амелін різко критикує владу за неправильний підхід до громадян, яких бачить як ресурс, а не як людей, які є насправді бенефіціарами країни. Він також наголошує, що корупційні скандали і переслідування представників бізнесу не сприяють поверненню українців додому. А створення комфортного бізнес-середовища в Україні, навіть у умовах воєнного стану, є ключовим для залучення громадян назад додому.
26 квітня за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули 140 полеглих військовослужбовців.
Про це повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Зокрема вдалося репатріювати 112 тіл військових, що воювали на Донецькому напрямку, 20 полеглих воїнів на Луганському напрямку, 5 тіл з Сумського напрямку, двох полеглих воїни на Запорізького напрямку та одного із Херсонського напрямку.
Посол України у Варшаві Василь Зварич повідомив, що офіційний Київ не звертався до Польщі з приводу повернення українських чоловіків призовного віку.
Посол спілкувався з телеканалом TVN 24 з приводу впливу оновленого закону про мобілізацію на закордонних українців. На запитання, чи знадобиться Україні допомога у транспортуванні громадян, у яких будуть протерміновані документи, посол відповів, що наразі Київ не звертався з таким проханням до польської сторони.
„Зачекаймо. Думаю, все пройде нормально, без паніки”, – сказав посол.
„Ми не можемо нікого змусити. Для нас головне, щоб реалізація акту про мобілізацію була ефективною та прозорою, щоб усі знали, про що йдеться. Тому ми працюємо над тим, щоб роз’яснити нашим громадянам, про що йдеться”, – сказав Зварич, додавши, що людям „нічого боятися”.
Він підкреслив, що оцінки щодо кількості українських чоловіків призовного віку у Польщі на цей момент „дуже приблизні”.
„За нашими оцінками, тільки в Польщі є десятки тисяч людей призовного віку. Але ми будемо впевнені, коли цей закон буде імплементуватися, і коли кожен зможе підтвердити свої дані в пунктах збору”, – сказав посол.
На запитання, чи повинні будуть чоловіки повернутися в Україну, щоб стати на військовий облік, посол відповів, що це не обов’язково.
„Ми тимчасово призупинили прийом нових заяв від чоловіків призовного віку, щоб технічно підготуватися. Коли новий закон набуде чинності, кожен знатиме, як оновити свої дані. Є ідея, що це можна було б зробити дистанційно”, – сказав Зварич.
На Вінниччині знизився рівень вакцинації дітей проти інфекційного захворювання кашлюк, і, як наслідок, зафіксовано зростання захворюваності.
Про це в п’ятницю, 26 квітня, повідомив департамент охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОДА.
Повідомляється, що з початку року в області зареєстровано 35 випадків захворювання на кашлюк, на стаціонарному лікуванні в дитячій інфекційній лікарні перебуває 10 пацієнтів із цим захворюванням. Наймолодшому – чотири місяці, дитина не має щеплення проти кашлюку.
Заступниця директора департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА Тетяна Бондаренко під час наради з сімейними лікарями наголосила, що саме сімейні лікарі мають посилити роботу зі своїми пацієнтами і переконати у важливості щеплення.
Генеральний директор Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Ігор Матковський повідомив, що в громади області їздить вакцинобус, у якому є можливість зробити щеплення й від кашлюка. За одну поїздку в громади лікарі проводять близько 100 щеплень.
Раніше повідомлялося про зростання рівня захворюваності на кашлюк в усій країні: протягом перших двох місяців 2024 року було зафіксовано 515 випадків цього захворювання, що порівняно з минулим роком, коли за цей же період було зареєстровано лише 27 випадків.
Українці відзначають наявність проблеми з ухилянням від мобілізації серед своїх близьких та знайомих. У цілому готовність перебуває на посередньому рівні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Зокрема 25% опитаних зазначили, що більшість з їхнього оточення намагаються уникати мобілізації, водночас 47% повідомили, що деякі зі знайомих уникають, а деякі готові бути мобілізованими. При цьому 10% заявили, що їхні знайомі здебільшого готові до мобілізації.
