Минуле, теперішнє та плани Великоберезької школи на Закарпатті

Середню школу села Великі Береги вже 26 років очолює Тихомир Гейці, який цьогоріч відсвяткував 60-річчя. Крім того, 20 років він є депутатом Берегівської районної ради як член фракції КМКС, а також членом постійної юридичної комісії.

– Як ви стали директором Великоберезької середньої школи?

– Після служби в армії я був футбольним тренером, спортивним спеціалістом, навчався у Львівському державному університеті фізичної культури. Після трьох років учителювання, у 1986-му, почав працювати у Великоберезькій сільській раді. Проте тодішній директор Юдіт Барані виїхала на постійне місце проживання в Угорщину, і на запрошення колективу я погодився зайняти цю посаду. Великоберезька школа – один із найстаріших навчальних закладів області, тож має сталі традиції, які ми прагнемо зберегти. Відтоді намагаюся виконувати покладене на мене завдання з честю та відданістю. Хочу, щоб наша школа належала до найуспішніших і найгарніших не тільки в Берегівському районі, але й усій області.

– Скільки тепер учнів навчається у вашому закладі?

– Протягом 2019/2020 навчального року в школі з українською та угорською мовами навчання був загалом 461 учень. Я дуже радий такій великій кількості дітей. Відрадно також, що ані між школярами, ані між учителями ніколи не було конфліктів на національному ґрунті. Як і всі на Закарпатті, ми поважаємо мову й культуру одне одного. Уроки та заходи в школі проводяться в дусі поваги й толерантності.

– З яких навколишніх сіл тут навчаються діти?

– Із сіл Кідьош, Берегуйфалу, Нижні Ремети, Верхні Ремети, Великі Береги та двоє дівчат із Хмільника. Оскільки наша школа в майбутньому стане опорною, у нас будуть навчатися й учні з с. Квасово, але для цього ще потрібно розвивати інфраструктуру, а також забезпечити транспортні засоби для безпечного підвозу дітей із навколишніх сіл.

– Які секції є в школі для занять у позаурочний час?

– Великоберезька школа зберігає народні традиції регіону. Тож дівчата 9–11-х класів навчаються ткацтва. Ідеться про учениць як угорських, так і українських класів. Хлопці можуть займатися футболом, волейболом та велосипедним спортом у залі, котрий є унікальним видом не лише на Закарпатті, але й в Україні. Саме наша команда представляє збірну України на міжнародних змаганнях з цього виду спорту. Протягом минулих років ми вже тричі посідали призові місця на міжнародному рівні. Разом із дружиною нещодавно почали тренувати групу з менших дітей, щоб виховувати молоде покоління. Уже зараз серед них видно талановитих спортсменів.

– У школі проводять ремонт, відбувається суттєве оновлення? Що досі вдалося зробити?

– Ми поміняли плоский дах на скатний. Проте виконавці не прорахували належним чином водовідведення, що спричинило підтоплення внутрішнього двору, підвалу та навчальних класів на першому поверсі. Через це ми зазнали значних збитків. Втілити мрію в життя вдалось, коли виявилося, що Великоберезька школа потрапила до списку навчальних закладів, котрі оновлюються в рамках Програми східного партнерства. Велика подяка за це угорському уряду та голові ТУКЗ – КМКС Василю Брензовичу за посередництво в цьому питанні. Завдяки згаданому фінансуванню торік ми встановили дренажну систему, провели мощення внутрішнього подвір’я. Це було дуже важливо, адже нам вдалося виправити ситуацію з чотирма класами, які раніше стали непридатними для використання. У рамках програми оновлення опорних шкіл було замінено електропроводку та систему опалення. Старі котли, на жаль, ще не вдалося ввести в експлуатацію через бюрократичні перешкоди постачальника газу. Після цих робіт ми провели повне оновлення інтер’єрів класів. До відновлення закладу долучилася й держава.

Оскільки ми станемо опорною школою, яка перепрофілюється в ліцей, маємо присвоїти їй ім’я. У Великих Берегах у 1595 році вже діяла церковна школа, першим учителем котрої був Пейтер Добраї. Ми хочемо увіковічити його пам’ять та присвоїти його ім’я нашому навчальному закладу.

– Чи плануєте збільшити кількість класів?

– Так, ремонтні роботи намагаємося проводити таким чином, щоб класів стало більше. Незабаром матимемо два нові приміщення для навчання. Якби нам вдалося відремонтувати підвал, туди могли б перенести шкільний музей, а на його місці сформувати ще один клас для першачків. Для цього потрібне просторе приміщення, адже щороку в перший клас з угорською мовою навчання набираємо від 30 до 46 учнів. Є в нас іще одна мрія. Спорт у нашій школі має сталі традиції. Протягом останніх 20 років ми, як правило, посідали призові місця на районних змаганнях з легкої атлетики, тож стали найкращими серед середніх шкіл району за кількістю трофеїв. З огляду на це хотіли б створити спортивний зал з трибунами на 300 місць на території школи. Це також буде місце організації культурних та спортивних заходів.

– Чого ще потребує майбутня опорна школа?

– Держава повинна серйозно поставитися до надання допомоги. Ми отримали обіцянку від обласного департаменту освіти облаштувати два класи, які будуть функціонувати як кабінети хімії та фізики. Крім того, нам потрібні стільці, ніжки яких не завдають шкоди покритій лінолеумом підлозі.

SD/Kárpátalja hetilap