Мандрівний декламатор з угорського міста Кунтсентміклош, лауреат премій ім. Золтана Латовича, ім. Міклоша Радноті та Pro Cultura Hungarica Пейтер Лорант Товт знову виступив на Закарпатті. За сприяння Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) та підтримки Національного культурного фонду після двох років перерви 22–23 листопада він виступив на сімох локаціях в Ужгородському районі з програмою про дружбу Шандора Петефі та Яноша Араня.
22 листопада гість виступив у римо-католицькій церкві села Тийглаш та в Центрі культури і дозвілля в місті Чоп, розповівши, зокрема, про своєрідні стосунки великих угорських поетів. Наступного дня незвичайний урок літератури провів у школах сіл Тисааґтелек, Мала Добронь та Чомонин, затим у Великодоброньському ліцеї. На всіх локаціях, незалежно від аудиторії, Пейтеру Лоранту Товту вдалося створити таку атмосферу, що школярі з особливою увагою та допитливістю стежили за його виступом. Усюди йому щиро дякували оваціями глядачі різного віку. І невипадково. Адже крім декламування віршів, через картини з життя, особисті веселі та серйозні життєві історії він із захопленням розповідав про патріотизм, угорську ідентичність, тугу за батьківщиною, кохання, людяність, знущання, несправедливість, неправдивість політиків. Пейтер Лорант Товт і вголос, і на підсвідомому рівні підкреслював: треба читати художню літературу, тому що людина, яка читає, думає, а людиною, яка думає, не можуть керувати інші, і це дуже важливо.
Програму свого виступу митець склав ще у 2021-му, коли його запросили в родинний будинок-музей Петефі. Протягом 2022–2023 років з нагоди Року пам’яті Петефі Пейтер Лорант Товт виступив з нею у 8 країнах, на понад 200 локаціях: у будинках культури, бібліотеках, залах театрів.
– Я дуже радий, що через два роки знову маю можливість повернутися на Закарпаття. Для мене завжди було дуже важливо виступати тут з літературними лекціями. Уперше я відвідав цей край у 2011 році, і відтоді мав понад сотню виступів у більш ніж 70 населених пунктах. Я завжди думаю про Закарпаття як про наймолодшу дитину великої родини Карпатського басейну, і як наймолодший член родини воно заслуговує найбільшої уваги, особливо в такий непростий час, як нинішній, – зазначив Пейтер Лорант Товт.
На його думку, дружба Петефі та Араня – це також історія, яка може стати уроком для нас сьогодні, у 2023 році, з точки зору того, що зустрічаються дві людини з абсолютно різними поглядами та способами життя і не нищать одна одну, не кривдять, а допомагають і підживлюють. Кожен з них поважав в іншому особистість, цінність, вони доповнювали один одного.
– Користуючись нагодою, передаю вітання закарпатській угорській громаді й сподіваюся, що знову настане час, коли ці літературні лекції як певну духовну зарядку, амуніцію можна буде донести не лише до школярів, а й дорослих, – сказав декламатор-мандрівник. Насамкінець він зауважив, що сподівається повернутися на Закарпаття вже незабаром: у січні – лютому.
Велику роль у цьому відіграє Лівія Балог, очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, яка вже понад десятиліття використовує кожну нагоду, щоб дати закарпатській публіці можливість зустрітися з цим унікальним виконавцем.
– Пейтер Лорант Товт регулярно відвідує Закарпаття вже протягом 12 років, з яких останні два не приїздив, бо не було можливості. Мабуть, немає жодного населеного пункту в Ужгородському районі, де б він не побував хоча б раз. Він відвідував кожну невелику угорську громаду і дуже достовірно передавав те, що хотів сказати, у рамках уроків літератури та історії. Зокрема виступав на Закарпатті з лекціями про революцію 1956 року. Ми завжди раді його візитам, тому що він дуже достовірний. Як молода людина, декламуючи вірші Петефі, Араня, Аттіли Йожефа, Радноті, він може стати ближчим до молоді. Тому другий день ми присвятили лише зустрічам у школах. Після вчорашніх виступів нині він відвідає навчальні заклади Великодоброньської громади з меседжами, які актуальні й сьогодні, оскільки Петефі та Арань – люди з абсолютно різними звичками, які походили з різних світів, але не гасили, а підсилювали один одного. Крім того, на мою думку, це може стати уроком для сучасної молоді: визнавати те, що є хорошим в інших, не пригнічувати погляди людей з інакшими звичками, темпераментом, мовою, а натомість зміцнювати їх, намагатися співпрацювати з ними. Про це йдеться, зокрема, і в програмі Пейтера Лоранта Товта, – повідомила Лівія Балог.
