Українські жінки дедалі більше беруть на себе ролі, які зазвичай виконували чоловіки, чи то стосується військової служби, управління у сфері економіки, чи громадської організаторської роботи. За минулий рік до лав Збройних сил України вступило понад 67 тисяч жінок.
Російсько-українська війна принесла не лише політичні та економічні зміни в державі, але й спричинила значні перетворення на суспільному рівні. Особливо помітним є посилення ролі жінок-лідерок, які стали одним з центральних факторів антикризового управління та соціальної адаптації.
Жінки в ЗСУ
Виходячи з досвіду кризового управління, горизонтальне управління й емпатичний підхід, який використовують жінки-лідерки, значно сприяють підвищенню ефективності та відданості колективу. В аналізі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) підкреслюється, що лідерська роль жінок може відігравати важливу роль у розробці інноваційних рішень і стратегій урегулювання криз. Це також було підтверджено численними міжнародними дослідженнями, які вивчали економічні переваги гендерної рівності.
Прикладом практичної ефективності жіночого лідерства у воєнній ситуації є зміни, що спостерігаються серед громадських організацій і військових формувань. За останній рік до лав Збройних сил України долучилося понад 67 тисяч жінок, дедалі більша частка з них обіймають керівні посади. У цих ролях жінки нерідко доводять свою мужність, особливо в завданнях, які вимагають співчуття, уваги до деталей та швидкого прийняття рішень.
Нові напрями в корпоративній культурі
Через війну багато жінок в Україні помітно впливають на економічну сферу. За даними Міністерства економіки, у 2023 році 56% нових підприємств заснували жінки. Для порівняння: у 2021-му цей показник становив 49%. Таке зростання частково пояснюється державною підтримкою малого бізнесу, яке є особливо популярним серед жінок-підприємниць. Крім того, міжнародні організації, наприклад L’Oréal Paris, надали спеціальну підтримку українським жінкам у їхній бізнес-діяльності.
У деяких сферах, зокрема ІТ чи логістиці, також зростає присутність жінок. Такі компанії, як мережа супермаркетів «Сільпо», не лише наймають жінок на посади, що традиційно вважаються чоловічими, наприклад водіями вантажівок, але й підтримують їх навчанням, щоб дати змогу інтегруватися на нових робочих місцях.
Шлях до гендерної рівності
Хоча кількість жінок-підприємниць показує тенденцію до зростання, в Україні все ще існують значні перешкоди для гендерної рівності. Український ринок праці досі характеризується значним розривом у заробітній платі: жінки заробляють у середньому на 20% менше, ніж їхні колеги-чоловіки на тих самих посадах. Ситуація ще більше ускладнюється глибоко вкоріненими стереотипами, які часто обмежують можливості жінок просуватися на керівних посадах.
Уряд ужив заходів для ліквідації нерівності
Ратифікована у 2022 році Стамбульська конвенція спрямована на посилення просування гендерної рівності та забезпечення захисту від насильства щодо жінок.
Крім того, заслуговує на увагу поширення гендерно-нейтральної політики оплати праці: дедалі більше компаній розробляють прозорі структури зарплати, які забезпечують той самий оклад за однакові посади, незалежно від статі працівника.
Зміцнення гендерної рівності покращує конкурентоспроможність та стійкість економіки. Такі ініціативи не лише поліпшують статус жінок, але й приносять довгострокові переваги всій економіці.
Нові горизонти жіночого лідерства
Лідерські здібності українських жінок у кризовій ситуації є важливими не лише для вирішенні поточної ситуації, а й для соціально-економічної відбудови після війни. Програми, спрямовані на покращення фінансової обізнаності та підприємницьких навичок жінок, корисні як для окремих осіб, так і для економіки в цілому. У звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) наголошується, що сприяння гендерній рівності та підтримка лідерства жінок можуть бути ключем до сталого розвитку.
Приклад війни в Україні показує, що в кризових ситуаціях часто виникають нові соціальні моделі та ролі.
Зміна ролі жінок в економічному, політичному та громадському житті країни є процесом, який може мати значний вплив на соціальні структури в довгостроковій перспективі. Щоб напрями розвитку були сталими та корисними для всіх верств суспільства, необхідні об’єктивна оцінка поточних перетворень та залучення всіх зацікавлених сторін.
