У Берегові обговорили питання угорськомовної освіти

2 квітня Закарпаття відвідав заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, парламентський держсекретар Левенте Мадяр. Високопосадовець розпочав свій візит із Берегова, де під час зустрічі з керівництвом області та Берегівської міської територіальної громади обговорив питання угорськомовної освіти в краї.

Прийняття закону про освіту у вересні 2017 року викликало чималий протест у національних меншин через статті, які позбавляють їх існуючого права на освіту рідною мовою. Левенте Мадяр нагадав, що останнім часом МЗС Угорщини посилено проводить консультації з українською стороною, аби знайти рішення, яке б задовольнило як основну потребу угорців – продовжувати навчання рідною мовою, так і прагнення України навчати нацменшини українською.

«Ми намагаємося знайти консенсус і вже були дуже близькі до нього перед війною, коли нам вдалося розробити рішення на технічному рівні, яке було схвалене тутешніми угорськими лідерами, керівництвом сфери освіти краю, педагогами, але потім усю цю конструкцію змела війна. Правда полягає в тому, що минулого року це не було пріоритетом, оскільки потрібно було рятувати людські життя, приймати сотні тисяч, на сьогодні вже мільйони біженців, надавати допомогу для задоволення основних потреб. Зараз ми підійшли до того, що це питання можна порушувати знову, тож на кожному форумі вказуємо, що все ще вважаємо цю проблему невирішеною, тому маємо її обговорити», – підкреслив Левенте Мадяр.

Директорка департаменту освіти обласної адміністрації Маріанна Марусинець під час зустрічі розповіла про деталі програми «Комунікаційна компетентність керівника навчального закладу», яка допомагає директорам і вчителям, що викладають в угорсько- та румуномовних класах, ефективніше адаптуватися до вимог навчального плану. Її мета полягає в тому, аби педагоги більш виразно та чітко спілкувалися державною мовою. Як зазначалося, робота виявилася результативною, адже є навчальні заклади, керівники та вчителі яких успішно склали іспит на знання державної мови й отримали відповідний сертифікат. З цього приводу голова Закарпатської ОВА Віктор Микита зазначив, що важливо створити належні умови для реалізації згаданої програми й вони ефективно виконують це завдання.

За його словами, інформація про нібито закриття угорських шкіл на Закарпатті, яка поширилася останнім часом, є неправдивою, оскільки «угорських шкіл в Україні немає, є лише українські школи з класами, де діти вивчають мови національних громад».

Голова обласної ради Володимир Чубірко додав, що в області, де кожен район має свої мовні особливості, скласти такий іспит – справа нелегка навіть для носія української мови. До речі, іспит складається перед камерами, за записом десь в Україні хтось спостерігає, тож атестацію проводить людина, яка перебуває в іншій частині країни, щоб об’єктивно оцінити почуте, додав він.

Відповідно до закону про загальну середню освіту, в Україні передбачений поступовий перехід, спрямований на збільшення кількості уроків державною мовою. З 5-го до 9-го класу включно кількість уроків державною мовою повинна зрости з 20% до 40%, а в 10–11-х класах 60% навчання має бути українською. Це почнеться лише з 1 вересня 2027 року, підкреслив Віктор Микита. У нашій області закон стосується 96 закладів, навчання в яких зараз ведеться мовою нацменшин.

На зустрічі Левенте Мадяр також поцікавився, яка частка керівників угорськомовних навчальних закладів володіють українською мовою на такому рівні, аби отримати згаданий сертифікат. Йому відповіли, що директори володіють державною мовою, мовних бар’єрів для складання іспиту немає, а програмою прагнуть допомогти подолати невпевненість у собі, яка часто виникає.

У рамках зустрічі керівництво області висловило вдячність держсекретарці Оршолі Почаї-Томашич, за сприяння якої в угорськомовних школах було запроваджено європейську освітню модель. Вона діє й сьогодні, нею користуються всі школи. За цією освітньою програмою розроблено та затверджено поурочні плани, які відповідають вимогам національних навчальних програм для початкової школи. У молодших класах читання та письмо українською мовою інтегровано в усіх без винятку класах, а з 2022 року кількість уроків, на яких вивчається українська мова та література, для 5-класників становитиме 6 годин на тиждень. Досягнуті результати перевірятимуться в кінці кожного навчального року.

Начальниця управління освіти та культури Берегівської громади Едіта Бабяк повідомила, що на сьогодні в територіальній громади функціонують 24 школи. У чотирьох із них навчання ведеться державною мовою, ще чотири є двомовними, 16 – з угорськомовними класами. Вона також додала, що батьки можуть вільно обирати мову навчання.

Після зустрічі Левенте Мадяр наголосив: «Я побачив добрі наміри щодо цього питання. Принаймні тут, на Закарпатті, усі намагаються вирішити ситуацію. У Києві є представники, які думають так само. Завтра я спробую досягти прогресу в цьому питанні. Було б дуже добре витягнути цю скалку з двосторонніх відносин. Якби ми могли сказати, що можемо подолати цю проблему, знайшовши рішення, яке благословила місцева нацменшина, це дозволило б зняти чимало напруги. Можливо, зараз для цього є більше шансів, ніж раніше, оскільки Україна переживає часи, коли ставлять під питання її культуру, ідентичність, незалежне національне існування. Звичайно, це робиться у набагато більш різкий спосіб, ніж щодо будь-якої нацменшини. Але все ж спостерігається певна підвищена чутливість з того приводу, що є спільнота – і не лише угорська, – яка тримається своєї культури, своєї рідної мови й намагається протистояти всім намаганням, які б обмежували її в цьому. Думаю, є перспектива і шанс для вирішення цієї справи. Принаймні ми відкриті для того, щоб знайти рішення, і будемо робити для цього все можливе», – наголосив заступник міністра.

Окрім керівництва області й Берегівської міської територіальної громади, у зустрічі взяли участь Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї, очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, депутат обласної ради, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Борто, директори місцевих навчальних закладів.

CsA/Kárpátalja hetilap