Чи повернуться українці додому?

Працевлаштування є однією з ключових потреб, задоволення якої сприятиме поверненню українських біженців на батьківщину. Для цього держава та бізнес повинні спільно розробити план дій, спрямований на створення нових робочих місць, підвищення мотивації працівників і покращення умов оплати праці, пише РБК Україна.

Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, посилаючись на дослідження ринку праці, проведене Європейською Бізнес Асоціацією.

За словами Шуляк, з початку повномасштабного вторгнення за кордон виїхали близько 7,5 мільйонів українців, і лише 64% з них висловили намір повернутися додому. Особливо тривожним є відтік найбільш працездатної частини населення, яка є рушійною силою економіки. Повернення цих людей до України залишається одним із головних викликів для держави.

Вона також наголосила, що найважливішим фактором для повернення є безпека, але одразу за нею стоять питання доступності житла та можливості знайти роботу.

Працевлаштування – фактор повернення українців додому

Улітку було проведено дослідження міграційних настроїв серед українців як в Україні, так і за кордоном. За його результатами, стабільне працевлаштування визнали одним із ключових факторів повернення 41% респондентів. Найбільшу готовність повернутися продемонстрували мігранти, які працюють дистанційно на українські компанії — про це заявили 70% опитаних. Серед тимчасово непрацевлаштованих цей показник становить 68%.

Як зазначила Олена Шуляк, стабільне працевлаштування, яке сприятиме поверненню українців, можливе лише за умови активного розвитку підприємництва. Це означає створення нових робочих місць. Для цього ухвалюється низка законодавчих ініціатив, зокрема законопроєкт №7331, який дозволяє розпочинати господарську діяльність без ліцензій і дозволів на період воєнного стану. Такий крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та стимулювання економіки в умовах війни.

Потрібно створювати робочі місця

Також Шуляк наголосила, що уряд впроваджує програми підтримки бізнесу, спрямовані на створення нових робочих місць. Серед них — пільгове кредитування та гранти на відкриття власної справи.

Крім того, як свідчать дані Європейської Бізнес Асоціації, приватний сектор також бере активну участь у розв’язанні проблеми. У 2024 році 71% компаній повідомили про значний дефіцит кваліфікованих працівників. У відповідь на це 56% підприємств інвестували у професійний розвиток своїх співробітників.

Як свідчить опитування, проведене Європейською Бізнес Асоціацією, компанії планують у 2025 році продовжувати інвестувати у розвиток персоналу. Зокрема, 46% роботодавців мають намір збільшити кількість працівників, 33% – виділити більше коштів на навчання та розвиток, а 24% – підвищити заробітну плату на 10-15%, зазначила Олена Шуляк.

Чоловіки в Україні працюють менше, ніж у світі

Вона також акцентувала увагу на проблемах працевлаштування жінок, наголосивши на необхідності впровадження в Україні європейських практик. Відзначається значний розрив між зайнятістю чоловіків і жінок. У світі працюють 50% жінок та 80% чоловіків. В Україні, до початку повномасштабної війни, цей показник становив 47,8% серед жінок і 62,9% серед чоловіків.

Особливий вплив на працевлаштування жінок має народження дитини, що майже не стосується чоловіків. Чим більше дітей, тим менший шанс жінок повернутися до професійної діяльності, що безпосередньо впливає на економічний розвиток. Наприклад, у Європі 40% жінок визнають, що наявність дітей впливає на їхню кар’єру. Після народження другої дитини 47% скорочують робочі години, а після третьої – 70% припиняють працювати. Таким чином, рішення жінки мати другу або третю дитину часто ускладнює її професійне зростання.

Шуляк зазначила, що важливою стратегією є сприяння навчанню жінок технічним професіям, які традиційно вважаються „чоловічими”. Набуття такого досвіду до народження дитини підвищує ймовірність повернення до роботи після декрету. Ці професії забезпечують фінансову мотивацію та сприяють адаптації роботодавців до потреб кваліфікованих фахівчинь.

Оксана Чопак