Аналіз показав, що найпопулярнішим для українців став запит „Графік відключення світла”. На другій позиції опинився запит „Евро 2024”, а на третій – „Сирський”. У топ-10 також потрапили „Олімпійські ігри 2024”, „Пасха 2024” та „Суджа”.
У категорії особистостей найбільше запитів було про Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Серед інших відомих імен, які цікавили українців, були Олександр Усик, Дональд Трамп, Камала Гарріс та Клавдія Петрівна. Також помітний інтерес виявлявся до таких особистостей, як Ірина Фаріон, Олексій Навальний та Ален Делон, які стали темою запитів про втрати 2024 року.
У категорії фільмів лідером став український документальний фільм „20 днів у Маріуполі”. Серед інших популярних стрічок — „Думками навиворіт 2”, „Дюна. Частина друга”, а також „Солтберн” і „Конотопська відьма”.
Серед покупок українці найчастіше цікавились, де придбати EcoFlow, зарядні станції, інвертори та сонячні панелі. Конкуренцію їм склали запити про дубайський шоколад, сквіш лапку та тюбінг.
Крім того, українські користувачі активно цікавилися значенням різних термінів і абревіатур, таких як МСЕК, РЕБ і ЦНАП. У запитах „Що таке?” з’явилися питання про терикони, черги відключення світла та довідку ок-7.
Українці приблизно в рівній мірі вважають найкращими гарантіями безпеки України – розробку державою ядерної зброї (31,3%) і поступовий вступ до НАТО (29,3%).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування на замовлення центру „Нова Європа„.
Інші варіанти гарантування безпеки є менш популярними. Так, в ефективність оборонного союзу зі США вірить 11,2%, покладатися на миротворців ООН готові 8,9% українців, а в ефективність військ європейських країн на території України вірить ще менше респондентів – лише 6,4%.
„Майже однаковий показник щодо розробки української ядерної зброї і членства в НАТО може демонструвати боротьбу двох головних підходів між суверенізованим підходом щодо посилення безпеки і вірою в колективну оборону”, – зазначають автори дослідження.
Дослідження було проведено компанією Info Sapiens на замовлення Центру „Нова Європа” у період із 15 листопада по 27 листопада 2024 року серед 1000 респондентів. Опитування не проводилось на тимчасово окупованих територіях, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0,95%.
Український HealthTech стартап CheckEye здобув перемогу на престижному конкурсі EIT Health InnoStars Awards 2024, ставши першою компанією з України, що отримала це пан’європейське визнання.
27 листопада 2024 року українська команда CheckEye стала переможцем міжнародної премії EIT Health InnoStars Awards завдяки інноваційній платформі для скринінгу хронічних захворювань. Заснований у 2022 році, CheckEye використовує штучний інтелект та поєднує досвід українських лікарів і науковців Інституту ім. В. П. Філатова для точного та масштабного аналізу. Ця перемога підкреслює потенціал українських стартапів у сфері медтеху.
Два роки впровадження інновацій в умовах повномасштабної війни довели свою ефективність в Україні та отримали визнання Європою. Ця перемога відкриває можливості для масштабування нашого досвіду на країни ЄС і весь світ, — зазначив Кирило Гончарук, засновник і генеральний директор CheckEye, який презентував стартап у фіналі на головній сцені в Будапешті.
EIT Health InnoStars Awards — це провідна програма, заснована Єврокомісією у 2016 році, яка підтримує стартапи з країн Центральної, Східної та Південної Європи. Програма спрямована на розвиток інновацій у сфері охорони здоров’я, надаючи доступ до міжнародних ринків, партнерств та фінансування.
Перемога CheckEye підтверджує потенціал українських технологій. Поєднання досвіду українських практикуючих лікарів і науковців з можливостями штучного інтелекту в напрямку масового скринінгу хронічних захворювань створює фундамент для збереження якості життя мільйонів людей по всьому світу. Я радий, що європейська спільнота визнає важливість і своєчасність таких інновацій, — підкреслив Кирило Гончарук.
Це досягнення відкриває нові можливості для масштабування, міжнародної співпраці та залучення інвестицій, показуючи, що Україна — це не лише символ стійкості, але й центр інновацій, які змінюють світ.
