6 квітня в місті Чоп відбулися чергові річні загальні збори Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). У заході взяли участь 36 із 40 делегатів, тож було досягнуто кворуму.
Гостями зборів стали перший заступник Генерального консула Угорщини в Ужгороді Ласло Віда, депутат Ужгородської райради Йожеф Баторі, голова фракції «КМКС» в Ужгородській райраді Йожеф Кантор, заступники голови Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Ласло Гіді та Катерина Палко. Після представлення гостей виступив хор чопського Клубу пенсіонерів під керівництвом Чаби Ковача.
Ознайомившись та ухваливши питання порядку денного, присутні вшанували хвилиною мовчання померлих членів організації, зокрема заступника голови Йосипа Борто.
Перед тим як ознайомити учасників зборів зі звітом про роботу, голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог привітала всіх із 35-річчям заснування Товариства. Вона наголосила, що в такі важкі часи зберегти організацію і забезпечити її сталість – неабиякий виклик. Затим коротко зупинилася на світових політичних процесах, зокрема торкнулася питання щодо формування двох паралельних світів: дружнього до мігрантів, гендерно чутливого, ліберального Заходу і консервативного, вільного від мігрантів Сходу, їхніх цінностей та інтересів. Лівія Балог також розповіла про протистояння в Угорщині між МИ (нація, родина, культурна, мовна, релігійна спільнота) та Я, що суперечить західній ідеології. Тож, за її словами, 9 червня на виборах до Європейського парламенту знову має розгорнутися велика боротьба. А відтак висловила вдячність депутатці Європарламенту Андреї Бочкор, яка йде після 10 років роботи, та коротко представила нову кандидатку від закарпатських угорців Вікторію Ференц, уродженку села Палло.
– На жаль, протягом останніх двох років в Україні триває війна, і ситуація, здається, не покращується. Економічні прогнози стають дедалі негативнішими, адже з необхідних 72 мільярдів до бюджету надійшло лише 36, решта фінансується із західних джерел. Вижити – це тепер першочергове завдання! Угорщина – сьогодні єдиний голос у Європі, який виступає на боці миру. І ми – ті, хто живе тут, закордонні угорці, яким судилося пережити цю війну та всі її жахи, – знаємо, наскільки це важливо, наскільки крихким є мир, – наголосила Лівія Балог.
Відтак вона перейшла до питання чергових річних загальних зборів місцевих осередків організації, зазначивши, що не змогла бути присутньою лише на одній локації, у Сюрте, тому там у заході взяв участь заступник Ласло Гіді.
– Загалом я можу зазначити, що зустрічі відбувались у двох настроях: там, де залишилося більше людей, – веселіше, де менше – більш стримано. Кількість наших членів скоротилася до 9666 осіб – на жаль, удома нас стало менше. Сьогодні на настрої суспільства впливає й те, у якій територіальній громаді воно живе.
Стосовно депутатів від КМКС у радах різних рівнів, то на зборах зазначалося, що з 8 депутатів обласної ради двоє перебувають за кордоном. Місце Йосипа Борто, який помер з трагічною раптовістю, зайняв ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, зв’язок між фракціями підтримує Юдіта Петеї.
Із 6 депутатів Ужгородської райради за кордоном перебуває один. Депутатський корпус фактично не має ваги, адже відсутній бюджет. Керівник фракції Йожеф Кантор повідомив, що вони відносно активні, але юрисдикція ради зведена до мінімуму.
У Чопській територіальній громаді до ради увійшли 6 депутатів, це єдине місце, де фракція не функціонує, перебуваючи в меншості. Двоє депутатів наразі за кордоном, двоє пішли у відставку, бо це єдина територіальна громада на Закарпатті, де не надають дозволів на виїзд депутатам, а це було необхідно з огляду на стан здоров’я.
Усі три депутати ради Холмківської територіальної громади активно працюють. Ця громада заможна, але політичні перекоси є і в ній. Водночас там завжди вдавалося збалансувати проблеми, відносини з керівництвом задовільні.
У Сюртівській територіальній громаді в раду потрапило 12 депутатів, із них один подав у відставку, двоє перебувають за кордоном. Останні два роки було важко підтримувати взаємодію, потрібно боротися за позицію з кожного окремого питання, що виникає. Водночас вдалося відкрити дитячу школу мистецтв, яка здобула велику популярність. Тут навчається близько ста дітей. За це місцеві мешканці вдячні керівнику фракції Роберту Дєрке та Марії Рояк.