„Зважаючи на те, що в останній групі респондентів частина знайомих таки готові до мобілізації, можна говорити про те, що готовність до мобілізації перебуває не на низькому, а на посередньому рівні”, – зазначають соціологи.
Прагнення уникати мобілізації більш поширене в Східному регіоні. Тут 39% опитаних вказали, що більшість з їхніх знайомих, які можуть підлягати мобілізації, намагаються уникнути цього, тоді як в Південному регіоні відповідна частка становить 32%, у Західному регіоні – 29%, а найменшою (15%) вона виявилася в Центральному регіоні.
Але й високу міру готовності долучитися до мобілізації відзначала приблизно однакова (5-9%) частка опитаних на Сході, Півдні та Заході, і трохи більшою (15%) ця частка є в Центральному регіоні.Опитування проведено фондом „Демократичні ініціативи” та Центром Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року серед 2020 респондентів. Опитування проводилося на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
This is the April 13 video of a long line of the Ukrainian men of the conscription age at their Consulate in Prague, Czech Republic. They came to renew their expiring passports and also to be added to the mobilization registry, as the newly adopted Ukrainian law on mobilization… pic.twitter.com/bZtRA6AGPa
Сьогодні, 24 квітня, в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях пройшли „брудні” дощі. Небо зранку на півдні країни мало незвичний жовтий колір. Державна служба з надзвичайних ситуацій наголошує, що „кольорові” опади пов’язані з надходженням пилу з Сахари і не становлять небезпеки.
„До України дістався пил із Сахари, який спостерігався напередодні у Греції… Тривалі опади вимивають пил з атмосфери, внаслідок чого метеостанції фіксують кольоровий (жовтих відтінків) дощ, який не становить ніякої загрози”, – йдеться у повідомленні.
У ДСНС зазначили, що 25-26 квітня пил залишатиметься в атмосфері над Україною. А 27 квітня повітряні потоки зміняться, повітря після дощів очиститься.
Рятувальники радять одягатись тепліше і не забувати вдома парасольки.
На початку квітня у більшості областей України вже „прилітав” пил із Сахари. Метеорологи порадили зачиняти вікна, оскільки пил може бути шкідливим для людей з респіраторними захворюваннями, осіб похилого віку та дітей.
Інженери України зробили значний прорив у розробці безпілотних літальних апаратів (БПЛА). На випробування відправлено „розумний” дрон, здатний самостійно виявляти цілі на полі бою, такі як техніка та особовий склад ворога. Це суттєво підвищить ефективність роботи українських військових та збереже життя захисникам.
Особливості українського „розумного” дрона:
Штучний інтелект для виявлення цілей: За допомогою інтелектуальної системи дрон самостійно сканує місцевість та знаходить ворожі об’єкти.
Автоматичне захоплення цілі: Оператору БПЛА достатньо обрати ціль з переліку виявлених системою дрона та підтвердити її знищення натисканням кнопки на пульті керування.
Виготовлено в Україні: Цей БПЛА особливо цінний тим, що він майже повністю складається з українських комплектуючих. Це зменшує залежність від імпортних деталей та стимулює розвиток вітчизняного виробництва озброєння.
Переваги „розумних” дронів:
Підвищена точність ураження цілей: Штучний інтелект мінімізує помилки наведення, що дозволяє ефективніше знищувати ворога.
Збереження життя військових: Завдяки автоматизації процесу виявлення та ураження цілей, менше операторів дронів перебуватиме під загрозою вогню противника.
Зменшення навантаження на бійців: Дрон сам виконує рутинну роботу з пошуку цілей, дозволяючи оператору зосередитися на загальній картині бою.
Очікується, що успішні випробування цього „розумного” дрона дозволять швидко запустити його серійне виробництво та передати на озброєння ЗСУ.