За традицією Національний інститут стратегічних досліджень Угорщини (НСІ) вже понад десять років підтримує Берегівську гімназію імені Анни Горват, багато допомагає у розвитку та оновленні обладнання закладу. Крім того, щороку до Дня Миколая готують подарунки дітям.
Цього року також підготував подарунки від святого Миколая для закарпатських дітей. Вручення було адаптоване до свята, діти чекали на Чудотворця з віршами та піснями у Берегівській гімназії.
Президент Національного інституту стратегічних досліджень Єней Сас вважає важливим те, що він щороку особисто приїжджає і передає пакунки.
«Незважаючи на численні труднощі, ми бачимо тут майбутнє і наснагу в блискучих очах дітей. Будемо приходити і допомагати і в наступні роки, щоб мати змогу відчути угорсько-українську симпатію та взаємну підтримку. І дякувати Богу, в нас є благодійники, які підтримують нашу справу. Мережа магазинів CBA була нашим постійним партнером протягом останніх одинадцяти років, і тепер ми також можемо подякувати їм за те, що наш Санта розпочав свою подорож із повним мішком. Зараз ми зібрали 800 пакунків, це означає що 800 сім’ям зможемо зробити маленьку допомогу до наближаючих свят».
Він додав, що необхідно бути відповідальним і лояльним до угорських громад, допомагати угорським громадам, які проживають у Карпатському басейні.
Консул консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар пояснив, що вони високо цінують виховну роботу в навчальному закладі, вони роблять багато для того, щоб попри складні обставини дітям було комфортно у безпечній та теплій школі. „За все це дякую вчителям, батькам – за наполегливість, дітям – за святкову програму”, – зазначив тимчасово керуючий консульством у Берегові.
Директорка Едіт Товт висловила вдячність за те, що колеги НСІ, пан Єнев Сас, не забувають про них і щороку дивують дітей і їх сімей багатим пакетом, оскільки пакет містить не лише солодощі, але й продукти харчування. Крім того, ми також дякуємо вам за підтримку, яка була надана нашій школі протягом останніх десяти років. «Нині тут живеться непросто, тому намагаємося створити безпечне середовище для дітей, щоб їм було добре, а крім гри, щоб їм було приємно вчитися», – зазначив директор навчального закладу.
Цього року на передачі подарунків також був присутній комерційний директор CBA Ласло Балатоні. За його словами, він вперше на Закарпатті, і впевнений, що не востаннє. «Ми дійсно співпрацюємо з НСІ вже багато років, і зараз я приїхав на їхнє запрошення, що для мене дуже приємно. Добре відвідати угорців, які тут живуть, щоб якось висловити нашу єдність, особливо в цей важкий час. Хотілося б власними очима побачити, як і в яких умовах живуть тут. Мене прийняли з великою любов’ю, це було приємно, і я вдячний за це, тому, коли зможу, я обов’язково завітаю сюди знову, і ми маємо намір продовжувати підтримку», – сказав директор.
За підтримки цієї акції подарунки ще отримали діти Закарпатського реформатського округу, римо-католицької громади Берегова та сім’ї Закарпатського угорського товариства багатодітних родин.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про передачу частини Чорнобильської зони прикордонникам. Йдеться про 695,2 гектара території. Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави.
У документі зазначається про зміну межі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника шляхом вилучення зі складу його території земельних ділянок шириною 45 метрів уздовж лінії державного кордону України загальною площею 695,2 га.
„Землі вилучаються в установленому порядку у цього біосферного заповідника й надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій”, – йдеться в указі.
При цьому загальна площа території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника буде визначатись в розмірі 226 269,5 га.
Україна потребує чесного миру для себе та своїх громадян. Влада робитиме усе, щоб зміцнити армію.
Про це заявив президент Володимир Зеленський під час молитовного сніданку до Дня Збройних сил України, передає кореспондент РБК-Україна.
„Ми хочемо чесного миру для України і не забудемо про справедливість для всіх українців. Про справедливе право всіх наших людей жити у своєму домі, безпеці та мирі. Ми дякуємо всім, хто допомагає Україні, а отже допомагає собі. Коли справедливість повертають одному, шанс з’являється у всіх так само”, – заявив президент.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Окупаційна адміністрація на Запорізькій АЕС продовжує відмовляти присутній на станції місії МАГАТЕ у доступі до зовнішнього складу запасних частин і сховища дизельного пального.
