500 днів незламності – у Берегові відбувся благодійний захід

8 липня, у 500-й день війни росії проти України, у Будинку культури в Берегові провели масштабний благодійний захід «500 днів незламності» який відбувся, зокрема, за підтримки Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).

У рамках дійства організатори прагнули ще раз подякувати всім, хто протягом останнього надзвичайно складного періоду підтримав роботу територіальної громади, її мешканців та вимушених переселенців. Крім того, захід мав і благодійну мету. Зібрані кошти спрямують, зокрема, на підтримку Берегівської центральної районної лікарні ім. Бертолона Ліннера.

«500 днів тому наше життя розділилося на дві частини – довоєнний період і час війни. 24 лютого 2022 року закарбувалося в нашій свідомості як початок злочинної агресії росії проти України. 500 днів болю, 500 днів сліз, 500 днів втрат, 500 днів гніву, віри, надії, гідності, 500 днів боротьби і 500 днів стійкості. За останні 500 днів увесь світ об’єднався заради України, а український народ продемонстрував свою мужність та героїзм», – прозвучали на початку заходу зворушливі й водночас сповнені надії слова.

У дійстві взяли участь гості з-за кордону, керівники сусідніх територіальних громад, представники українських та закордонних міст-побратимів, благодійних і громадських організацій, релігійних конфесій, рідні воїнів, які загинули на війні. Після представлення гостей присутні переглянули документальний фільм «500 днів незламності», у якому зазначалося, що ось уже пів тисячі днів ми знову і знову переживаємо 24 лютого, але сил нам додають витримка та віра в нашу перемогу.

У пам’яті місцевих мешканців завжди житимуть усі, хто віддав своє життя за перемогу України: воїни, мирні жителі, герої та героїні, дорослі та діти, усі загиблі захисники. Присутні вшанували пам’ять полеглих у боях з агресором хвилиною мовчання.

«Основна мета благодійного заходу – подякувати за підтримку, надану нашій територіальній громаді в цей непростий період. Я вдячний всім, хто присутній у залі, а також усім, хто з певних причин не зміг узяти участь у сьогоднішньому дійстві», – наголосив, відкриваючи захід, голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк. Він вручив присутнім символічний подарунок – подяку за надану підтримку – і попросив розмістити її на видному місці у своїх кабінетах.

Під час виступу міський голова звернув увагу на ще один важливий факт – підтримку спеціалістів, які попри всі труднощі залишилися на території громади і продовжують повною мірою виконувати свої обов’язки. Це працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій, швидкої допомоги, комунальних підприємств та вчителі.

«Сьогодні ми з повагою схиляємо голови перед нашими героями, які й досі знаходяться в окопах, захищають країну, прибирають руїни, рятують людей від ворожих куль, займаються волонтерством, координують гуманітарну допомогу з тилу. Ми пишаємося нашим незламним народом, який крок за кроком з вірою в серці йде до нашої перемоги і миру – ось уже пів тисячі днів. Вічна слава нашим героям, які віддали своє життя, щоб ми могли й далі жити і працювати», – наголосив Золтан Бабяк і побажав, щоб віра кожного в перемогу залишалася незламною, а над нашими дітьми завжди було мирне небо. «Незалежно від того, наскільки важкі часи ми переживаємо, завжди пам’ятаймо, що колись алмаз був простим шматком мінералу, який чудово справився навіть під великим тиском!» – додав він.

«Берегово та Берегівщина стали мирним прихистком під час цієї війни, а також пунктом розподілу гуманітарної допомоги, адже в перші тижні після початку війни з інших населених пунктів України сюди прибули десятки тисяч людей. Був період, коли на території району знаходилося 120–150 тисяч вимушених переселенців, які покинули свої рідні домівки, – зазначив голова Берегівської районної військової адміністрації Віталій Матій і додав: – Зараз на Берегівщині перебувають близько 40 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Частина з них знайшла тут тимчасовий прихисток, а багато хто й постійне місце проживання». Вимушені переселенці потребували допомоги, і чимало людей долучилися до її надання. Віталій Матій подякував усім, хто підтримав наших співвітчизників у важкі часи, а також захисникам країни за витримку.

