На Ужгородщині вшанували пам’ять жертв І світової війни та сталінського терору

28 листопада у селах Тисааґтелек та Мала Добронь вшанували пам’ять жертв Першої світової війни та сталінського терору за організації місцевих осередків Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).

У селі Тисааґтелек скорботний захід розпочався із богослужіння в місцевій реформатській церкві, яке провів пастор Томаш Бернат. Затим учасники вишикувалися перед пам’ятником жертвам І світової війни у дворі церкви. Серед них, зокрема, консул Генерального консульства Угорщини у м. Ужгороді Арон Чех та голова Великодоброньської територіальної громади Ференц Надь.

Присутніх привітала голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Тисааґтелек Беата Яворська. У своїй промові вона зазначила, що страждання угорської нації в ХХ столітті розпочалися з початком Першої світової в 1914 році. У цій війні загинуло 25 місцевих селян, пам’ять про яких живе донині.

«Вшанування пам’яті – це обов’язок. Цим ми прославляємо не велич, тріумф, перемогу руйнівних сил, а вірність і любов Бога до нас, який, незважаючи на всі злі наміри, вірний своєму народові, береже націю. Ми вижили, щоб виконувати слово Боже. І незалежно від того, чи перед нами колючий дріт, чи кордон, слово Боже завжди є словом життя», – мовив пастор Томаш Бернат.

Учасники заходу поклали вінки до пам’ятника та перейшли на територію місцевого кладовища, де вшанували пам’ять жертв так званих «маленьких робіт».

Беата Яворська під час виступу окреслила ситуацію угорців та аспекти Другої світової війни. Нагадала, що жертвами «маленьких робіт» стали 38 місцевих чоловіків. «Ми і сьогодні маємо відстоювати свою національну ідентичність, у чому нам допомагає національний уряд Угорщини», – зазначила вона.

Консул Арон Чех під час виступу наголосив, що із Закарпаття вивезли 30 тисяч осіб, щоб приєднання Закарпаття до Радянського Союзу пройшло без проблем. З метою етнічної чистки 80-90 тисяч угорців було депортовано з територій, повернутих у 1938-1941 роках. 700-850 тисяч громадян Угорщини відправили до таборів ГУЛАГу. Наразі поставлена мета, щоб Україна вважала меншини, які проживають на її території, не ворогами, а громадянами, котрі збагачують країну своєю культурою.

Ференц Надь звернув увагу на те, що навіть у наш час часто ставлять під сумнів нашу приналежність, прагнуть переписати нашу історію. Ми можемо запобігти цьому, якщо будемо триматися разом, зберігатимемо пам’ять про наших предків та будемо передавати цю пам’ять нашим дітям, зазначив очільник ОТГ.

На завершення заходу учасники поклали вінки до меморіального знаку.

У селі Мала Добронь після богослужіння у місцевій реформатській церкві учасники скорботного заходу зібралися біля пам’ятника жертвам Першої та Другої світових війн та сталінського терору, встановленого на території «старого» кладовища, щоби вшанувати пам’ять тих 69 мешканців села, яких вивезли на так звані «маленькі роботи», котрі більше ніколи не повернулися додому.

Захід розпочали виконанням церковних пісень, затим місцеві школярі виступили з тематичною програмою.

«Угорці Закарпаття зазнали великих втрат, але радянський терор не зламав громаду, вона встала на ноги. Наше завдання – пам’ятати про невинних жертв, передавати пам’ять наступним поколінням, щоб на Закарпатті й надалі звучали угорське слово і молитва», – наголосила під час виступу голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС с. Мала Добронь Наталія Сігеті-Шейра.

На завершення скорботного заходу учасники поклали вінки до пам’ятного знаку.

Пейтер Данкаі/Dankai Péter/Kárpátalja hetilap/ Тижневик Kárpátalja