Річницю Угорської революції відзначили і в Берегові

У Берегові представники угорської громади 15 березня зібралися у будівлі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Після виступів про події тих років, Угорську революцію та визвольну боротьбу 1848-49 років, їх значення учасники заходу поклали вінки до пам’ятної дошки меморіальної дошки Лайоша Кошута на зовнішній стіні інституту, потім до меморіальної дошки Шандора Петефі на стіні колишнього готелю «Золотий лев», а також до пам’ятника Петефі. Меморіальний захід завершився виконанням національної молитви угорців та покладанням вінків до пам’ятника.

В атріумі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ зібралося багато людей. Після виконання національної молитви угорців присутні прослухали тематичний виступ студентки третього курсу вишу Бланки Молнар.

«Минуло вже 176 років від подій 1848 року, але прагнення до свободи, незалежності, мужність та патріотизм, відстоювання ідей анітрохи не змінилися. Ми знаємо, що у визначенні долі угорського народу можемо розраховувати лише на себе. Не варто чекати, щоби хтось вирішив наші проблеми», – зазначив під час виступу керівник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. Дипломат також зачитав лист прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до закордонних угорців.

Викладач кафедри історії та суспільних наук інституту Ференц Молнар розповів про події революції 1848 року, які відбулися в Пешті, а також про тогочасну міжнародну ситуацію. Він також розповів про те, як ті події сприйняли у нашому краї. «Представники чотирьох округів (Унг, Берег, Угоча та Марамарош) теж брали участь у дебатах у парламенті та в ухваленні нових законів. Ця звістка, хоч і із запізненням на кілька днів, сколихнула життя місцевої громади. Квітневі закони докорінно змінили феодальний лад, який панував до того часу. Відбулися місцеві та парламентські вибори, створили списки придатних до служби. Від сучасника, Тиводара Легоцького ми знаємо, що жителі Мукачева 18 березня вже читали текст «Національної пісні», і цього дня в місті з’явилися плакати на стінах, які повідомляли про Пештську революцію. В окрузі Берег були створені перші підрозділи національної гвардії, спершу в Мукачеві, Тарпі, згодом і в Берегові, Великих Берегах, Варах», – повідомив Ференц Молнар.

Напередодні революції 1848 року Берегсаш був повітовим і водночас районним центром, де проживало 3463 жителі. На пізніх етапах епохи реформ керівництво Берегівського повіту було віддане реформаторським зусиллям і підтримувало політику опозиції. Тому не дивно, що події в Пешті в березні 1848 р. бурхливо зустріли і в Берегові. 20 березня в місті скликали повітові збори, де заявили: «Берегівський повіт переконаний, що важку справу перетворення треба завершити».

Описуючи тодішню ситуацію в Берегові, викладач зазначив: «Напередодні революції 1848 року Берегово було повітовим і районним центром, де проживало 3463 особи. На пізніх етапах епохи реформ керівництво Берегівського повіту було віддане реформаторським зусиллям і підтримувало політику опозиції. Тому не дивно, що події, які відбулися в Пешті в березні 1848 року, бурхливо зустріли і в Берегові. 20 березня в місті було скликано повітове зібрання, на якому проголосили: «Берегський повіт переконаний, що тяжку справу перетворення треба довести до кінця». У місті також відзначили першу річницю революції 15 березня 1849 року.

Відтак студент інституту Сільвестр Ферку виконав під гітару «Національну молитву», покладену на музику.

Затим усі присутні вийшли на центральну площу Берегова, де поклали вінки до меморіальної дошки Лайоша Кошута на зовнішній стіні інституту. Відтак пройшли до колишнього готелю «Золотий лев», де поклали вінки до пам’ятної дошки Шандору Петефі, встановленої на стіні будівлі. Меморіальний захід у Берегові завершився виконаннм національноїх молитви угорців та покладанням вінків до пам’ятника Шандора Петефі.

Пообіді за організації Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) в атріумі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ відбувся показ фільму Філіпа Ракаї «Зараз або ніколи!», до перегляду якого зібралося близько трьохсот людей.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap