У Бадалові відзначили річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років

За традицією в селі Бадалово вшанували пам’ять героїв Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років. Після урочистостей місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) провів річні загальні збори.

16 березня мешканці Бадалова зібралися в місцевій реформатській церкві. Пастор Жолт Шапі провів богослужіння, відтак присутні вклонилися пам’яті героїв революції та визвольної боротьби угорського народу. Усі, хто виступав на заході, наголошували, що меседж тих подій актуальний і сьогодні, зокрема для закарпатських угорців, які й нині стикаються з багатьма викликами.

Зокрема голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Людвіг Якоб підкреслив, що історія Угорщини сповнена надзвичайних бурхливих подій, але весна 1848 року особливо виділяється серед них. Революційний порив того часу та єдність нації є дороговказами й сьогодні. «177 років тому лозунгом революції були мир, свобода та порозуміння. Що з цього маємо у 2025 році? Мир? Четвертий рік ми вшановуємо пам’ять героїв революції 1848 року в умовах війни. Свободу? Навряд, адже багато членів закарпатських родин перебувають далеко від своїх близьких», – зазначив Людвіг Якоб. Свою промову він завершив рядками з 13-ї частини Першого послання до коринтян: «Тепер залишаються віра, надія, любов. І найбільша з них – любов».

Після цього Вікторія Орос зачитала поему Шандора Петефі «Національна пісня».

Відтак до присутніх звернувся консул Угорщини в Берегові Ґерґей Тріб. Він зазначив, що національні свята не лише зберігають пам’ять про минуле, але й впливають на сьогодення та майбутнє. «15 березня – один із найславетніших днів нації, коли угорці відкладають свої образи, щоб разом боротися за свободу», – сказав дипломат. Він підкреслив, що меседж 1848 року про важливість свободи та патріотизму актуальний і сьогодні, особливо для закордонних угорських громад, які щодня борються за збереження своєї ідентичності.

Ґерґей Тріб наголосив на ролі історичних ювілеїв. «Коли згадується 15 березня 1848 року, відразу з’являються думки про березневу молодь, Петефі, Йокаї, Національний музей і свободу преси. А коли згадується 6 жовтня 1849 року, пригадуються імена арадських мучеників», – зазначив консул.

Далі у виконанні Лаури Мейгеш, Анни Шапі та Ґрети Салаї прозвучала «Пісня Кошута».

До присутніх звернувся також голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. «15 березня 1848 року – одне з найважливіших свят угорського народу», – зазначив він і додав, що закордонні угорські громади часто зазнають нападів, багато хто намагається змусити їх замовкнути. «Ми, закарпатські угорці, не меншина без волі. Ми свідомі угорці й будемо доводити це завжди», – наголосив Йожеф Шін. А відтак підкреслив, що найважливішою метою сьогодення є встановлення миру. Свій виступ пан Йожеф завершив словами Мігая Бабича: «Мир! Мир! Мир уже! Хто спить – нехай спочиває, хто живе – хай живе, хай бідний герой спочиває, а бідний народ сподівається».

Присутні поклали вінки до пам’ятної дошки Петефі та Келчеї на зовнішній стіні церкви і перейшли до Будинку культури ім. Шандора Петефі, де відбулися річні загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС. Його голова Людвіг Якоб ознайомив учасників заходу з основними результатами роботи за минулий рік та проведеними заходами. За його словами, кількість членів осередку становить близько 300 осіб. Цього року з’явилося ще 7 нових.

У 2024-му організація влаштувала чимало заходів. Зокрема 4 червня провела відзначення Дня національної єдності та відкриття пам’ятної дошки на честь письменника і краєзнавця Балажа Керестєна. До благодійної акції «Хліб угорців» долучилося 11 місцевих фермерів, які зібрали близько пів тонни пшениці для великодоброньського сиротинця.

У третю неділю листопада вшанували пам’ять жертв сталінських репресій, 1 січня традиційно відзначили річницю від дня народження Шандора Петефі, а в День угорської культури організували душевний захід.

На зборах виступив і очільник Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. Він окреслив сучасну ситуацію у світовій політиці та Україні, наголосив, що для закарпатських угорців украй важлива підтримка уряду Угорщини, і висловив сподівання, що ця допомога надаватиметься й надалі.

На завершення Йожеф Шін підкреслив, що завдання закарпатських угорців – не лише зберігати свою ідентичність, а й зміцнювати її. Треба прагнути, щоб ті, хто виїхав, повернулися і Закарпаття залишилося домом для угорської громади.

(DA/Kárpátalja hetilap)