Минулого року в Англії було діагностовано на п’ятдесят відсотків більше випадків гонореї, ніж позаминулого року, а загальна кількість – 82 592 випадки – стала новим рекордом із моменту початку збору статистики у 1918 році, повідомляє Sky News із посиланням на звіт Агентства з охорони здоров’я Великої Британії (UKHSA).
Згідно зі звітом, ситуація з іншим поширеним захворюванням, що передається статевим шляхом, – сифілісом, також викликає тривогу: минулого року в острівній державі було зафіксовано найбільшу кількість випадків захворювання з часів Другої світової війни – 8 692.
Експерти кажуть, що це зростання лише частково можна пояснити збільшенням кількості людей, які проходять скринінг останніми роками. А це може бути частково пов’язано з тим, що молоді люди у віці від 15 до 24 років частіше змінюють сексуальних партнерів і часто не користуються презервативами, що могло б значно знизити ризик зараження хворобами, котрі передаються статевим шляхом.
Доктор Хаміш Мохаммед, епідеміолог Організації охорони здоров’я, зазначає, що люди, які часто змінюють партнерів і можуть мати секс із випадковим партнером більше одного разу, все одно повинні проходити медичні огляди. Навіть якщо у них немає симптомів захворювань, що передаються статевим шляхом, які зазвичай легко лікуються антибіотиками, але можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, такі як гонорея і хламідіоз, в тому числі безпліддя і запальні захворювання органів малого тазу.
Девід Фотергілл, голова Ради з питань добробуту громади Асоціації місцевого самоврядування, каже: нещодавно оприлюднені статистичні дані свідчать про те, що постачальники послуг у сфері сексуального здоров’я, які працюють на замовлення місцевої влади, перевантажені, і система може стати нестійкою без збільшення бюджетної підтримки.
The UK has helped train 32,000 Ukrainian troops for their ongoing fight for freedom. The latest cohort of soldiers has left the UK to return to the frontline in time for Christmas.
This week their new friends in the UK Armed Forces held a Christmas celebration to wish them well. pic.twitter.com/u6xuPJL6Zs
54-річна канадська співачка Селін Діон вийшла в інстаграм, щоб оголосити про невиліковну хворобу. У неї діагностували синдром м’язової скутості. Зірка страждає від болю і не може співати.
54-річна канадська співачка розповіла своїм 5,2 мільйонам підписників в інстаграмі, що через це у її м’язах виникають мимовільні спазми.
Через хворобу Селін Діон довелося перенести свій весняний тур з 2023 року на 2024. Вона йде зі сцени, бо синдром м’язової скутості може прогресувати і вразити м’язи обличчя.
„У мене вже давно проблеми зі здоров’ям. І мені важко розповісти про все, через що я пройшла. Нещодавно у мене діагностували дуже рідкісне неврологічне захворювання – Синдром м’язової скутості, яким страждає одна людина на мільйон. На жаль, ця хвороба торкається всіх аспектів мого повсякденного життя – коли я ходжу, не дає мені співати так, як я звикла”,– поділилася Селін Діон.
Вона розповіла, що має чудову команду лікарів, які допомагають одужати. Діон щодня старанно працює зі своїм терапевтом зі спортивної медицини, бо мріє повернутися на сцену. „Все, що я вмію, це співати. Це те, чим я займалася все своє життя, і те, що я люблю робити найбільше”, – каже артистка.
Однак зараз Селін Діон не в змозі співати, тож скасовує не лише лютневі концерти в Європі, а й великий весняний тур, який мав би відбутися 2023.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вирішила дати нове найменування віспі мавп – небезпечному вірусному захворюванню, черговий спалах якого був зареєстрований в цьому році.
Тепер ВООЗ вводить термін mpox (скорочення від англійської назви „monkeypox”, тобто „віспа мавп”), повідомляє BBC.
Пояснюючи це рішення, в ВООЗ заявили що традиційна назва захворювання іноді використовувалося в расистському і стигматизуючому контексті.