«Я дуже хочу, щоб росія зрозуміла урок цієї війни: правда на нашому боці, тому перемога теж має бути наша, Україна повинна перемогти! […] Я хотів би, щоб росія зрозуміла, що навіть слабкий мир кращий за криваву війну», – зазначив у своєму виступі Почесний консул України в м. Сегед Шандор Ровт. Він також наголосив на важливості того, щоб допомога вела до миру і війна якомога швидше закінчилася.

«Важливо, аби всі жителі Берегова відчували, що Будапешт усебічно підтримує місцеву громаду», – заявив під час свого виступу мер угорської столиці Ґерґей Корачонь. «Будапешт – це місто мостів не лише у фізичному, а й у духовному значенні цього слова. Я тримаю в руках одну з тисяч заклепок, які скріплювали Ланцюговий міст. Любов і солідарність між нашими містами – це заклепка, яка єднає угорців, український та угорський народи, усі мирні народи Європи. Хочу висловити нашу солідарність з усім народом України. Сподіваємось на швидкий і справедливий мир!» – наголосив Ґерґей Корачонь, вручивши Золтану Бабяку символічний подарунок.

«Уряд та народ Угорщини віддані миру. І не тільки миру, але й наданню допомоги незалежно від національності», – наголосив очільник XXI району Будапешта (Чепел) Ленард Борбей. За його словами, він радий, що зустрівся в нашому краї з угорцями з багатьох куточків Карпатського басейну, які зібралися разом, аби допомогти людям, котрі тут живуть.

«Окрім героїв, які воюють на фронті, поваги заслуговують і герої, які залишилися тут і виконують свою роботу на місцях», – зазначив Ленард Борбей. Він також запевнив, що жителі Берегова можуть і надалі розраховувати на допомогу мешканців Чепела.

Голова Комітету національної єдності парламенту Угорщини Карой Пенцел зазначив, що підтримка Закарпаття та України важлива незалежно від національності. «Якщо згадати довоєнні часи, то ми по праву можемо пишатися останніми десятьма роками, протягом яких чимало зробили для розвитку національної політики, адже ми не самотні. Це велике досягнення, оскільки угорці – незалежно від того, живуть вони в Угорщині чи за її межами, – тепер знають, що вони не самі. Єдність особливо важлива в складних ситуаціях, подібних до нинішньої, адже ця страшна війна триває вже 500 днів. Ми винесли уроки з жахів ХХ століття, тому сьогодні наголошуємо, що потрібні якнайшвидші переговори про перемир’я та мир», – зазначив Карой Пенцел.

«Моя повага всім тим, хто вистояв і продовжує працювати тут у цей воєнний час, обтяжений людською драмою. Ми солідарні та співчуваємо однаково всім закарпатцям, угорцям та українцям, усім постраждалим від війни, і, звісно, допомагаємо в міру наших сил», – зауважив очільник Загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег, голова Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА (ЄОТС ТИСА) Оскар Шестак. За його словами, ЄОТС виконало велику роботу як у зборі допомоги, так і в її доставці. «Ми маємо й надалі допомагати, жертвувати та виявляти солідарність. Не слід звикати до війни, треба боротися за справедливий мир», – заявив Оскар Шестак.

У відеозверненні присутніх привітав Олівер Квілінг, керівник району Оффенбах (Німеччина), який минулого тижня відвідав наш край. У рамках візиту було підписано декларацію про наміри з міським головою Золтаном Бабяком щодо довгострокового дружнього міжнародного співробітництва у сфері економічного, культурного та науково-технічного розвитку.

Після вітальних промов відбулася зворушлива й надихаюча культурна програма, у рамках якої виступили співаки, танцюристи, хори, ансамблі, музиканти, артисти територіальної громади. На площі перед Будинком культури та у фойє представили виставку дитячих малюнків, спільну експозицію художників з України, Угорщини, Словаччини та Боснії і Герцеговини, а також виставку декоративного мистецтва «Слава Україні» берегівського художника-різьбяра Анатолія Сакалоша.

Під час заходу неодноразово наголошувалося на його благодійному характері. Підрахунок пожертв ще триває. На що конкретно піде зібрана сума, буде повідомлено пізніше.

(CsA/Kárpátalja hetilap)