Минулих вихідних закарпатські фольклорні музичні й танцювальні колективи та ансамбль народного танцю «Закарпаття» виступили у Будинку традицій в Угорщині у рамках гала-концерту, організованому в межах проєкту «Караван культури – Закарпаття» і програми «Танцювальна столиця без кордонів».
У рамках близько тригодинного концерту на сцені виступили ансамблі «Чіпкейш», «Боржаварі», «Шодро», «Цифра-бенд», «Вишківські фрічки», а також ансамбль народного танцю «Закарпаття». У другій частині концерту виступив Угорський державний народний ансамбль із програмою «Закарпаття».
Привітав гостей та представив тих, які виступали на сцені, художній керівник Угорського державного народного ансамблю Іштван Пал. «Сьогодні в рамках нашого проєкту «Танцювальна столиця без кордонів» ми мали нагоду представити програму закарпатських фольклорних музичних і танцювальних колективів. Вдячні проєкту «Караван культури – Закарпаття» і Державному секретаріату з питань національної політики Угорщини», – зазначив він. «Сьогодні до нас завітала молодь, викладачі та музиканти, які, незважаючи на складні обставини на батьківщині, серцем і душею підживлюють угорську культуру», – додав Іштван Пал.
Закарпатські музичні ансамблі зокрема представили вишківські, великодоброньські, великопаладьські, марамороські єврейські мелодії. Угорський державний народний ансамбль виступив із танцями і мелодіями народів Закарпаття – румунськими, українськими, угорськими, гуцульськими.
Влітку в рамках проєкту «Караван культури – Закарпаття» разом із ансамблем Іштвана Пала «Салонна-бенд» виступило чимало ансамблів із нашого краю. Відтак виникла ідея зібрати всіх разом у межах великого галаконцерту в Будапешті та представити в угорській столиці духовність Закарпаття. Крім того, захід став і місцем зустрічі для закарпатців, які нині мешкають в Угорщині.
В рамках заходу представили і виставку закарпатського народного вбрання. Партнером для організації експозиції стала Закарпатська філія Мережі Будинків народних традицій.
Завдяки членам угорського тріо Veronaki, які приїхали до нашого краю в рамках програми «Караван культури», дорослі й діти вчергове мали нагоду зустрітися з героями книжок Каталін Варги, відомої письменниці та поетеси.
– За підтримки Фонду ім. Ґабора Бетлена в рамках програми «Караван Культури – Закарпаття» ми започаткували серію нових заходів з метою культурної підтримки малих громад. Звернулися до відомих виконавців Угорщини й нині проводимо вже другий етап виступів. На наше запрошення приїхав ансамбль Veronaki, однак не в повному складі, а тріо. Гості підготували програми для дітей і дорослих, – повідомила організаторка виступів, директорка програми «Караван культури – Закарпаття» Крістіна Кудлотяк.
Тріо дало в області три концерти для дітей та один для дорослих. Зокрема в четвер гості виступили з інтерактивною казковою музичною виставою для вихованців дитячих садочків та сімей з маленькими дітьми в Угорському домі у Великій Доброні, а також для дітей Сюртівської територіальної громади в селі Часлівці. У п’ятницю на концерт у селі Яноші завітали вихованці садочків і родини з маленькими дітьми з Берегівської, Косоньської та Великобийганської громад.
«Лідерка ансамблю Veronaki Вероніка Тар’ян – онучка Каталін Варги – продовжує бабусину спадщину, кладе її твори на музику, переосмислюючи вірші та казки. Зараз ми ознайомилися з частинкою цієї творчості, – зазначила Крістіна Кудлотяк перед другим виступом тріо. – Більшість знає Каталін Варгу як дитячу письменницю, але в неї є також серйозні вірші для дорослих, вона лауреатка Премії Аттіли Йожефа. На основі цієї поезії Вероніка та її колеги влаштували в готелі «Гелікон» у Яношах вечір презентації під назвою «Моя перлина» (Gyöngyöm).
– Через війну масштабні заходи не проводяться, але, на щастя, є виконавці, які й за таких обставин залюбки приїжджають з Угорщини, щоб трохи надихнути місцевих угорців, невеликі громади. Зокрема і тріо Veronaki, – каже директорка програми.