Організація повідомляє, що термін mpox може вживатися як в англійській, так і в інших мовах.
Нова назва буде офіційно використовуватися разом зі старою протягом року, а після цього повністю її замінить.
This is not an ordinary cargo, it carries 37 metric tons of life-saving: ◾critical trauma kits ◾medical supplies ◾medicines to be distributed to health facilities in #Türkiye & #Syria.@WHO has released $16+ million from the Contingency Fund for Emergencies for the response. pic.twitter.com/2AjgFPYk67
Незважаючи на те, що світова боротьба зі СНІДом, туберкульозом і малярією принесла значні результати в 2021 році, світ все ще намагається перемогти ці смертоносні хвороби, – йдеться у щорічному звіті Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (the Global Fund).
Голова фонду, Пітер Сендс, наголошує, що кількість людей, уражених трьома захворюваннями, та тих, хто їх лікує, зменшилася в 2020 році, змінивши 20-річну тенденцію. Однак через коронавірусну кризу в 2021 році цифри знову почали зростати.
«Більшість країн досягла значного прогресу в боротьбі з руйнівними наслідками 2020 року, але ми далекі від бажаних результатів, тому що від цих трьох хвороб усе ще помирає надто багато людей», — повідомив Пітер Сендс.
У 2020 році кількість хворих на туберкульоз зменшилася на 19 відсотків – до 4,5 мільйона, але у 2021 році знову зросла на 12 відсотків – до 5,3 мільйона. Цей показник трохи менший за 5,5 млн до пандемії коронавірусу.
«Порівняно з даними 2019 року показники малярії та СНІДу покращилися, але через коронавірусну кризу ми ще далекі від того, щоб ліквідувати ці захворювання до 2030 року», — додав голова фонду.
Пітер Сендс також звернув увагу на те, що продовольча криза, яка виникає внаслідок війни в Україні, може ще більше погіршити ситуацію, оскільки ці захворювання спричиняють більше смертей серед людей, ослаблених недоїданням, у них слабший ефект і від лікування. Саме тому фонд хоче залучити до своєї роботи більше партнерів, щоб мати можливість надавати більше продовольчої допомоги потребуючим.
За словами Пітера Сендса, Глобальний фонд врятував життя близько 50 мільйонів людей з моменту створення в 2002 році разом з країнами, які з ним співпрацюють. Із березня 2020 року на боротьбу з коронавірусом організація витратила 4,4 мільярда доларів.
Для продовження роботи на наступний бюджетний цикл фонд планує зібрати близько 18 мільярдів доларів, залучивши уряди, громадянське суспільство та приватний сектор. Наразі вже зібрано більше третини запланованої суми, зараз у планах організувати донорську конференцію.
[type] => post
[excerpt] => Незважаючи на те, що світова боротьба зі СНІДом, туберкульозом і малярією принесла значні результати в 2021 році, світ все ще намагається перемогти ці смертоносні хвороби, – йдеться у щорічному звіті Глобального фонду для боротьби зі СНІДом
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1663165320
[modified] => 1663157435
)
[title] => СНІД, туберкульоз і малярію все ж не вдасться подолати до 2030 року
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=118371&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 118241
[uk] => 118371
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 118242
[image] => Array
(
[id] => 118242
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/20190122genszerkesztes.jpg
[original_lng] => 98402
[original_w] => 800
[original_h] => 533
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/20190122genszerkesztes-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/20190122genszerkesztes-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/20190122genszerkesztes-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/20190122genszerkesztes.jpg
[width] => 800
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/20190122genszerkesztes.jpg
[width] => 800
[height] => 533
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/20190122genszerkesztes.jpg
[width] => 800
[height] => 533
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/20190122genszerkesztes.jpg
