Підбиття підсумків року з Ільдикою Орос

З головою Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства поговорили про роботу організації протягом минулого року. Йшлося, зокрема, про виклики, які постали перед педагогами у зв’язку з навчанням в онлайн-форматі, «боротьбу з вітряками» щодо закону про освіту. Крім того, ми дізналися, що випускники закарпатських шкіл з угорською мовою навчання мають не гірші результати випускних іспитів, ніж їхні однолітки.

– 2020 рік приніс багато викликів через пандемію, набагато важчою стала робота вчителів. Як ви оцінюєте минулий рік?

– 2020 рік справді був нелегким як для педагогів, так і для організації. На жаль, нам не вдалося зробити прорив щодо змін у Законі «Про освіту», домоглися лише внесення незначних змін. Як результат, закон набере чинності для угорських навчальних закладів у 2023 році. Ми відчуваємо, ніби Європейський Союз, світ не хочуть нас почути. В той час, як услід за набагато менш вагомими звуженнями прав в інших країнах одразу лунають гучні сигнали, щодо України з боку ЄС не чутно жодних закликів. Мушу із сумом це констатувати. До того ж, кажуть, що закарпатські угорці агресивні, а українські ЗМІ намагаються представити нас ворожими до країни з усіх боків. А ми хочемо лише користуватися своїми набутими правами та принципом, який діє на Закарпатті та в Карпатському басейні вже сто років: щоб кожен міг навчатися рідною мовою та міг обирати мову навчання, яка може бути державною чи рідною, до закінчення навчання. Саме цього нас позбавили у 2017-му. Ті, хто це забрав, зараз намагаються спроєктувати своє правопорушення на нас, хоча ми лише відстоювали свої права.

Однак ми завершили успішний рік із точки зору внутрішнього розвитку. Завдяки Угорщині та, зокрема, міністерству освіти, ми і в цьому навчальному році отримали букварі, які дуже допомогли дітям першого та другого класів. Оскільки в українській системі освіти не друкують робочих зошитів для шкіл нацменшин, тому підтримка в Угорщині також допомогла роботі вчителів та батьків.

– Протягом минулого року довелося застосовувати абсолютно нову форму навчання, що стало викликом для всіх. Як справилися з цим закарпатські освітяни?

– Справді, інша проблема, окрім політичного опору та боротьби, полягала в тому, що нас також зачепила пандемія, що призвело до закриття шкіл та змусило перейти на навчання онлайн, а це стало неабияким викликом для педагогів. Зрештою, кожному довелося опанувати новий метод.

Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство вже мало у планах провести навчання для вчителів щодо використання Інтернету на уроках, але ситуація, що склалася, змусила організувати його дещо раніше. Тож ми організували семінар, під час якого провели навчання певної кількості педагогів, котрі згодом передавали отримані знання педагогам у своїй місцевості. Цей захід мав великий успіх та користь, оскільки за ці півроку наші викладачі дізнались більше, ніж за п’ять-десять років до цього. Як результат, завдяки вчителям життя в наших школах не зупинилося. Ще одним серйозним мінусом при переході на онлайн-навчання стало те, що багато сімей не мали зовсім або не в достатній кількості необхідного технічного оснащення. Це виклик на найближчі десятиліття, хоча я була б рада, якби ми змогли заповнити цей брак у 2021 році.

– Минулого року кілька спеціальностей в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці були успішно акредитовані, проте зі спеціальністю «початкова освіта» виникли певні труднощі.

– У 2020 році ми отримали акредитацію майже всіх спеціальностей Інституту, а щодо спеціальності «початкова освіта» виявилося, що Служба безпеки України все ж втручається у професійні справи і без потреби займається справами, які не належать до її компетенції. Вони намагалися унеможливити акредитацію спеціальності. Все це не було зроблено шляхом «нашіптування на вухо» членам експертної комісії, питань, які їх турбують щодо Інституту, а Служба безпеки все це написала, тому екпертна комісія переглянула ситуацію.

Все це було викладено на папері в документі, де Служба безпеки займає позицію щодо професійних питань, хоча це не її завдання. Тому я була змушена подати скаргу з цього приводу. Щоправда, спочатку заяву не хотіли приймати (ми, очевидно, живемо в країні, де права використовуються лише проти нас). Однак вважаю подання заяви кроком уперед, тому що в майбутньому, якщо ми хочемо жити в демократичній країні, ми повинні мати сміливість відстоювати свою роботу відкрито, з використанням правових засобів.

– У 2020 році в країні були створені нові адміністративні одиниці. Чи призведе це до якихось змін у роботі педагогічного Товариства?

– Цього року новим викликом стало створення нових адміністративних одиниць, ОТГ та збільшених за населенням і територіально районів. Все це передбачає проблеми наступного року, і, відповідно до цього, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, яке у 2021 році відзначатиме своє 30-річчя, також повинно переформуватися, щоб мати можливість відповідати на місцеві виклики.

– У 2020 році було проведено декілька досліджень щодо результатів ЗНО випускників. Як би ви оцінили результати?

– Відрадно, що цього року набагато більше випускників здавали ЗНО, і набагато більше осіб змогли продовжити навчання у наших вищих навчальних закладах. Нам удалося розпочати професійне навчання рідною мовою, якого дуже не вистачало протягом тридцяти років. Ми дослідили результати закарпатців із різних предметів у центральній системі, і слід зазначити, що випускники угорських шкіл не мають із жодного предмета гірших результатів, ніж випускники українських шкіл.

То вже інше питання, що рівень знань випускників українських шкіл Закарпаття доволі низький порівняно із середнім показником по країні. Хоча міністерство освіти стверджувало, що випускники шкіл з угорською мовою навчання не можуть скласти ЗНО з української мови на належному рівні, дослідження цього не підтвердило, а підтвердило лише те, що наші учні мають середні показники. Це знову засвідчує той факт, що наші вчителі мають високий результат роботи. Ми намагалися відповісти на виклики, і вважаю, що колеги зробили це успішно. Сподіваюся, що 2021 рік буде щасливішим як у політичному та економічному аспектах, так і з точки зору епідемічної ситуації, і ми зможемо повернутися до звичних занять, чого всі так чекають.

Еніка Вараді/Váradi Enikő/Kárpátalja hetilap