Про це йдеться у заяві генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Маріано Гроссі.
„Команді МАГАТЕ продовжують відмовляти в доступі до зовнішнього складу запасних частин і сховища дизельного пального. Однак повідомляється, що резервуар для зберігання дизельного пального, який був пошкоджений понад два роки тому, відремонтовано”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, команда МАГАТЕ продовжує уважно стежити за проведенням ремонтних робіт на окупованій росією ЗАЕС, за елементами систем безпеки енергоблоків №2, №3 та №6.
„Команда МАГАТЕ на ЗАЕС продовжувала чути вибухи протягом більшості днів, переважно на далеких відстанях від станції, і про її пошкодження не повідомлялося”, – додається в заяві.
Перший і єдиний на сьогодні офіційний перепис населення в Україні відбувся 5 грудня 2001 року, більше ніж через десять років після здобуття державою незалежності. Цей комплексний збір даних надав базову інформацію про соціальну, економічну й демографічну ситуацію в країні та став відправною точкою для подальшого статистичного аналізу. Згідно з переписом, загальна кількість населення України на той час становила 48,457 мільйона осіб.
Дев’ять із 454 міст країни мали населення понад півмільйона людей, а столиця Київ – понад 2,6 мільйона. Найбільш густонаселеною областю була Донецька з населенням 4,841 мільйона осіб, а найменш – південна частина Кримського півострова, де проживало 379,5 тисячі осіб. Обидва регіони з 2014 року перебувають під російською окупацією.
За національним складом українці становили більшість населення – 77,8%. Другою за чисельністю групою були росіяни – 17,3%. За результатами перепису, їхня кількість у більшості регіонів показала тенденцію до зменшення. Для порівняння: під час попереднього перепису в 1989 році, коли Україна ще входила до складу Радянського Союзу, їх було 22,1%. Найсуттєвішезменшення – на 12% – відбулося в Чернігівській області. Перепис 2001-го є особливо важливим документом з точки зору останніх 23 років, оскільки відтоді в Україні подібних досліджень не проводилось, а демографічна та геополітична ситуація суттєво змінилася.
Українська еміграція до 2022 року
Після здобуття незалежності в 1991 році населення України скоротилося майже на 20%. Це сталося в основному через стабільно високий рівень еміграції та демографічний спад. Населення країни зменшилося з 52 мільйонів у 1991 році до приблизно 42 мільйонів у 2020-му. Перші три десятиліття незалежної України характеризуються значним рівнем еміграції. Політична й економічна нестабільність, корупція та відсутність роботи змусили багатьох українців шукати кращого життя за кордоном.
Завдяки близькості та спрощеним правилам працевлаштування до 2019 року на роботу в Польщу виїхало понад 1,3 мільйона українців. Ринок праці в росії був привабливим для українців протягом тривалого часу, але після російської агресії у 2014 році його популярність знизилася йна перше місце вийшли країни ЄС.
Еміграція мала як негативні, так і певні позитивні економічні наслідки. З одного боку, до війни українські мігранти щорічно відправляли додому близько 11 мільярдів доларів, що становило близько 10% ВВП країни. З іншого – еміграція призвела до серйозної нестачі робочої сили для вітчизняної економіки, особливо в будівництві, сільському господарстві та сфері охорони здоров’я. Уряд запустив декілька програм, щоб спонукатигромадян повертатися назад, однак стійка економічна та політична нестабільність стали значною перешкодою для успіху цих зусиль.
Ціла нація в дорозі
Після ескалації російсько-української війни у 2022 році хвиля української еміграції й біженців спричинила одну з найбільших та найскладніших міграційних криз у Європі після Другої світової війни. На сьогодні понад шість мільйонів українців живуть за кордоном як біженці, ще щонайменше чотири мільйони були змушені залишити свої домівки і стати внутрішніми переселенцями. Найбільше наших співвітчизників знайшли прихисток у Польщі: наразі їх там близько 960 тисяч, а на початку війни кількість тих, хто отримав тимчасовий захист, сягала 1,6 мільйона.