[width] => 800
[height] => 533
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1830
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 118242
[_edit_lock] => 1663146636:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_4b2c82ed703f6f8b87572d59b707037d] =>
[_oembed_time_4b2c82ed703f6f8b87572d59b707037d] => 1663150610
[_oembed_ab70cebbdc6481333abdd9e5cf068355] =>
[_oembed_time_ab70cebbdc6481333abdd9e5cf068355] => 1670572239
[_oembed_b854ad42301a99e4e09b62da5a4e77e1] =>
[_oembed_time_b854ad42301a99e4e09b62da5a4e77e1] => 1671056368
[_oembed_2de95070261cf21c5fa5c0274e002c23] =>
[_oembed_time_2de95070261cf21c5fa5c0274e002c23] => 1680099163
[_oembed_d277983b37578dc7eddb731b9139f565] =>
[_oembed_time_d277983b37578dc7eddb731b9139f565] => 1701964321
[_oembed_4748b41694287d85b7c4762100c62354] =>
[_oembed_time_4748b41694287d85b7c4762100c62354] => 1711815101
[_oembed_a9741ecd30d92d4f0a40a3424d288858] =>
[_oembed_time_a9741ecd30d92d4f0a40a3424d288858] => 1711815101
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 576
[1] => 37
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Здоров'я
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 20012
[1] => 1565
[2] => 15079
)
[tags_name] => Array
(
[0] => СНІД
[1] => туберкульоз
[2] => хвороби
)
)
[4] => Array
(
[id] => 107509
[content] =>
У п’ятницю Північна Корея заявила, що сотні сімей захворіли на невстановлене кишкове захворювання, що створює додаткове навантаження на систему охорони здоров’я, яка і без того перевантажена Covid-19.
Офіційне агенство КНДР ЦТАК цього тижня оголосило про нову „гостру кишкову епідемію” в провінції Південний Хванхе, при цьому Кім Чен Ин закликав чиновників „стримати епідемію в найкоротші терміни”.
Можливою ознакою серйозності ситуації є те, що Кім Йо Чжон, впливова сестра Кім Чен Ина, була однією з групи високопосадовців, які, як повідомляється, особисто пожертвували ліки, щоб спробувати допомогти.
Ліки будуть доставлені „більше 800 сім’ям, які страждають від гострої епідемії, що вибухнула в деяких районах провінції Південний Хванхе”, повідомило у п’ятницю ЦТАК.
Наразі відомо, що принаймні 1600 людей інфіковані кишковою інфекцією.
Повідомлення про невідому хворобу викликали припущення, що неуточнене захворювання може бути холерою або черевним тифом.
У разі підтвердження, спалах може погіршити хронічну нестачу продовольства в країні, оскільки провінція Південний Хванхе є одним з основних сільськогосподарських регіонів Півночі.
Експерти попередили про серйозну надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я Півночі, де існує одна з найгірших у світі систем медичного обслуговування, у разі подальшого поширення Covid.
В країні погано обладнані лікарні, мало відділень інтенсивної терапії, немає ліків для лікування Covid чи можливостей для масового тестування.
Сеул готовий допомогти Півночі впоратися з новим спалахом, якщо Пхеньян захоче прийняти допомогу, повідомляє інформаційне агентство Yonhap.
Південна Корея раніше пропонувала направити на Північ вакцини та іншу медичну допомогу, щоб допомогти впоратися зі спалахом коронавірусу.
Оскільки від людини до людини сибірка майже не передається, а всі скотомогильники, які потенційно можуть бути джерелом інфікування, мають бути розміщені далеко за межами житлових масивів, великої загрози ця хвороба наразі не несе.
„Від людини до людини сибірка майже не передається. Найчастіше все закінчується одним випадком інфікування. Тобто в цьому плані сибірка не становить собою великої загрози. Тим часом у разі влучання снарядів, підмивання ґрунту потенційний контакт із сибіркою людей, які мешкають поруч зі скотомогильниками, справді можливий. Проте наразі ми проводимо аудит всіх могильників”, – зазначив він.
Водночас, додав Кузін, на деокупованих територіях центр контролю та профілактики хвороб спільно з Держпродспоживслужбою проводять аудит усіх таких скотомогильників. Якщо вони бачать порушення цілісності, то вживають стандартних заходів – це дезінфекція, а потім повторне консервування.