У Великодоброньській територіальній громаді діяльність та стосунки такі, як про це мріяли перед виборами. Проблеми є, але їх завжди вдається вирішити на благо громади. Ця рада є чудовим прикладом того, як орган місцевого самоврядування може на високому рівні виконувати роботу.
Лівія Балог під час виступу порушила питання про ухвалений Верховною Радою України наприкінці минулого року закон, згідно з яким було пом’якшено правила у сфері освіти нацменшин. Торкнулася також проблем щодо можливостей використання мови та отримання документів, необхідних для в’їзду в прикордонну зону.
– Нові норми щодо облаштування укриттів у закладах освіти передбачають наявність вентиляції, вбиралень, води тощо. Відповідно до ініціативи депутатки обласної ради Ілдики Орос, за підтримки фракції КМКС ми внесли пропозицію розробити обласну програму та фінансово допомогти облаштувати такі укриття.
Лівія Балог на проєкторі проілюструвала формування кількості членів організації за останні роки, реалізовані проєкти, проведені заходи, результати соціальних програм БФ «KMKС» тощо.
Вона завершила свій виступ віршем Шандора Ременіка «Мій мир», подякувала членам організації за роботу протягом минулого року та висловила сподівання, що угорська громада зможе розраховувати на підтримку організації і в майбутньому.
Ласло Віда, виступаючи перед присутніми, звернув їхню увагу на втрати, завдані війною, а також на ситуацію в Європі та Угорщині.
– Певною мірою це теж впливає на виплати грантових допомог, але уряд Угорщини наголошує, що наявні програми підтримки будуть збережені, незважаючи на всі труднощі, – зазначив дипломат і подякував усім тим, хто залишається на батьківщині, працює, допомагає нужденним як у краї, так і в інших областях України.
За його словами, Угорщина не лише словами, а й на ділі виявляє свою солідарність з народом України, охопленої війною. Зокрема сім’ї 43 загиблих закарпатців угорського походження, які полягли в боротьбі за суверенітет України, отримали підтримку Угорщини. Угорський народ співчуває тисячам вдів і сиріт, надає допомогу в лікуванні поранених та інвалідів. Угорщина долучається також до підтримки енергетичної безпеки й відбудови України.
Заступник голови районного осередку, очільник обласного благодійного фонду Pro Agricultura Carpatika Ласло Гіді поінформував про реалізацію програм очолюваного ним БФ, зокрема акції «Хліб угорців», у рамках якої у 2023 році фермери зібрали рекордну кількість пшениці. Він також розповів про заходи, організовані жіночим підрозділом Pro Agricultura Carpatika, та про труднощі ведення сільського господарства.
Звіт ревізійної комісії представила Катерина Палко. Очільниця дисциплінарної комісії Андрея Медве повідомила, що в Ужгородському районному осередку Товариства угорської культури Закарпаття дисциплінарних справ не було. Після цього делегати схвалили роботу районного осередку за минулий рік.
Відтак присутні на зборах привітали голову Ратівського осередку ТУКЗ-КМКС Ленарта Іллара, який цьогоріч святкує ювілей.
Захід завершився переглядом короткого фільму Сабіни Варги про життя ТУКЗ-КМКС.
11 січня на кладовищі «Кальварія» в Ужгороді урочисто передали оновлену надмогильну плиту Дезидерія Задора, виготовлену з громадської ініціативи за матеріальної підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді.
Звертаючись до присутніх, яких, незважаючи на холодну погоду, зібралося чимало, Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї нагадав: «У 2022 році ми відзначали 110-річчя від дня народження піаніста, композитора, дослідника народної пісні та педагога Дезидерія Задора. Тоді й виникла ідея відреставрувати його могилу на кладовищі «Кальварія» в Ужгороді. У 2022 році завадила війна, але до кінця 2023-го задум вдалося реалізувати. Проведення робіт з повагою та вдячністю підтримало Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді, адже життя не зупинилося, незважаючи на війну, й Угорщина намагається в усьому допомагати Україні та місцевим громадам». Дипломат висловив окрему вдячність ініціаторці оновлення, колишній студентці митця Ілдиці Молнар, Тарасу Руснаку, який виготовив плиту, а також Петру Сарвашу, котрий спроєктував надмогильну плиту.
