Хранитель традицій у подорожі: Карой Токар «Катьо» проїхав через Берегово у напрямку угорського міста Тисабездед

15 червня Карой Токар, хранитель традицій із с. Солотвино, якого багато хто знає просто як Катьо, провів ніч у Берегові. Цей широковідомий місцевий патріот, який уже десятиліттями на велосипеді мандрує дорогами Закарпаття з національним прапором та історичними посланнями, і цього разу вирушив у особливу місію. Колишній шахтар, який 35 років працював у глибинах соляних копалень Солотвина Тячівського району, у червні вирушив у чергову подорож, присвячену вшануванню пам’яті та зміцненню спільноти. Він прямує з Солотвина до угорського міста Тисабездед, щоб під час своєї подорожі донести послання про єдність угорського народу та збереження історичного минулого.

Карой Токар називає себе «найманим робітником угорської нації» та «останнім куруцом Закарпаття» (Ку́руци (угор. kuruczok/kurucok) — учасники антигабсбурзьких повстань у Королівстві Угорщина в період із 1671 по 1711 роки.). Як він каже, його мета — плекати угорську ідентичність та історичну пам’ять, зокрема відвідувати ті місця, які були визначальними аренами минулого угорського народу.

— Із Солотвина я привіз удачу та найкращі побажання. Це селище з давніх-давен є оплотом соляних копалень Марамороша. Я сам 35 років працював там, у глибині, яку шахтарі називають просто «ґанок пекла», — згадав він у коментарі тижневику «Карпатолйо».

Протягом життя колишній шахтар перетворив свою місію зі збереження традицій на боротьбу за них. На велосипеді, прикрашеному прапорами національних кольорів, він об’їжджає Закарпаття від лінії Арпада до Верецького перевалу, щоб нагадати людям про видатних постатей та події угорської історії.

Останнього разу, 4 червня, він піднявся на стародавній Верецький перевал, де біля меморіалу встановив зменшену копію панорами Фесті. (Feszty-körkép (укр. панорама Фешті) — це одна з найвідоміших пам’яток угорського мистецтва та історії, величезна кругова панорамна картина «Прихід угорців» (A magyarok bejövetele), створена угорським художником Árpád Feszty.)

– Я хотів би, щоб ті, хто проїжджає повз, знали: це прабатьківщина угорського народу, – зазначив він.

Метою нинішньої подорожі спортсмена на прізвисько Катьо є місто Тисабездед у повіті Саболч-Сатмар-Берег (угор. Szabolcs-Szatmár-Bereg megye), куди він завітав на урочисті заходи, присвячені пам’яті про повстання Ференца Ракоці ІІ. Цього року це вже четвертий такий захід, на який його офіційно запросили. На своєму велосипеді він везе з Солотвина не лише прапори, а й пам’ятні стрічки. Цього разу Карой також доправить на місце урочистостей послання від редакції тижневика «Карпатолйо», адже бере з собою стрічку національних кольорів із назвою нашого видання.

У Тисабездеді Катьо віддасть шану біля «дерева слави», що увічнює пам’ять про героїв-куруців. П’ять років тому на цьому дереві вже було встановлено меморіальну дошку з його ім’ям. Під час заходу він віддасть шану Ференцу Ракоці II та героям куруцької боротьби за свободу, піднявши та опустивши прапори.

Мандрами Кароя Токара керують історія та любов до батьківщини. За його словами, Ференц Ракоці II — «святий нашої батьківщини, вождь свободи», а своє найважливіше послання наприкінці нашого інтерв’ю він узагальнив рядками з Szózat («Заклик», «Звернення» — одна з найважливіших патріотичних поем Угорщини, яку часто вважають неофіційним другим національним гімном країни): «Батьківщині будь незмінно вірним, угорцю, ти; тут колиска твоя й могила, що сховає від світу».

Тож шлях Кароя Токара від Солотвина до Тисабездеда — це не просто велосипедна подорож, а й символічне паломництво: вшанування минулого та нагадування про те, що збереження історичної пам’яті є завданням сучасних поколінь.

Джерело: Lőrinc Ingrid/Kárpátalja hetilap