Головний санлікар пояснив, що сибірка лікується антибіотикотерапією на госпітальному етапі.
„Якогось особливого лікування немає. Випадки захворювання, які реєструвалися на території України, проходили переважно в середній або легкій формі і доволі швидко піддавалися лікуванню. На рівні областей є відповідні резерви антибіотиків для лікування переважної більшості інфекційних хвороб”, – підсумував він.
[type] => post
[excerpt] => Оскільки від людини до людини сибірка майже не передається, а всі скотомогильники, які потенційно можуть бути джерелом інфікування, мають бути розміщені далеко за межами житлових масивів, великої загрози ця хвороба наразі не несе.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1654003260
[modified] => 1654003356
)
[title] => Сибірська виразка наразі не несене великої загрози українцям, – Кузін
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=104791&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 104791
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 104794
[image] => Array
(
[id] => 104794
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/gf-ht69-avid-sgom-gangrena-wroclaw-1920x1080-nocrop.jpg
[original_lng] => 225235
[original_w] => 1920
[original_h] => 1280
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/gf-ht69-avid-sgom-gangrena-wroclaw-1920x1080-nocrop-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/gf-ht69-avid-sgom-gangrena-wroclaw-1920x1080-nocrop-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/gf-ht69-avid-sgom-gangrena-wroclaw-1920x1080-nocrop-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/gf-ht69-avid-sgom-gangrena-wroclaw-1920x1080-nocrop-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/gf-ht69-avid-sgom-gangrena-wroclaw-1920x1080-nocrop-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/gf-ht69-avid-sgom-gangrena-wroclaw-1920x1080-nocrop.jpg
[width] => 1920
[height] => 1280
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/gf-ht69-avid-sgom-gangrena-wroclaw-1920x1080-nocrop.jpg
[width] => 1920
[height] => 1280
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1653992557:8
[views_count] => 1321
[_thumbnail_id] => 104794
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_oembed_4cf6f0e21994bcb7eab8096569e0b07a] =>
[_oembed_time_4cf6f0e21994bcb7eab8096569e0b07a] => 1655131855
[_oembed_0f0ea37413506f528436cb71abadeb99] =>
[_oembed_time_0f0ea37413506f528436cb71abadeb99] => 1655358531
[_oembed_a85e79907077d2097ffd24ae3d7a47da] =>
[_oembed_time_a85e79907077d2097ffd24ae3d7a47da] => 1655399913
[_oembed_d60cd7d3d03b25898e35494a8fc3e9b3] =>
At the Medyka border in Poland I met families who fled the war in Ukraine, leaving loved ones behind, with no idea when they will be able to return home. I’m so impressed w/@refugees representatives & how committed they are to supporting people on their journeys.#WithRefugeespic.twitter.com/buxUIIqilU
The Russians use rubber and resin rubber replacement inserts in some of their tanks instead of ERA explosives. Inserts of this type have a only psychological effect for crew but do not protect the tank against ATGM missiles. https://t.co/sMb1hGzQ1Apic.twitter.com/z2I8BL6zit
Війна не буває дешевою. Хтось втрачає на ній життя, хтось – дім, а хтось – комфорт. Агресія Рф змінює правила гри для всіх європейців. Ця зима змусить переглянути свої звички. Але ми вдячні кожному, хто розуміє пріоритети: обов’язково – вільна Європа та кінець газового ru-шантажу
У Маріуполі можливий спалах холери, є проблеми із відсутністю води та її якістю.
Про це на брифінгу повідомила менеджер Всесвітньої організації охорони здоров’я з питань інцидентів в Україні доктор Доріт Ніцан, передає УНІАН.
За її словами, наразі окуповані території, а особливо Маріуполь, у небезпеці.
Зокрема, у Маріуполі окупанти частково відновили водопостачання, однак через значні та непоодинокі пошкодження труб питна вода змішується із витоками з каналізації.
