Закарпатська реформатська церква приділяє особливу увагу роботі рятувальників та пожежників у нашій області. Так, за останні роки реформатами створено дві добровольчі пожежні станції та склади з найнеобхіднішими засобами для порятунку. Поряд з волонтерськими пожежними станціями реформатська церква також намагається підтримати і Державну службу надзвичайних ситуацій. Саме тому за останні 20 років Закарпатська реформатська церква передала Берегівським пожежникам дві, вже повністю оснащені пожежні машини та, за підтримки закордонних партнерів, забезпечила їх технічне обслуговування.
Завершилося укомплектування меморіального комплексу на площі Героїв, враховуючи особливості символіки нашого багатогранного краю.
Про це повідомив міський голова Берегова – Золтан Бабяк.
Відтепер навколо меморіалу майорітимуть прапори нашого міста Берегова, символ Європейського Союзу як відображення прагнення українського народу до європейських цінностей, стяг Берегівської територіальної оборони ВЧ 7125, а також прапор однієї з найпотужніших бригад ЗСУ – 128-ї окремої гірсько-штурмрвої «закарпатської» бригади.
Так, як серед наших полеглих у війні героїв були угорці за національністю символічно установлено й угорський національний прапор. Окрема історія стосується прапору 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Його нам подарував командир бригади полковник ЗСУ, Герой України, лауреат нашої місцевої відзнаки «Захисник Батьківщини – Герой Берегівської Громади» берегівчанин Вадим Сухаревський.
Пишаємося нашими захисниками й захисницями та схиляємо наші голови перед усіма загиблими героями! Разом – до Перемоги!
Відбулося засідання комісії ТЕБ та НС. Так, за інформацією медиків ситуація по загальній захворюваності на ГРВІ залишається критичною. Відтак, у зв’язку з цим було вирішено всі школи Берегівської територіальної громади на наступний тиждень (12.02-16.02) залишити на дистанційній формі навчання.
Садочки громади залишаються функціонувати в звичайному режимі з посиленим контролем за станом здоров’я дітей, яких приводять у заклад освіти.
Наступної п’ятниці, 16 лютого, комісія засідатиме знову й про її рішення також буде повідомлено додатково.
Премія «Вчитель року» присуджується угорською професійною комісією «Вчитель року» педагогам, які, на думку членів комісії, своєю роботою внесли значний вклад у розвиток угорської галузі освіти. Лауреати були обрані з близько 100 номінантів. Номінація була повністю публічною, висувати претендентів мали можливість учні, педагогічні організації, вчителі. Цього року в номінації «закордонні угорські громади» нагороду отримала Марта Гнатик-Рішко, вчителька угорської мови та літератури Берегівського ліцею ім. Ґабора Бетлена.
Марта Гнатик-Рішко, вчителька угорської мови та літератури Берегівського ліцею ім. Ґабора Бетлена, працює вчителем 36 років, крім того вона – активний член Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства та Спілки християнської інтелігенції Берегова, а також співробітниця тижневика «Карпатолйо» та журналу «Освіта».
Найважливіша мета Марти Гнатик-Рішко – збереження угорської культури та плекання рідної мови, ці знання вона старається передати всім своїм учням. Її учні здобувають призові місця на конкурсах із рідної мови, правопису. Кожний урок вчителька починає цитатою, яка прославляє рідну мову та видатних історичних постатей.
Протягом десяти років Марта Гнатик-Рішко була організаторкою курсів підвищення кваліфікації вчителів Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства. Долучилася освітянка також до створення кількох посібників та довідників для вчителів, редагування наукових праць, зазначалося під час церемонії нагородження.
Відзнаку 6 лютого у Будапешті, у стінах офісу Фонду ім. Ґабора Бетлена, вручала посадовиця Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини Віраґ Гайнал. Від імені Марти Гнатик-Рішко, оскільки вона не могла бути особисто на врученні, премію отримала її друг і колега Єва Іван, учителька угорської мови та літератури Дерценської середньої школи.
Фонд ім. Ґабора Бетлена з 2012 року підтримує вручення премії «Вчитель року», ініційовану одним із найбільших шкільних інтернет-ресурсів, адже нагорода означає як моральне, так і фінансове визнання тих учителів, котрі своєю роботою та знаннями сприяють підготовці підростаючого покоління до життя й подальшої діяльності.
Одне із завдань Консульства Угорщини в Берегові – підтримка місцевих митців та організацій, які працюють у культурно-мистецькій сфері, а також представлення та ознайомлення з культурними цінностями нашого краю.