Під час виступу Вероніка Тар’ян після короткого знайомства попросила глядачів подивитися їй в очі, а потім відкрила «секрет» своїм новим маленьким друзям. Відтак вони «запалили величезний чарівний вогонь», а потім розпочалася фантастична музична казкова вистава. Були і стрибки, і змагання з танців, і відтворення звуків птахів та лісових звірів. Діти й дорослі разом з артистами майже годину аплодували, співали і танцювали.
– Ансамбль Veronaki складається з шести осіб, але ми виступаємо і в тріо, і в дуеті. Тож вибір пісень відбувається відповідно до цього. На Закарпаття ми вирішили приїхати в складі тріо на авто з кількома інструментами. У нас багато пісень. Обираючи з-поміж них, зважаємо на середовище, куди потрапляємо, у соціальному, історичному, музичному плані. Прагнемо запропонувати щось затишне, граємо світову музику в різних музичних стилях.
Наприклад, пісня «Гоніння», котра допомагає відганяти щось погане, стала свідомим вибором у ситуації, у якій тепер перебувають діти. Завдяки музиці та спільному співу вони можуть побороти психологічні труднощі.
Наш ансамбль сімейний. Старі й малі, діти й дорослі разом танцюють, веселяться і слухають якісну музику. Є пісні спеціально для наймолодших. А для вечірнього концерту для дорослих ми зібрали репертуар із глибшим змістом, – розповіла Вероніка Тар’ян після виступу з гітаристом Міклошем Сулою та ударником Корнелем Модьоро (який є її чоловіком).
Начальниця відділу культури і туризму Сюртівської територіальної громади Марія Рояк висловила радість з приводу того, що в Часлівцях відбувся захід такого високого рівня.
– На жаль, ми живемо в такий час, коли після двох років епідемії коронавірусу через війну, яка триває вже другий рік, діти повністю ізольовані. До того ж вони постійно чують лише про те, як важко. Звісно, важко, адже раніше ми жили змістовним життям, а тепер малеча майже всього позбавлена.
Ми намагаємось якось покращити життя сімей і дітей, які залишилися в області, щоб вони розуміли, що ми тут і ми дбаємо про них, приділяємо увагу, робимо все, щоб вони мали щасливе дитинство, адже тиск на них величезний. Часто кажуть, що Закарпаття не бомблять. Я тут від самого початку, і ми постійно боялися, що впаде бомба.
Зараз ми вже звикли до такої ситуації, але коли взимку в ясельній групі Часлівецького дитячого садка однорічна дитина засинає в ліжку і звучить сирена, няня повинна підняти її і віднести в підвал. Війна таки впливає на цих дітей, вони психологічно страждають! Важливо, щоб малеча відчувала: тут є і буде життя, ми зробимо все, щоб зберегти нашу угорську ідентичність. Щира подяка «Каравану культури» за організацію такого заходу і меценатам за таку можливість, – зазначила Марія Рояк.
У Будинку культури зараз проживають 16 внутрішньо переміщених осіб, вони теж були на заході. Їх не бентежив той факт, що це не двомовна програма. Наприкінці дійства одна з переселенок, пані Діна, розповіла, що прийшла на концерт зі своєю літньою мамою та дочкою. Вони вже понад рік живуть у Часлівцях, приїхали зі Слобожанщини, з Харківської області. Але попри мовний бар’єр відчули настрій, атмосферу виступу, отримали задоволення від того, що змогли відволіктися від сірих буднів.
Команда «Каравану культури – Закарпаття» працює над продовженням програми.
– Намагаємося обирати різні жанри – на всі смаки. 23 серпня в Берегові відбудеться музичний інтерактивний вечір, де виступлять гості з Угорщини. На початку вересня до нас завітає Балаж Соколаї, який проведе літературні вечори. 22–23 вересня виступить Беата Пая. Вона дасть майстер-клас з вокалу для дорослих. Є ще багато інших відгуків на запрошення, які перебувають на стадії узгодження, – розповіла про плани на майбутнє директорка програми «Караван культури – Закарпаття» Крістіна Кудлотяк.
9–12 серпня в Трансильванії за підтримки програми «Караван культури» виступив Берегівський ансамбль «Шодро», який уже близько десяти років популяризує угорську культуру на Закарпатті та народні традиції краю в Карпатському басейні.