Йожеф Бачкаї наголосив, що ми вшановуємо багатогранний талант Дезидерія Задора, який назавжди вписав своє ім’я в історію культури Закарпаття. Він має неабиякі заслуги в популяризації класичної музики, а як композитор і виконавець надав закарпатській музиці європейського статусу. Поряд з Іштваном Мартоном Дезидерій Задор є знаковою постаттю в історії музики Закарпаття та Угорщини. Усі закарпатці, незалежно від національності, поважають його як людину, котра уособлює особливу, різноманітну історичну й культурну спадщину регіону, а також спільні цінності жителів Закарпаття та Центральної Європи: толерантність і повагу одне до одного, прийняття, солідарність, відкритість до діалогу.
«Музичне мистецтво Закарпаття неможливо уявити без Дезидерія Задора, який разом з Іштваном Мартоном створив окрему композиторську школу. Про визнання та повагу нащадків свідчить те, що в 1991 році Ужгородське музичне училище було назване на честь композитора. Заклад випустив на шлях музичного мистецтва та музичної педагогіки тисячі студентів, багато з яких підвищили авторитет закарпатської музичної освіти й за межами України. Я радий, що його учні та громада бережуть пам’ять про митця і що був виготовлений дуже гарний, витончений надгробок, яким ми всі можемо пишатися», – підсумував Генеральний консул.
Директор департаменту культури обласної адміністрації Євген Тищук, високо оцінюючи особистість і діяльність Дезидерія Задора, зазначив, що пам’ять про нього живе у творах, які виконують сучасні музиканти. З іншого боку, має бути місце, куди ми можемо прийти і згадати видатного педагога. Таким стане оновлений надгробок, який звертає увагу на справу життя Дезидерія Задора своєю формою у вигляді піаніно.
Директорка Ужгородського музичного фахового коледжу ім. Дезидерія Задора Світлана Стегней, говорячи про значущість події, від імені колективу та студентів подякувала всім, хто зробив усе для того, щоб у композитора був гідний надгробок. За її словами, син Дезидерія Задора, Іштван, часто відвідує Ужгород і завжди заходить до музичного училища.
Слова пошани видатному музиканту висловив і голова Закарпатського осередку Національної спілки композиторів України Віктор Теличко. Піаніст, педагог, лауреат Премії ім. Дезидерія Задора наголосив, що разом з Іштваном Мартоном Дезидерій Задор залишив глибокий слід у європейській культурі й дуже відрадно, що здійснилася його мрія про коледж, а також спільна мрія про Закарпатський осередок спілки композиторів, який протягом 29 років популяризує твори та виховує нові таланти.
«У ці буремні часи музика відіграє важливу роль, приємно слухати твори закарпатських композиторів. Ми збережемо пам’ять про них і зробимо все можливе, щоб їхня музика тішила душі тисяч людей», – зазначив Віктор Теличко.
Маріанна Сокач, очільниця фортепіанного відділу Ужгородського музичного фахового коледжу ім. Дезидерія Задора, розповіла, чому оновлення надмогильної плити було важливим.
«У мене багато теплих спогадів про Дезидерія Задора. Коли я була студенткою, навчаючись у класі Маріанни Валковської, я вперше почула про нього як про чудового піаніста та виконавця. Потім так склалося, що він був головою комісії на державному іспиті, тоді я познайомилася з ним особисто. Це була приємна, відверта, відкрита людина і музикант з глибокими знаннями. Коли я вже працювала в музичному училищі, то мала за честь виконувати його фортепіанний концерт на виступі, організованому з нагоди 80-річчя Дезидерія Задора. Його музика дуже романтична, сповнена закарпатських інтонацій, віртуозного імпульсу, і за її фактурою відчувається, що він був чудовим піаністом. Того року наша школа була названа на честь Дезидерія Задора. Мені також було дуже приємно, що у 2017-му ми заснували конкурс піаністів його імені. Цей захід вдалося провести двічі. На жаль, у 2020 і 2022 роках втрутилася епідемія коронавірусу, згодом війна, але я дуже сподіваюся, що ми зможемо знову організувати конкурс піаністів у березні», – наголосила Маріанна Сокач.
Особлива атмосфера спільного звучання та сміливих експериментів: в Ужгороді для діток влаштовують музикотерапію. Разом з досвідченими музикантами діти співають, грають музичні ігри, імпровізують на різноманітних інструментах. Подібні заняття – своєрідна терапія, де кожен намагається придумати щось своє, зіграти власну мелодію і пишатися нею, не соромлячись.
