Це один із розділів сайту Міжнародного комітету порятунку (IRC). У ньому українським шукачам притулку роз’яснюються їхні права. Зокрема, щоб орієнтуватися на ринку праці та вберегтися від недобросовісних роботодавців.
Також тут можна отримати додаткові відомості або юридичну підтримку від партнерів.
Крім того, надати консультації можуть у Центрах підтримки й інтеграції.
Вони розташовані в:
• м. Познань: вул. Товарова, 35/3A, 61-896. Звернутися можна з понеділка до п’ятниці з 09:00 до 17:00; e-mail: poznan@fiiw.pl;
• м. Катовіце: вул. Хожовська, 6 (перший поверх), 40-101. Працює з понеділка до п’ятниці з 09:00 до 17:00; e-mail: katowice@fiiw.pl.
Війна внесла корективи в готовність українців захищати Батьківщину. Так, у 2011 р. в Україні частка тих, хто давав ствердну відповідь щодо готовності захищати країну, становила 40%, у 2020 р. вона зросла до 57%, у травні 2023 р. ˗ до 67%.
Про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 23 до 31 травня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, фінансованого Посольством Королівства Нідерландів в Україні. Результати опитування презентовано в пресцентрі агентства „Інтерфакс-Україна” в середу.
„Готовність захищати країну висловлює більшість жителів усіх регіонів: 61% на Сході, 67% у Центральному регіоні, 68% ˗ у Західному та 71% ˗ на Півдні країни, 74% серед чоловіків і 60,5% – серед жінок, від 68% до 75% у вікових групах від 18 до 59 років, 51% – серед тих, кому 60 і більше років”, – ідеться в пресрелізі Центру Разумкова.
Опитано 2 020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Опитування проводили за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового добору на перших етапах формування вибірки та квотного методу добору респондентів на завершальному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибірки відповідає демографічній структурі дорослого населення територій, на яких було проведено опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
[type] => post
[excerpt] => Війна внесла корективи в готовність українців захищати Батьківщину. Так, у 2011 р. в Україні частка тих, хто давав ствердну відповідь щодо готовності захищати країну, становила 40%, у 2020 р. вона зросла до 57%, у травні 2023 р. ˗ до 67%.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1687452600
[modified] => 1687478081
)
[title] => Захищати Батьківщину в травні 2023 року готові 67% українців, тоді як у 2011 році таких було лише 40% – опитування
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=151834&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 151837
[uk] => 151834
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 139042
[image] => Array
(
[id] => 139042
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet.jpg
[original_lng] => 505660
[original_w] => 2048
[original_h] => 1363
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-768x511.jpg
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-1024x682.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-1536x1022.jpg
[width] => 1536
[height] => 1022
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet.jpg
[width] => 2048
[height] => 1363
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet.jpg
[width] => 2048
[height] => 1363
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1687468019:2
[_thumbnail_id] => 139042
[_edit_last] => 2
[views_count] => 1244
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 43
[3] => 578
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Суспільство
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 1561
[1] => 899
)
[tags_name] => Array
(
[0] => захист
[1] => опитування
)
)
[2] => Array
(
[id] => 148799
[content] =>
З 24 лютого 2022 року, початку війни в Україні, до кінця березня 2023-го тимчасовий захист та статус біженця в державах Європейського Союзу отримали 3 888 345 громадян України, повідомляє Євростат.
За даними відомства, дедалі менше людей, які рятуються від війни в Україні, звертаються за тимчасовим захистом, що надає право, зокрема, на медичне забезпечення, працевлаштування тощо.
Згідно зі звітом, найбільше українців отримали статус біженця в таких країнах:
Німеччині – 1 067 755,
Польщі – 976 575,
Чехії – 325 245.
Дані за березень свідчать, що порівняно з попереднім місяцем кількість українських біженців, які отримали тимчасовий захист, зменшилася на 3%, тобто на 116 930 осіб.
Найбільше зниження було в Чехії, де порівняно з лютим видали на 122 585 менше таких документів.
Порівняно з попередніми місяцями збільшення зафіксоване в таких країнах:
Німеччині (+33 125),
Італії (+7430) ;
Румунії (+6640).
Співвідношення громадян України, які отримали тимчасовий захист, на тисячу жителів станом на кінець березня є таким:
Чехія – 30,9,
Естонія – 27,8,
Польща – 25,9,
Литва – 24,2,
Болгарія – 22,5.