Першого дня, 9 серпня, колектив дав великий концерт у Таборі народної музики і танцю, де зібралися три сотні глядачів з різних куточків світу. Там щовечора виступали музиканти, вокалісти, зберігачі народних традицій Трансильванії. У міжнародному таборі, заснованому Золтаном Каллошем 30 років тому, беруть участь лише дорослі, адже він націлений на саме на їхню освіту. Під час годинного виступу ансамбль «Шодро» представив різноманітну народну музичну і танцювальну спадщину Закарпаття, зокрема великодоброньські, вишківські народні танці, прозвучали також марамороські єврейські та великопаладьські циганські народні мелодії.
10 серпня ансамбль виступив на міжнародному фестивалі Double Rise у Ріметі, що в повіті Алба.
Художня керівниця ансамблю «Шодро» Еніке Вараді розповіла: «Це була чудова нагода представити Закарпаття на таких масштабних дійствах. Табір народної музики та народного танцю – один з найдавніших і найвідоміших заходів, у якому беруть участь професіонали галузі, витупають найкращі трансильванські колективи. А Double Rise – атмосферний якісний міжнародний фестиваль, що проводиться в серці Трансильванії. Щороку до нього долучаються найвидатніші діячі народного мистецтва й виконавці народної музики, які на високому рівні демонструють угорську народну спадщину та інші сегменти культури. Ми вважаємо величезним успіхом те, що Закарпаття представило себе на цих заходах. Принагідно висловлюємо вдячність за це Іштвану Палу (Салонна), а також програмі «Караван культури».
Десять музикантів із Клуж-Напоки відвідали наш край уже вдруге. Протягом трьох днів, 3–5 березня, ансамбль виступив у Берегові, Есені та Мукачеві, надавши слухачам можливість ознайомитися з особливою народною музичною спадщиною Карпатського басейну.
Концерт під назвою «Між рядків, за струнами – долі народних музикантів ХХІ століття» (Rendek között, vonók mögött – népzenész sorsok a XXI. századból) показує, якою є народна музика сьогодні, як це бути музикантом, котрий виконує її в наш час, як грає для себе та як для інших, розповів Карой Дейнеш, контрабасист і віолончеліст ансамблю.
У першій частині виступу прозвучали 13 різновидів вербункоша з різних куточків Карпатського басейну. Далі музиканти показали, що грають для дітей під час майстер-класів з народного танцю, представили низку стилів угорської народної музики, ознайомили глядачів із творами відомих угорських скрипалів. Артисти повернулися до свого коріння, розкрили, наскільки насолоджуються грою, взаємодією між музикантами та самою музикою.
«Усі представлені на концерті композиції мають одну концепцію. Здебільшого йдеться про те, яким є життя музикантів, як воно різниться, коли ти граєш на публіку, а коли для себе. Ми намагалися показати це зсередини, розповідаючи ці історії через музику», – зазначив Карой Дейнеш. «Публіка прийняла нас дуже тепло. Це дає нам натхнення, ми бачимо, що люди прагнуть культури навіть у ці часи», – додав музикант.
Концерти на Закарпатті відбулися за підтримки, зокрема, Закарпатської філії мережі Будинків народних традицій та Фонду ім. Шандора Чорі.
«Виступи цього ансамблю відрізняються від традиційних концертів народної музики тим, що тут грає не лише одна-дві скрипки, альт і контрабас, а десять музикантів. Вони показують, яким є життя народних музик, як вони почуваються під час концертів», – розповіла представниця Закарпатської філії мережі Будинків народних традицій Адріен Бечке в інтерв’ю журналістам.
У Берегові концерт відбувся в стінах Закарпатського обласного угорського драматичного театру.
«Через рік після початку війни Берегівський театр може повідомити, що продовжує свою діяльність у культурній сфері, проводить заходи для місцевої угорської громади. Наша головна мета – і надалі виконувати ці завдання, і не лише своїми виступами в закладі, але й наших гостей», – наголосила директорка театру Едіна Шін. «У середині березня на сцені театру відбудуться прем’єра та подальші покази постановки «Сватання» режисера Аттіли Віднянського. Крім того, будуть вистави для дітей. Організовуємо також закарпатський кінопоказ фільму «Молодиця Дейріне». Найближчим часом показ і зустріч із глядачами плануються в Мукачеві та верхньотисянському регіоні», – додала Едіна Шін.