1 лютого дипломатична установа в співпраці з ГО «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття» організувала виставку «Минуле та сьогодення в народному вбранні». Тут можна побачити частину одягу, виготовленого майстринями – учасницями тренінгу з пошиття народного вбрання, який мережа започаткувала два роки тому. Окрім традиційного народного одягу, представлено й певне переосмислення старих мотивів, їх сучасне застосування.
На відкритті виставки присутніх першим привітав очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. «Народна культура та мова – це основа, яку ми неодмінно маємо зберегти живою. Народне мистецтво – етичний кодекс, що залишає по собі слід. На нинішній виставці представлено закарпатські народні костюми минулого та сьогодення», – зазначив дипломат. Кожен регіон має свої особливості, важливо плекати та передавати народне мистецтво наступним поколінням, оскільки воно зміцнює національну ідентичність.
Про народні костюми детально розповіла майстриня з міста Ясберень (Угорщина) Ержебет Тайті, котра є викладачкою на курсах з пошиття традиційного одягу. На виставці представлено три відреставровані костюми з Вишкова, весільне і траурне вбрання з Великої Доброні, барвисті дівочий та чоловічий кептарі. Друга частина експозиції складається з більш сучасного одягу, речей, які відповідають нинішньому світу моди, переосмислюючи старі мотиви.
Атмосферу заходу підкреслив виступ вихованців Берегівської фольклорної майстерні «Резеда». Молоді музиканти Карой, Андраш і Ференц Кережі та Язмін Мако зіграли шомодьські мотиви, а Мартон Пейчі та Естер Надь станцювали великодоброньський чардаш.
Після відкриття відбулися невеликий фуршет та спілкування в невимушеній атмосфері.
У результаті засідання комісії ТЕБ та НС у зв’язку з ростом захворюваності на ГРВІ було вирішено всі школи Берегівської територіальної громади Закарпатської області на наступний тиждень (05.02-09.02) перевести на дистанційну форму навчання.
Садочки громади залишаються функціонувати в звичайному режими, однак буде посилено контроль за дітьми, яких приводять у заклад освіти: дітлахів з ознаками ГРВІ допускати до занять не будуть.
Наступної п’ятниці (09.02) комісія засідатиме знову й про її рішення буде повідомлено додатково.
Про це повідомляє Берегівський міський голова Золтан Бабяк.
Два заклади освіти нашої територіальної громади: Гечанська гімназія та Яношівський ліцей переведені на дистанційне навчання у зв’язку з перевищенням епідпорогу захворюваності на ГРВІ серед учнів та персоналу.
Про це інформує Берегівський міський голова Золтан Бабяк.
Ситуацію у решті освітніх закладів моніторить управління освіти та культури спільно з фахівцями. І наразі потреби у переведенні їх на дистанційку не має. Про можливі зміни в режимах навчально-виховного процесу буде повідомлено додатково.
Берегівський міський осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) 22 січня відзначив День угорської культури в рамках тихого покладання вінків. Присутні зібралися на меморіальний захід біля пам’ятної дошки Ференцу Келчеї, встановленої на будівлі Берегівської пошти.
Очільник Берегівського міського осередку ТУКЗ-КМКС Іштван Молнар, вітаючи присутніх, зокрема наголосив на важливості збереження пам’яті. «Останні два роки через війну День угорської культури та пам’ять автора національного гімну, Ференца Келчеї, вшановуємо лише у рамках тихого покладання. Але, незважаючи на труднощі, необхідно пам’ятати, адже не легше було й нашим предкам, наша національна молитва, гімн, була написана теж у буремні часи історії угорського народу. 22 січня у різних куточках світу, де живуть угорці, в рамках різноманітних заходів прославляють угорську культуру, яка об’єднує нас в одну націю», – підкреслив він.
Після привітання учениця Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена Марія Торпої продекламувала вірш Яноша Барталіша «В руках Всевишнього». Відтак присутні поклали вінки до пам’ятної дошки та разом заспівали національну молитву угорців.
Уряд Угорщини продовжує допомагати всім українцям, які рятуються від війни, а також підтримувати закарпатських угорців, щоб вони залишалися та розвивалися на своїй батьківщині, наголосив уповноважений уряду Угорщини з питань українських біженців Норберт Пал, виступаючи в Берегівській філії навчального центру «Матіас Корвінус Колегіум» (МСС) 18 січня.
На першій в цьому році відкритій лекції присутніх привітала директорка Берегівської філії навчального центру «Матіас Корвінус Колегіум» Беата Добша. «Нам, закарпатцям, у певному сенсі дуже пощастило, адже наш край залишається острівцем миру та місцем, яке надає прихисток, безпеку та можливості людям, котрі жили у тих частинах України, що постраждали від масштабних атак. Значну допомогу нам надали й сусідні країни, зокрема Угорщина, яка підтримувала і продовжує підтримувати тих, хто був змушений покинути свої домівки через бойові дії», – наголосила Беата Добша.
Угорщина надає допомогу біженцям із першого дня початку російсько-української війни. Для координації роботи в цьому напрямку була створена урядова комісія, діяльність якої, а також роботу з масштабної допомоги Угорщини Україні та українцям підсумував під час виступу в Берегові уповноважений уряду Норберт Пал.
Через кілька днів після початку війни, 4 березня 2022 року, Європейський Союз активував свою директиву про тимчасовий захист громадян України, згідно з якою вони отримали право залишитися в певній країні та отримувати певні преференції виключно на основі факту громадянства України. У цьому є як переваги, так і певні недоліки, адже, на відміну від статусу біженця, статус тимчасового прихистку надається тільки на певний період часу, наразі Євросоюз продовжив його до 4 березня 2025 року.
Норберт Пал наголосив, що більшість закарпатських угорців не покинула батьківщини та відповідно до своїх можливостей вони роблять усе можливе для збереження цього стану. Водночас дуже прикро, що у європейській країні вирує війна, внаслідок якої дуже багато громадян виїхало з України за кордон. За статистичними даними, до листопада 2023 року на територію Угорщини в’їхало 1 200 000 українських біженців, понад 640 тисяч громадян України скористалися певним видом допомоги в п’яти пунктах підтримки біженців на кордонах, вокзалах і близько 40 тисяч отримали статус про надання притулку.
«Окрім турботи про кожного, хто шукає притулку в Угорщині, для нас також дуже важливо підтримувати та зміцнювати закарпатську угорську громаду в цей важкий період», – наголосив Норберт Пал.
Окрім таких функцій як прийому, базового забезпечення, розміщення, проїзду, правової та фінансової допомоги біженцям з України, уповноважений уряду розповів і про грандіозну роботу волонтерів та благодійних організацій, а також про кроки уряду щодо створення умов для довшого перебування біженців і сприяння їхній соціальної інтеграції. Окрім можливості проживання протягом більш тривалого часу, забезпечується доступ до освіти та системи охорони здоров’я, громадяни України, які мають статус притулку, звільняються від отримання дозволу на роботу.
Норберт Пал також нагадав, що компанія «Державні залізниці Угорщини» (MÁV) з початку війни забезпечує безкоштовний проїзд від кордону українським біженцям. Так, із початку війни було видано близько мільйона таких так званих «квитків солідарності».
Щодо українців, які рятуються від війни, також важливо, щоб вони знайшли українську громаду в Угорщині, де б могли плекати свої традиції та допомагати один одному в нинішній ситуації. У цьому сприяють органи самоврядування українців, які діють в Угорщині, об’єднання. Значним кроком стало відкриття школи української мови імені Лесі Українки в Будапешті.
Найбільшу допомогу для біженців надає уряд Угорщини, який прагне забезпечити українцям стабільне та безпечне середовище, зазначив уповноважений, додавши, що витрати, понесені у зв’язку з війною в Україні, вже перевищують 80 мільярдів форинтів.
Наразі Угорщина реалізовує наймасштабнішу гуманітарну програму в своїй історії, адже, окрім прийому та забезпечення українських біженців, також допомагає й іншим чином на території України: доставляє продукти харчування тривалого зберігання, медичне обладнання, автобуси, генератори, паливо. Так, у селі Загальці Бучанського району на Київщині за підтримки уряду Угорщини відкрили дитячий садочок, який постав на заміну зруйнованого під час російської окупації, триває ремонт школи. У Бучі створено та обладнано станцію швидкої допомоги. У Синяку Бучанської громади за підтримки Угорщини будується багатофункціональний муніципальний центр, де будуть знаходитися, зокрема, ЦНАП, амбулаторія, поштове відділення.
Угорщина й надалі надаватиме гуманітарну допомогу, наголосив Норберт Пал. Він додав, що уряд Угорщини залишається відданим бажанню допомогти всім людям, які рятуються від російсько-української війни, а також ідеї збереження та розвитку закарпатських угорців на їхній батьківщині.
17 січня на стіні Берегівського ліцею ім. Ґабора Бетлена відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки, встановленої на честь колишнього учня навчального закладу, письменника, літературознавця, педагога, доктора наук Ференца Кіша з нагоди 95-ї річниці від дня його народження.
На початку заходу присутні вшанували хвилиною мовчання жертв війни.
«Хоча ми сьогодні зібралися тут у тіні війни, але цей день теж є певною віхою в житті нашого закладу, адже ми урочисто відкриваємо ще одну меморіальну дошку. Пам’ятні дошки на стінах ліцею свідчать про те, що ми маємо минуле, а якщо є минуле, то маємо й майбутнє», – наголосив під час виступу директор Берегівського ліцею ім. Ґабора Бетлена (колишньої Угорської королівської державної гімназії) Арпад Сабов. Він також підкреслив, що навчальний заклад пишається своїми відомими колишніми учнями і висловив переконання, що після відновлення роботи школи в 1991 році серед випускників були такі, на честь яких у майбутньому встановлюватимуть меморіальні дошки.
Доктор наук Ференц Кіш народився 11 листопада 1928 року у Пийтерфолво у бідній селянській родині. Школу закінчив у рідному селі, затим протягом 1939-1944 років навчався в Берегівській угорській королівській гімназії. Далі – в Дебреценському реформатському колегіумі, а також у Дебреценському університеті, де й розпочав свою трудову діяльність. Під час Угорської революції та визвольної боротьби 1956 року був керівником Радіо Чоконаї, через що отримав тюремний строк на вісім місяців від влади. З 1957-го протягом п’яти років був науковим співробітником Будапештського університету (ELTE BTK). Після цього став науковим співробітником, а потім старшим співробітником Інституту літератури Угорської академії наук. Захистив дисертацію, і з 1978 року став кандидатом літературних наук. Пізніше став завідувачем кафедри угорської літератури Педагогічного інституту ім. Дюли Югаса в Сегеді, затим почесним професором. Ференц Кіш займався угорською лірикою 19 століття та сучасною угорською поезією, зокрема творчістю Аттіли Йожефа та Деже Костолані. Отримав відзнаку ім. Енре Аді, ім. Аттіли Йожефа, Премію ім. Габора Бетлена, удостоєний пам’ятної медалі Арона Мартона. Помер у Будапешті 30 жовтня 1999 року в 71-річному віці, похований на кладовищі Фаркашрейт.
Меморіальну дошку, встановлену на стіні Берегівської ліцею ім. Габора Бетлена, виготовили за підтримки Фонду «За Берегово». Автор бронзового рельєфу, що її прикрашає, – ніредьгазький скульптор Тібор Лендєл.
Голова наглядової ради Фонду «За Берегово» Арпад Долмаї не зміг особисто взяти участі в урочистому відкритті, тож надіслав слова вітання у листі. «Для Фонду «За Берегово» велика честь, що він дарує вже шосту пам’ятну дошку колишній Берегівській угорській гімназії, нині ліцею. Основна мета нашого фонду – зміцнення національної ідентичності угорців, які проживають на території Берегівщини, увічнення пам’яті про великих людей нашого минулого. Зі стін цього навчального закладу вийшли відомі на всю країну особистості, такі ж були і серед педагогічного колективу, – йдеться у листі. – Слова Чорі на меморіальній дошці невипадкові: «Скажи: ай зато!» Хоча поет написав це як розраду та підбадьорення своєму хворому другу, ми трактуємо їх так, ніби Ференц Кіш нам каже: бережімо нашу угорську ідентичність, нашу віру, рідну мову, культуру, наше минуле в сьогоднішньому заплутаному світі. Нехай пам’ять і дух наших предків додають на це сили!»
У листі висловив вдячність за збереження пам’яті батька Ференц Кіш молодший, який мешкає в Дебрецені. «Впевнений, що пам’ятна дошка на гідному місці й виконає свою роль. З одного боку, вона приверне увагу закарпатських школярів і вчителів до того факту, що є відомий літературознавець, життєвий шлях якого вартий вивчення, з іншого – це наблизить Ференца Кіша і до місцевих науковців. Наша спільна мета – щоб якомога більше людей прочитали його твори, ближче познайомилися з його творчістю та передали його ідеї новим поколінням».
На церемонії відкриття зачитали вірші двох закарпатських поетів, володарів Премії ім. Кошута Ласло Латора і Ласло Варі Фабіана. Затим директор ліцею Арпад Сабов і консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Арон Чех відкрили меморіальну дошку. Відтак присутні, серед яких керівниця управління освіти та культури Берегівської територіальної громади Едіта Бабяк, голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич, племінник Ференца Кіша Барна Надь, поклали вінки до пам’ятної дошки.