Протягом багатьох років деякі захисники та адвокати, що займаються питаннями кібербезпеки, закликають до ухвалення нової Женевської конвенції, яка б регулювала кібервійни. Це дозволило б Міжнародному кримінальному суду (МКС) в Гаазі вживати заходів проти винних у зламі інфраструктури, важливої для цивільного населення, так само, як це відбувається у випадку воєнних злочинів.
У статті, опублікованій в Foreign Policy Analytics, головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан пояснив це нове зобов’язання перед новим режимом: його офіс розслідуватиме кіберзлочини, які потенційно порушують Римський статут – договір, який визначає юрисдикцію суду щодо переслідування незаконних дій, зокрема воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду.
Спроби втручання в роботу об’єктів критичної інфраструктури, таких як медичні установи або системи контролю за виробництвом енергії, можуть мати негайні наслідки для багатьох, особливо найбільш вразливих верств населення. Отже в рамках своїх розслідувань мій офіс збирає і аналізує докази такої поведінки”, – пише Хан.
Коли Wired зв’язався з представником МКС, він підтвердив, що тепер це офіційна позиція офісу.
Офіс вважає, що за відповідних обставин поведінка в кіберпросторі може потенційно розцінюватися як воєнний злочин, злочин проти людяності, геноцид та/або злочин агресії. Про це заявив прессекретар. Він додав, що така поведінка потенційно може бути переслідувана в суді, якщо справа є достатньо серйозною.
У період війни це також є необхідним
Заява з’явилася в час посилення міжнародної уваги до російських кібератак на Україну, але в статті немає жодної згадки про війну. У березні минулого року Центр прав людини при юридичному факультеті Каліфорнійського університету в Берклі надіслав офіційний запит до прокуратури МКС із закликом розглянути можливість притягнення російських хакерів до відповідальності за воєнні злочини, пов’язані з кібератаками в Україні, і з тих пір збирає докази.
Центр прав людини зосередився на кібератаках, здійснених російською групою під назвою Sandworm („Піщаний черв’як”), яка є підрозділом російської військової розвідки ГРУ. Починаючи з 2014 року, ГРУ і, зокрема, „Піщаний черв’як” здійснили безпрецедентну в історії інтернету серію кібератак на об’єкти цивільної критичної інфраструктури України, які не мають аналогів в історії інтернету. Їхні зухвалі хакерські атаки варіювалися, починаючи від нападу на українські електрокомпанії і до двох випадків вимкнень електроенергії, спричинених кібератаками, та випуску шкідливого програмного забезпечення NotPetya, що знищує дані. Було навіть здійснено атаку на мережу супутникових модемів Viasat, що використовується українськими військовими.
Програмне забезпечення поширилося з України на решту світу, завдавши збитків на суму понад 10 мільярдів доларів, у тому числі лікарняним мережам в Україні та Сполучених Штатах.
Тим часом, український уряд уже розпочав власне розслідування російських військових злочинів, скоєних за допомогою кібератак. Окрім можливості переслідувати російських хакерів або їхніх керівників у власній судовій системі, докази розслідування тепер можуть бути надані прокурорам МКС, щоб допомогти у справах, порушених прокурорами в Гаазі проти Росії.
Шістьом хакерам із Sandworm вже були пред’явлені звинувачення в США за хакерські злочини, пов’язані з їхніми кібератаками на Україну та мережу зимових Олімпійських ігор 2018 року в Пхьончхані.
За їхніми даними, ідея створити орган, до якого увійдуть прокурори України та інших країн, цього тижня набула широкої підтримки з боку членів ЄС.
Як зазначає Bloomberg, Єврокомісія обговорює з Європейським агентством зі співробітництва органів юстиції повноваження пропонованої міжнародної структури та інші питання.
Водночас переговори про спеціальний міжнародний трибунал щодо України продовжують ув’язати в юридичних суперечках, зазначає агентство.
Нагадаємо, що Європейський Союз хоче якнайшвидшого притягнення до відповідальності за воєнні злочини росіян в Україні, заявили міністри юстиції країн ЄС. При цьому вони розходяться у думках щодо методів, як порушувати кримінальну справу, шукати докази та фінансувати компенсацію збитків.
?? army instructors have already trained over 1000 Ukrainian soldiers & will train at least another 1000 by the end of the year. pic.twitter.com/SAgcZ90mHn
Suite à une erreur d’aiguillage à Paris Charles de Gaule, la #SNCF a envoyé á #Disney le train qui devait amener les parlementaires européens de Bruxelles á Strasbourg.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Українська правозахисниця, лауреатка премій імені Василя Стуса та «Захисник демократії», голова організації «Центр громадянських свобод», яка у 2022 році отримала Нобелівську премію миру, вважає, що вчинення воєнних злочинів – це частина російської воєнної культури, тому не можна зволікати з притягненням винних до відповідальності.
Російські окупаційні війська систематично вчиняють воєнні злочини на окупованих територіях України, але у світу поки що немає запиту на справедливість, заявила Матвійчук в інтерв’ю «Радіо Свобода».
Росія десятиліттями використовує війну, як метод досягнення власних геополітичних інтересів, а воєнні злочини – як спосіб її виграти. Вони звикли, що можуть робити все, що хочуть, бо не були покаранні за свої попередні воєнні злочини, наголосила правозахисниця в інтерв’ю.