Наступною за кількістю біженців є Німеччина. Ця країна прийняла понад 1,1 мільйона українців. Для них особливо привабливими є економічні можливості та соціальна підтримка, які надає федеральний уряд Німеччини. Багато біженців і в росії – близько 1,2 мільйона. Але ці дані не точні. Також не відомо, скільки тих, хто виїхав туди добровільно, а скількох змусили. Міжнародна спільнота стурбована примусовими депортаціями, які здійснюються російською владою, зокрема було задокументовано чимало випадків за участю дітей.
Динаміка еміграції постійно змінюється. Багато українців продовжують мігрувати з першого місця прихистку. Наприклад, з Польщі до Західної Європи, здебільшого Німеччини, завдякисприятливим можливостям. Близько 4,6 мільйона людей повернулися до України, але часто не до свого початкового місця проживання.
Демографічна спадщина війни
Демографічне майбутнє України, яка серйозно постраждала від війни, викликає занепокоєння з кількох точок зору, адже конфлікт ще більше поглибив і без того існуючі проблеми скорочення населення. Демографічні перспективи принципово впливають на майбутнє країни. Коефіцієнт народжуваності, який і до війни був надзвичайно низьким, продовжує падати: у 2021 році він становив 1,2, а вже у 2022-му – 0,9. Цей показник є одним із найнижчих у Європі, і за прогнозами, ситуація може почати повільно покращуватися лише у 2030-х роках. Крім того, тривалість життя українських чоловіків скоротилася до 57,3 року, що значно нижче, ніж у середньому по Європі.
Частка біженців, які повертаються, залежить, зокрема, від повоєнної ситуації з економікою та безпекою. Хоча ймовірно, що 30–50% українців повернуться додому, багато з тих, хто почав нове життя в країнах Європейського Союзу чи інших економічно стабільних регіонах, можуть залишитися за кордоном назавжди. Згідно з прогнозами, у разі песимістичного сценарію населення України до 2030 року скоротиться до 24–32 мільйонів осіб, але навіть за оптимістичними оцінками, до 2052-го слід очікувати втрату населення щонайменше на 18–21%.
Стратегія возз’єднання України
Наприкінці 2024 року було оголошено про створення Міністерства національної єдності українців як нового центрального органу виконавчої влади, покликаного залучати українську діаспору до соціального, економічного та політичного життя України. Першочерговими завданнями відомства є зміцнення зв’язку та прив’язаності української діаспори до батьківщини, а також боротьба з російською пропагандою серед українських громад за кордоном.
Наразі вже призначено керівника міністерства, щобвоно могло запрацювати на початку 2025 року. Його створення спирається на міжнародні приклади. Подібні відомства, які ефективно керують справами своєї діаспори й підтримують тісні стосунки з її громадами, є в Ізраїлі, Вірменії, Греції та Ірландії.
[type] => post
[excerpt] => Перший і єдиний на сьогодні офіційний перепис населення в Україні відбувся 5 грудня 2001 року, більше ніж через десять років після здобуття державою незалежності.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1733415000
[modified] => 1733411626
)
[title] => Населення України різко скорочується
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=224903&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 224432
[uk] => 224903
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 224433
[image] => Array
(
[id] => 224433
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-elvandorlas.jpg
[original_lng] => 178338
[original_w] => 727
[original_h] => 484
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-elvandorlas-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-elvandorlas-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-elvandorlas.jpg
[width] => 727
[height] => 484
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-elvandorlas.jpg
[width] => 727
[height] => 484
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-elvandorlas.jpg
[width] => 727
[height] => 484
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-elvandorlas.jpg
[width] => 727
[height] => 484
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukran-elvandorlas.jpg
[width] => 727
[height] => 484
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2974
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 224433
[_edit_lock] => 1733404427:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 508518694000
[_oembed_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] =>
[_oembed_time_1e63baa0da3946f2fdab3ef08548f6c9] => 1745241010
[_oembed_dc120ebaf977722b8ece6c1f3c37ae38] =>
[_oembed_time_dc120ebaf977722b8ece6c1f3c37ae38] => 1746005824
[_oembed_9caaa70879585698f20003e6af53b158] =>
[_oembed_time_9caaa70879585698f20003e6af53b158] => 1747206707
[_oembed_13f7fe13d4942421cc5ec5297c302852] =>
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
