Заява ЗУПТ стосовно угорськомовної освіти на Закарпатті

Закарпатське Угорськомовне Педагогічне Товариство надалі виступає за навчання угорською мовою.

З точки зору педагогічної науки, засвоєння та передача знань може відбуватися найефективніше рідною мовою, що можуть засвідчити вчителі угорських шкіл на Закарпатті, які викладали в радянській системі, у період русифікації, коли фахові дисципліни потрібно було викладати російською. Більшість учнів не оволоділи ні предметом, ні російською мовою належним чином. Ми продовжуємо стверджувати, що предмети слід викладати рідною мовою, тоді як українську слід викладати на уроках української мови, виходячи з набору вимог, методології та інструментів, які забезпечують ефективну освіту, що базується на компетентності та відповідає європейським стандартам, в тому числі і під час випускних іспитів. Тому ми не можемо прийняти положення, яке набуде чинності з 2023 року, щодо відсотка предметів, які викладатимуться українською мовою, що примусово обмежуватиме навчання рідною мовою. Усі ці обмеження та закон про державну мову скасували етнічні, а отже, і угорськомовні школи, це таке обмеження, якого ми ніколи не відчували у нашому краї протягом попередніх століть. У 2021 році, посилаючись на заяви від громадян, від угорських шкіл вимагали пояснити, чому шкільні заходи в деяких школах проходять угорською мовою, чому на веб-сайті та у Facebook записи переважно угорською мовою, чому директор однієї угорської школи дав інтерв’ю угорському телеканалу не українською мовою, а угорською.

Ця ситуація є наслідком політично обґрунтованих рішень і може бути вирішена лише політичними рішеннями. Це можна було врегулювати у 2021 році з позитивною політичною волею, чого українська державотворча політична еліта не прагнула. Конфлікт можна було б вирішити, якби Верховна Рада прийняла рішення щодо поняття корінного населення, застосувавши його до національних меншин, які могли б бути включені до цього списку відповідно до міжнародних стандартів і які мали б повну можливість здобувати початкову та середню освіту рідною мовою. На позачерговому засіданні Верховної Ради був прийнятий законопроект номер 55506 про корінні народи в Україні. Крім українців, у переліку є лише кримські татари, караїми та кримчаки. Чим саме ці народи відрізняються від інших корінних національних меншин (які історично проживають на території сучасної України), пояснюється критерієм відсутності власної держави для захисту та розвитку їхньої культури. У пункті 110 висновку Венеціанської Комісії стосовно Закону про освіту зазначено, що «… причина, наведена українською владою, тобто відсутність власної держави, загалом не може вважатися прийнятною, згідно з європейськими стандартами, класифікація повинна ґрунтуватися на інших критеріях, таких як різний рівень вразливості або потреба у державній допомозі». Параграф 139 (3) Висновку щодо Закону про забезпечення функціонування української мови як державної (документ 960/2019) містить конкретну рекомендацію: «скасувати положення закону, які передбачають диференційоване ставлення до української мови, мов корінних народів та неофіційних мов у ЄС, оскільки таке розходження між мовами не ґрунтується на об’єктивному та розумному підході (див. 39-44, 69-82, 87, 89, 93, 94, 99-102, 110 та 111) ». Закон містить подвійні стандарти, оскільки, наприклад, роми не включені до переліку, навіть якщо вони відповідають вищевказаним критеріям. Закон був прийнятий з порушенням процедури голосування, без обговорень.

До питання визнання угорців в Україні корінним народом можна підходити з іншої точки зору, на основі взаємної згоди двох держав. Це може ґрунтуватися на тому факті, що Угорщина в новій конституції, прийнятій у 2010 році, класифікує українську меншину як корінну в Угорщині. Рішення було засноване на міжнародній практиці, що стосується національних меншин, які проживають у країні щонайменше 100 років, тобто третього покоління (незважаючи на те, що 100 років тому етнічна спільнота, що проживає в Угорщині, не ідентифікувала себе як українська, а як русинська).