Серед тих, хто отримав тимчасовий захист, 47% – жінки, 35% – неповнолітні віком до 18 років, 18% – дорослі чоловіки.
У звіті також зазначено, що Угорщина з моменту запровадження статусу тимчасового захисту надала 30 585 таких документів українським біженцям.
Suite à une erreur d’aiguillage à Paris Charles de Gaule, la #SNCF a envoyé á #Disney le train qui devait amener les parlementaires européens de Bruxelles á Strasbourg.
Станом на кінець березня 2023 року статусом тимчасового захисту в країнах ЄС скористалися 3,9 мільйона біженців з України.
Про це свідчать дані Євростату, повідомляє „Європейська правда”.
Зазначається, що найбільше статусів тимчасового захисту надали Німеччина (1 067 755 осіб; 27% від загальної кількості), Польща (976 575; 25%) та Чехія (325 245; 8%).
У порівнянні з кінцем лютого 2023 року кількість біженців з України, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, зменшилась на 3%. Найбільше скорочення зафіксували в Чехії (-122 585; -27%), Швеції (-23 635; -49%) і Польщі (-17 180; -2%).
Водночас зростання кількості статусів тимчасового захисту зареєстрували у Німеччині (+33 125; +3%), Італії (+7 430; +5%) та Румунії (+6 640; +6%).
Найбільшу кількість отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб місцевого населення у березні 2023 року зафіксували в Чехії (30,9), Естонії (27,8), Польщі (25,9), Литві (24,2) і Болгарії (22,5). На рівні ЄС це показник становив 8,7.
Suite à une erreur d’aiguillage à Paris Charles de Gaule, la #SNCF a envoyé á #Disney le train qui devait amener les parlementaires européens de Bruxelles á Strasbourg.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Європейська комісія відповідно до запиту уряду України передасть медичне обладнання, захисне спорядження та спеціалізоване обладнання для захисту від ризиків для здоров’я населення, таких як хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні загрози, загальною вартістю EUR11,3 млн.
«Уже 30 країн передали Україні товари через Механізм цивільного захисту ЄС, але, враховуючи величезні медичні потреби, викликані війною, що триває, ми мобілізували стратегічні резерви ЄС. Медичне обладнання, а також обладнання, призначене для хімічних, біологічних або ядерних надзвичайних ситуацій, перебуває на шляху до України. Лікарні та медичні працівники в Україні працюють під вогнем, і ми маємо зробити все, що в наших силах, щоб надати їм необхідні інструменти для порятунку життів», – цитує комісара з управління кризовими ситуаціями Янеза Ленарчича «.
Надане ЄС обладнання включає 300 тис. спеціалізованих захисних костюмів, 5 600 літрів знезаражувальних засобів та 850 одиниць обладнання для операцій зі знезараження.
Оскільки лікарні в Україні терміново потребують медичного обладнання, ЄС також безкоштовно передасть монітори пацієнтів, інфузійні насоси та апарати ШВЛ, а також засоби захисту для медичного персоналу, такі як маски та халати. Цю допомогу загальною фінансовою вартістю EUR11,3 млн буде доставлено Україні з надзвичайних запасів ЄС, розміщених у Румунії, Угорщині, Швеції, Німеччині, Греції та Данії, зазначили у Єврокомісії.
Міжнародний день захисту персональних даних відзначається кожного року 28 січня як нагадування про небезпеку, що може торкнутися персональних даних кожної людини у мережі Інтернет.
Відзначається у більшості європейських країн, США та Канаді з 2006 року як День захисту персональних даних (Data Protection Day), коли було підписано Конвенцію про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додатковий протокол до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних. Основна місія цього дня – підвищити рівень інформованості та активного сприяння в захисті конфіденційності даних насамперед особистого характеру.
28 січня є Міжнародним днем захисту персональних даних (Data Protection Day) і відзначається у світі з 1981 року. Тоді Рада Європи відкрила для підписання Конвенцію „Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних”. Вперше у Європі цей День відзначили у 2007 році з ініціативи ради Європи. А у 2009 році Палата представників США прийняла резолюцію HR 31, якою проголосила 28 січня Національним днем приватності даних. Тож, з 2009 року цей день відзначається і у США.
Конвенція про кіберзлочинність (Будапештська конвенція) прийнята у 2001 році і покликана захищати цілісність систем даних та приватність у кіберпросторі.
Конвенція про кіберзлочинність, захист цілісності даних і систем підкреслює недоторканність приватного життя у кіберпросторі.