„Ми отримуємо інформацію від неурядових організацій, що у Маріуполі каналізаційні води змішуються з питною водою. Це загрожує поширенням багатьох хвороб, особливо холери. Ми готуємось до цього, готуємо вакцини, співпрацюємо з неурядовими організаціями, які можуть їздити туди і підтримувати людей”, – зазначила Ніцан.
Только что я встретился с Папой Римским в Ватикане.
Вместе с Катей Прокопенко, женой командира защитников Мариуполя на Азовстали, и Юлей Федосюк, женой другого бойца, мы встретились с Папой, чтобы просить его участвовать в судьбе защитников Азовстали pic.twitter.com/RKYvHy8Et9
The @DefenceU Marines, @ng_ukraine guards, @TDF_UA volunteers, and other #AzovstalDefenders who held out in Mariupol for nearly 3 months, bogging down the ?? army and allowing ?? to win the Battle of Kyiv.
This is not an ordinary cargo, it carries 37 metric tons of life-saving: ◾critical trauma kits ◾medical supplies ◾medicines to be distributed to health facilities in #Türkiye & #Syria.@WHO has released $16+ million from the Contingency Fund for Emergencies for the response. pic.twitter.com/2AjgFPYk67
Підвищення температури у перспективі викличе більшу смертність, ніж усі інфекційні захворювання разом узяті, говориться у доповіді Національного бюро економічних досліджень США, нещодавно опублікованому на сайті організації. У цьому документі вперше розроблені глобальні і обгрунтовані шляхом системного аналізу оцінки ризику смертності у результаті майбутнього підвищення температури, викликаного зміною клімату.
Це наукове дослідження показало, що підвищення температури може стати причиною дуже серйозних руйнувань у бідніших і жарких частинах нашої планети, які будуть боротися за те, щоб адаптуватися до нових нестерпних кліматичних умов. Найменшої ж шкоди буде завдано країнам з холодним і помірним кліматом.
Вчені також прогнозують, що у таких країнах, як Гана, Бангладеш, Пакистан і Судан, від спеки будуть вмирати у середньому понад 200 осіб з кожної сотні тисяч чоловік. Поряд із цим фактом, у більш холодніших і багатших країнах, таких як Норвегія та Канада, число смертей зменшитися, оскільки все менше людей будуть гинути через відсутність сильних холодів.
Економічні збитки від кліматичної кризи, а також вартість адаптації до підвищення температури будуть відчуватися у всьому світі, у тому числі і у багатих країнах. У сценарії з високим рівнем викидів вуглекислого газу, коли місцеві уряди продовжуватимуть докладати незначні зусилля для стримування газів, що нагрівають планету, до кінця цього століття глобальні показники смертності будуть збільшені до 73 випадків смерті на 100 тисяч чоловік.
Це практично відповідає поточному числу загиблих від всіх інфекційних захворювань, включаючи туберкульоз, ВІЛ / СНІД, малярію, лихоманку денге і жовту лихоманку. У дослідженні використовувався масштабний масив даних, що надійшли з 40 різних країн, про зв’язок смертності з підвищенням температури.
При цьому вчені брали до уваги не тільки прямі причини летальних випадків, такі як тепловий удар, але і менш очевидні зв’язки, такі як сплеск серцевих нападів під час теплової хвилі тощо.
Так, економіст по навколишньому середовищу в Чиказькому університеті і співавтор дослідження Джина Амір, пояснила, що смертність від спеки дуже схожа на наслідки COVID-19, від якого у першу чергу страждають вразливі люди з супутніми захворюваннями. «Якщо у вас є проблеми з серцем, і ви кілька днів страждаєте від спеки, то підвищення температури сприятиме колапсу організму», – підкреслила експерт.
В останні роки величезні хвилі тепла вже призвели до зростання смертності у США, багатьох країнах Європи, Австралії, Індії. Так, до прикладу, тільки у Франції від спекотних літніх температур минулого року померло 1,5 тисячі осіб.
А відоме видання Guardian взагалі повідомляє, що 2020-й рік стане найспекотнішим або другим найспекотнішим у світі за всю історію систематичних наукових спостережень, що відповідає довгостроковому тренду підвищення температури.