На засіданні українсько-угорського комітету з питань освіти, що відбулося влітку 2021 року, представникам ЗУПТ стало зрозуміло, що відновлення повної освіти угорською мовою неможливе без політичних рішень, оскільки представник Міністерства освіти і науки Україна заблокувала пропозиції, мовляв вони суперечать Закону про освіту 2017 року та Закону про державну мову 2019 року, і тому вважає їх реалізацію неможливою без внесення змін до законодавчої бази та прийме пропозиції виключно в рамках правової бази.

Щодо деяких деталей – які б у невеликій мірі послабили напругу серед угорської громади, батьків та вчителів – українська сторона виявила готовність до компромісів, але практичних кроків не було зроблено.

Ми вважаємо доцільним та розумним виконання таких практико-орієнтованих завдань:

1. Українська сторона у межах своєї компетенції має розробити окремий набір вимог (державний стандарт) з української мови та літератури до етнічних шкіл з урахуванням системи ECTF. Було б доцільно запровадити дворівневе оцінювання: середній рівень на додаток до нинішнього високого рівня. Нинішні тестові завдання ЗНО з української мови оцінюють знання абітурієнтів, що вступають на факультети української філології, але всі інші учні також складають іспит з української мови на цих умовах, наприклад, випускник середньої школи, майбутній вчитель, вихователь дитячого садка, біолог, хімік тощо. Якщо вони не досягають порогового значення для даного року, яке змінюється з року в рік залежно від середнього рівня знань випускників, вони не можуть подати документи на навчання до жодного вузу, наприклад навіть на факультет угорської філології у приватних закладах. Тому було б дуже важливо підготувати вимоги та тест для ЗНО на основі стандартів CEFR, що базуватимуться на компетентності та передбачені для середнього рівня В2 для абітурієнтів, що не планують стати філологами. Доки це не буде виконано, українській стороні було б доцільно приймати іспит з української мови рівня В2, складений в Угорщині, як випускний іспит для випускників угорських шкіл і дозволити їм вступати до вищих навчальних закладів України з результатами, отриманими там. Це має бути зроблено на взаємній основі, оскільки угорська сторона приймає результати ЗНО з української мови, складене в Україні у разі подальшого навчання в Угорщині, незалежно від того, чи досягла ця особа прохідного балу в даному році, на рівні C1 та надає відповідну кількість балів у разі вступу до вузу в Угорщині.

2. Українській стороні слід дозволити складання ЗНО з угорської мови, оскільки відповідно до нинішньої дискримінаційної позиції існує незалежне оцінювання лише з англійської, німецької, французької та іспанської мов. Тут також було б доцільно запровадити дворівневе оцінювання: угорська як рідна мова на високому рівні та як іноземна на середньому рівні з урахуванням рекомендацій CEFR. Доки цей процес не буде завершено, українській стороні слід дозволити прийняття іспиту з угорської мови рівня С1, складеному в екзаменаційних центрах в Угорщині, як іспит з мови на високому рівні, а іспит з угорської мови рівня В2 – як середній. Абітурієнтів слід приймати до вищих навчальних закладів України з даними результатами іспитів з мови.

3. Міністерству освіти і науки України слід затвердити розроблений ЗУПТ навчальний план уроків, який урівноважує кількість уроків державної мови, рідної мови та іноземної мови в рамках годин на вибір, додає одну годину на тиждень для вивчення угорського народознавства у 5-6 класах, історії угорського народу в 7-9 класах з матою збереження національної ідентичності. Запит був підписаний директорами 22 шкіл та керівником відділу освіти територіальної громади та надісланий до Міністерства освіти України 28 липня 2021 року, але до початку навчального року відповіді так і не надійшло.

4. Міністерству освіти і науки України слід дозволити застосування навчальних програм, поданих до Міністерства робочою групою, створеною за ініціативою ЗУПТ, та використання підручників, підготовлених для нього з предметів «народознавство» та «історія угорського народу».

5. Закарпатському Інституту Післядипломної Педагогічної Підготовки слід синхронізувати навчальні програми з угорської мови та угорської літератури з управлінням освіти Угорщини.

