Семеро закарпатців отримали нагороди від президентки Угорщини

Президентка Угорщини Каталін Новак відзначила високими державними нагородами сімох представників закарпатської угорської громади. Урочиста церемонія вручення відзнак, організована угорськими дипломатичними представництвами в області, відбулася в стінах Культурного центру ім. Перені на околицях Берегова.

Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї під час свого виступу зазначив, що високі державні нагороди, присвоєні закарпатцям з нагоди головного національного свята – Дня святого Іштвана, уже другий рік поспіль вручають у чудово відреставрованому культурному центрі. «Усі нагороджені заслуговують на визнання, усі семеро – чудові люди, які нині мають витримати складні умови на Закарпатті», – сказав Генеральний консул, відтак вручив нагороди.

Колишня бухгалтерка, яка нині вже на пенсії, одна із засновниць Товариства угорської культури Закарпаття, співробітниця Благодійного фонду «КМКС» Марія Горкаї отримала Срібний хрест «За заслуги» за збереження ідентичності закарпатських угорців та зразкову діяльність на благо угорськомовної освіти та угорської культури, а також збереження традицій.

Марії Кочіш, учительці Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена, також вручили Срібний хрест «За заслуги» за педагогічну роботу та громадську діяльність на благо збереження й розвитку угорськомовної освіти на Закарпатті, а також за важливу роль у підтримці обдарованої молоді.

Очільниця місцевого осередку «ТУКЗ-КМКС» села Мала Бийгань, депутатка Берегівської райради, заступниця директора Малобийганьської гімназії Іболя Комарі отримала Золотий хрест «За заслуги» за збереження закарпатської угорської громади та віддану діяльність на благо угорськомовної освіти.

Віта Мадяр, директорка Карачинського греко-католицького ліцею ім. Шандора Стойки, була нагороджена Срібним хрестом «За заслуги» за діяльність на благо греко-католицької громади та роль у заснуванні Карачинського греко-католицького ліцею.

Психологиня Великодоброньського ДНЗ, колишня директорка Великодоброньського реформатського ліцею Єва Раті отримала Золотий хрест «За заслуги» за розвиток угорськомовної освіти та угорської культури на Закарпатті, збереження великодоброньських народних традицій та на знак визнання її педагогічної діяльності.

Колишній шахтар Солотвинського солерудника, який нині вже на пенсії, організатор спортивних заходів, представник Товариства угорської культури Закарпаття, Карой Такар отримав Золотий хрест «За заслуги» за збереження закарпатської угорської громади, особливо зміцнення та посилення угорської ідентичності молоді.

Духовний пастор, заступник директора Пийтерфолвівського реформатського ліцею Янош Шереш був нагороджений президентом Угорщини Золотим хрестом «За заслуги» за віддану роботу, громадську діяльність, особливо виховну роботу, проведену серед молодих пастирів.

«У першу чергу я вдячна Всевишньому, що можу бути тут. По-друге, тим, хто висунув мене на цю нагороду на знак визнання моєї роботи. Вважаю, що на це заслуговує кожен закарпатський педагог, який з вірою в серці працює над збереженням угорської громади та угорськомовної освіти на Закарпатті», – зазначила Марія Кочіш, одна з нагороджених.

Іболя Комар розповіла, що працює педагогом уже 45 років і протягом трьох десятиліть очолює місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття в селі Мала Бийгань. Каже, що вважає питання інтеграції ромської меншини важливим завданням, у якому місцева громада вже має хороші результати.

«Я глибоко вдячна Господу, що народилася на Закарпатті, що саме тут я угорка, тут виконую свою роботу, своє завдання, яке мені довірив Всевишній як педагогу, директору, психологу», – зазначила після нагородження Єва Раті.

Карой Такар повідомив кореспонденту нашого видання: «Ця нагорода – велика честь для мене. Протягом тривалого часу я прищеплюю молодим людям любов до руху, до спорту, намагаюся зміцнювати їхню національну свідомість. Ось уже 25 років ми бігаємо та їздимо на велосипедах з угорським прапором по Закарпаттю та за його межами, щоб усі усвідомлювали, що ми, угорці, досі тут, на землі наших предків. Ця нагорода мене наповнює і дає новий імпульс».

Пастор Янош Шереш висловив вдячність Всевишньому за те, що може служити йому та угорській громаді Закарпаття. А відтак зазначив, що ця нагорода належить і його дружині, адже вона, узявши на себе тягар виховання дітей та інші сімейні обов’язки, забезпечила йому можливість відданого служіння протягом тривалих років. Янош Шереш подякував також своїм дочкам за допомогу в роботі, викладачам ліцею та іншим пасторам за спільне служіння.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap