Вбудований у браузер Google Chrome інструмент безпеки паролів Safety Check тепер автоматично працює у фоновому режимі. Про це йдеться у блозі компанії.
Це означає, що ви отримаєте сповіщення про необхідність оперативно змінити пароль. Раніше функція Safety Check, яка сканує ваші збережені паролі на предмет витоків, потребувала ручного запуску.
Також Safety Check тепер автоматично видалятиме дозволи для сайтів, які ви не відвідували протягом тривалого часу.
Окрім того, Google анонсував нову функцію для груп вкладок Chrome: їх можна буде зберігати та відкривати на різних пристроях, що може бути зручно під час переходу з домашнього ПК на ноутбук для подорожі. Компанія повідомляє, що ця функція буде запущена протягом наступних кількох тижнів.
А на початку наступного року Google впровадить технологію своєї нової моделі штучного інтелекту Gemini в Chrome. Компанія не навела жодних подробиць про те, як саме це вплине на роботу браузера.
Безпеку в українських школах будуть посилювати, зокрема, у прифронтових та прикордонних районах. У кожному навчальному закладі з’явиться поліцейський та металошукачі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка в ефірі телемарафону.
За словами Клименка, посилювати безпеку у навчальних закладах почнуть саме зі шкіл та гімназій. Він наголосив, що в Україні у звичайному та змішаному режимі працює близько 10 тисяч шкіл. У першу чергу МВС візьметься за навчальні заклади, які знаходяться ближче до зони бойових дій і кордону з РФ та Білоруссю.
„Мета – щоб у кожній школі був працівник поліції. Цей працівник буде відібраний і відповідно навчений за новими навчальними програмами та екіпірований. З вчителями та керівництвом навчальних закладів буде вживати заходів щодо пропускного режиму, публічного порядку, реагування на заяви і повідомлення, які будемо отримувати”, – пояснив міністр.
Клименко підкреслив, що поліцейські у школах будуть допомагати з переміщенням дітей до укриттів. За словами глави МВС, в Україні ще раз перевірять укриття у школах, а також самі території навчальних закладів і навіть магазини поряд.
„Ми говоримо і про рамкові й аркові детектори та металошукачі, щоб сторонні особи не змогли зайти до навчального закладу, щоб діти не змогли принести заборонені предмети”, – додав Клименко.
Після падіння уламків дронів під час атаки росії на порти в Одеській області влада Румунії переглядає системи безпеки жителів прикордонних з Україною територій – про це повідомили місцеві медіа з посиланням на Національний комітет з надзвичайних ситуацій 8 вересня.
Комітет ухвалив рішення, яке посилює заходи безпеки на румунському березі річки Дунай. Ці території межують з українськими портами Рені та Ізмаїл на Одещині, які страждають від систематичних обстрілів з боку російської армії.
Як повідомляє видання Digi24, серед таких заходів – створення бомбосховищ та розсилання тривожних сповіщень у районах, де виявлено ризик падіння «елементів, пов’язаних із бойовою технікою, яка використовується у конфлікті».
Крім того, районні інспекції з надзвичайних ситуацій мають проінструктувати місцевих жителів, що робити в таких ситуаціях, а в населених пунктах Плавру, Чаталкіой та інших збудують укриття або визначать приміщення, які можуть бути бомбосховищами.
[type] => post
[excerpt] => Після падіння уламків дронів під час атаки росії на порти в Одеській області влада Румунії переглядає системи безпеки жителів прикордонних з Україною територій – про це повідомили місцеві медіа з посиланням на Національний комітет з надзвичайних с...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1694283060
[modified] => 1694276452
)
[title] => Влада Румунії посилить безпеку прикордонних із Україною територій після падіння дрона рф
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=161029&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 160977
[uk] => 161029
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 160978
[image] => Array
(
[id] => 160978
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/raketa-tamadasjpg.webp
[original_lng] => 9112
[original_w] => 722
[original_h] => 481
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/raketa-tamadasjpg-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/raketa-tamadasjpg-300x200.webp
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/raketa-tamadasjpg.webp
[width] => 722
[height] => 481
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/raketa-tamadasjpg.webp
[width] => 722
[height] => 481
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/raketa-tamadasjpg.webp
[width] => 722
[height] => 481
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/raketa-tamadasjpg.webp
[width] => 722
[height] => 481
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/raketa-tamadasjpg.webp
[width] => 722
[height] => 481
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1552
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 160978
[_edit_lock] => 1694265925:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_77b7f0f49b6d57de90994ceded49f58b] =>
[_oembed_time_77b7f0f49b6d57de90994ceded49f58b] => 1694339554
[_oembed_fd5118d2ec7f0a3a4796fe33d469d63e] =>
[_oembed_time_fd5118d2ec7f0a3a4796fe33d469d63e] => 1698300288
[_oembed_f366fac758256391e181a40ba8775f38] =>
[_oembed_time_f366fac758256391e181a40ba8775f38] => 1699629759
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 584109
[4] => 9
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Спецтема
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 61228
[1] => 3879
)
[tags_name] => Array
(
[0] => безпека
[1] => Румунія
)
)
[3] => Array
(
[id] => 66298
[content] =>
Комітет із соціальних питань міністерства культури Росії у вересні перевірить, чи відповідають репертуари театрів національній стратегії розвитку та національній безпеці, повідомив агентству Інтерфакс голова комітету Михайло Лермонтов.
За його словами, до комісії надійшло кілька скарг щодо репертуарної політики російських театрів, які фінансуються державою. Михайло Лермонтов зазначив, що слід провести громадське обговорення, чи відповідають вони стратегії національної безпеки, нещодавно прийнятій президентом Володимиром Путіним.
До цієї справи долучать представників театрів, суспільства та міністерства культури. Терміни проведення обговорення Лермонтов не уточнив.
Театральний репертуар розкритикував, зокрема, і письменник Святослав Рибас. У статті, опублікованій минулого місяця у виданні «Літературна газета», він висловив думку, що деякі представлені твори не відповідають указу про стратегію національної безпеки, виданому 2 липня.
Рибас пригадав скандал, який вибухнув у 2015 році, коли Бориса Мездріча, колишнього директора Новосибірського державного академічного театру опери та балету, і Тимофія Кулябіна, режисера опери «Тангаузер», звинуватили в образі почуттів віруючих. А також нагадав про суперечки, що виникли у 2016 році в гірничо-економічному коледжі Воркути у зв’язку з підручниками з історії, виданими Фондом Сороса.
За словами Рибаса, версія опери Прокоф’єва «Війна і мир», поставлена британцем Грехемом Віком у Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі, спотворює героїв Толстого, представляючи, наприклад, Наташу Ростову як повію. Американця Джона Ноймаєра, який поставив «Анну Кареніну» в Большому театрі в Москві, звинуватили в спотворенні сюжету через те, що Каренін став кандидатом у президенти.
Письменник обурився й постановкою режисера Костянтина Богомолова «Мушкетерів» на сцені Московського художнього театру ім. Чехова, герої якої живуть на території сучасної Росії і «просто насолоджуються популярністю серед публіки». У світлі всього сказаного Рибас назвав лише відволіканням уваги те, що Художній театр ім. Горького в Москві спричинив скандал, віддавши головну роль у п’єсі «Сталін, чудова Грузія» Ользі Бузовій.
Письменник закликав до «безповоротного» захисту російської класики, а як приклад для наслідування навів «Перемогу» часів Другої світової війни.