6. Міністерство освіти і науки України має сприяти використанню/адаптації угорських підручників, методичних матеріалів та робочих зошитів з угорської мови та літератури у всій вертикалі освіти (1–12 класи). Міністерство Людських Ресурсів Угорщини зобов’язується надавати ці підручники та методичні матеріали угорським школам на Закарпатті на постійній основі.

7. Міністерству освіти і науки України слід сприяти використанню навчальної програми з української мови як іноземної та підручника, розробленого Львівським Політехнічним Університетом з метою підготовки іноземців до здобуття вищої освіти в Україні, у школах з угорською мовою навчання, оскільки дотепер їх не дозволяли використовувати меншинам в межах країни, оскільки вони складені для іноземців. Витрати на видання підручника та пов’язаних з ним робочих зошитів будуть покриватися за домовленістю між двома сторонами.

8. Міністерству освіти і науки України слід взяти на себе переклад підручників угорською мовою з усіх предметів, включаючи предмети, які не перекладалися майже десятиліття (наприклад, основи права, іноземна мова, історія мистецтва, спів та музика тощо). Для забезпечення безперервності, ЗУПТ та Берегівська філія Закарпатського Інституту Післядипломної Педагогічної Підготовки мають спільно, беручи до уваги думку вчителів, запропонувати, яку групу підручників слід перекласти. (Кілька разів траплялося, що книги однієї групи перекладалися з одного предмета на один клас, тоді як підручник, що належить до іншої групи, надсилали для наступного класу.) Угорська сторона бере на себе редагування та коректуру перекладених книг за власний кошт.

Українська сторона має сприяти використанню підручників, робочих зошитів та методичних посібників, виданих в Угорщині, як альтернативних підручників в угорських школах.

9. Українсько-угорські та угорсько-українські шкільні словники, видані Закарпатським Угорським Інститутом імені Ференца Ракоці ІІ, слід оновити відповідно до нещодавно прийнятих правил українського правопису, і вони мають виходити безперервно, щороку принаймні для кожного першокласника, а не лише для шкільних бібліотек. Було б доцільно зробити ці словники комерційно доступними для громадськості. Можливість реалізації цього плану має ґрунтуватися на взаємній згоді сторін.

10. Українська держава має надати можливість замовляти підручники для приватних навчальних закладів на тих же умовах, що і для державних шкіл. Наразі українська держава замовляє підручники лише для учнів у державній системі, приватні школи можуть купувати їх безпосередньо у видавців за вартістю, яка іноді в десять разів перевищує ціну підручника, що діє для державних навчальних закладів, хоча основною умовою акредитації є те, що приватні установи мають надати підручники для всіх учнів з усіх предметів, і це покладає на ці школи суттєвий фінансовий тягар.

11. Закарпатському Інституту Післядипломної Педагогічної Підготовки слід укласти договір з угорською установою аналогічного профілю щодо реалізації спільних навчальних програм, які будуть включені до обов’язкової 150-годинної вимоги, що діє для всіх вчителів в Україні кожні п’ять років. ЗУПТ вітає той факт, що згідно з договором, укладеним з Закарпатським Інститутом Післядипломної Педагогічної Підготовки, 30-годинні курси Літньої педагогічної академії Кельчеї, організовані Товариством, визнаються для вчителів у рамках обов’язкового підвищення кваліфікації. ЗУПТ дякує угорській стороні за підтримку у проведенні Педагогічної академії.

Оскільки дозвіл передбачає, що в рамках існуючих правових норм право приймати та переглядати ці додаткові курси залишається за місцевими громадами та управліннями освіти, ми вважаємо за необхідне розробити детальний лист від ЗІПП до шкіл та управлінь освіти або комітетів щодо визнання курсів, організованих ЗУПТ.

12. ЗУПТ вітає той факт, що типовий навчальний план, розроблений та поданий робочою групою, створеною за нашою ініціативою, зі співу та музики для 5-9 класів угорських шкіл, був прийнятий Міністерством освіти і науки України. Просимо також затвердити підручники до цієї програми. Ми також просимо угорську сторону покрити витрати на видання цих підручників.

Берегове, 4 вересня 2021 року