На Берегівщині відзначили день святого Іштвана

У селі Тисабикень функціонує краєзнавчий музей, котрий включає колишній палац родини Фогараші та каплицю, яка сьогодні функціонує як греко-католицька. 19 серпня тут відбувся меморіальний захід із нагоди відзначення дня святого Іштвана, в рамках якого також освятили новий хліб.

Після виконання національної молитви угорців присутніх на дійстві привітала директор краєзнавчого музею Ріта Сакадаті. Відтак вона передала слово голові Пийтерфолвівської територіальної громади Йосипу Оросі, котрий у своєму виступі підкреслив, що першому королю Угорщини (святому) Іштвану в заснуванні держави допомогли сприятливі зовнішньополітичні умови. Він також привів угорський народ на шлях християнства, котре сприяло збереженню народу. Крім того, з нагоди свята нового хліба очільник громади також торкнувся теми важливості хліба.

Консул Угорщини в місті Берегово Матяш Сюреш, у свою чергу, нагадав про епоху заснування угорської держави, коли кочові до того часу угорці осіли, змінили свій спосіб життя, а разом з тим і свою споконвічну релігію. Він нагадав присутнім, що (святий) Іштван утворив західне християнське королівство і обрав Європу. Відтоді Угорщина стоїть на християнських засадах, нація має християнську культуру і погляди на життя, і ми повинні зміцнювати християнські основи, зберігати традиції, а Угорщина має зберегти свій суверенітет. Насамкінець дипломат наголосив на важливості єдності угорців.

Ласло Зубанич, історик, доцент УжНУ, очільник Демократичної спілки угорців України, під час виступу зазначив, що в історії угорців святий Іштван є видатною постаттю, пам’ять про котру не згасає навіть після того, як минуло понад тисячу років, і донині є точкою, на яку рівняються. Він був тим правителем, якому вперше вдалося назавжди долучити угорський народ до європейського розвитку. Його тодішнє рішення підтвердив час, воно не підлягає сумніву й сьогодні, бо без нього ми б не змогли бути тут угорцями, ані згадувати його тут, у центрі Європи, святкуючи народження християнської держави, основи якої він заклав. Говорячи про передумови заснування держави, він наголосив на заслузі батька Іштвана, великого князя Ґейзи, на тому, що саме він прийняв стратегічне рішення, побачив, що в угорців немає іншого вибору, крім Європи. Ґейза та Іштван присвятили себе політичній, соціальній та державно-правовій організації християнства західного зразка. Вони діяли як державники, тому що думали не про те, як домінувати, а про інтереси угорського народу. Продовжуючи справу свого батька, Іштван створив християнську, незалежну та європейську державу, бо знав, що тільки християнська держава може пустити коріння на ґрунті християнської Європи. Як правитель, він із залізною суворістю й послідовністю вживав необхідних заходів для організації християнського королівства, але він також щедро проявляв милосердя. І майже всі засади незалежної державності були закладені в період заснування держави: регулювання повсякденного життя на писаному праві, побудова церковної ієрархії, організація ефективної національної оборони, запровадження стабільного державного управління. Повертаючись від минулого до сьогодення, доповідач наголосив: тут, на Закарпатті, ми можемо відповідати новим викликам і завданням лише тоді, коли відповідально, разом, спільно, як справжні локальні патріоти, шукатимемо найкращі рішення для закарпатських угорців. Для нас, як локальних патріотів, тобто як патріотів із місцевими інтересами, найважливішим є Закарпаття, інтереси людей, які тут живуть, угорців та представників інших національностей. Ласло Зубанич також зазначив, що ми повинні продовжувати справу предків, засновників держави, основа якої полягає в тому, що ми не маємо задовольнятися вчорашніми успіхами, а повинні постійно оновлюватися і працювати на майбутнє. Ми маємо працювати, щоби Закарпаття не лише утримувало, а й повертало в рідний край молодих людей, адже інтелектуальний капітал та набуті знання молоді потрібні тут.

Своїми думками з присутніми також поділився письменник, історик, голова Товариства угорської інтелігенції Закарпаття Дьордь Дупка. Відтак греко-католицькі священники Іштван Ковтонович та Габор Іван освятили новий хліб.

На завершення заходу присутні поклали вінки до хреста, встановленого на території краєзнавчого музею на честь святого Іштвана.

Мігай Лайош/Lajos Mihály/Kárpátalja hetilap