Міністерство освіти і науки України за підтримки інших відомств та партнерів ініціювало новий проєкт, що сприятиме обізнаності про важливість волонтерської діяльності. У межах проєкту у школах організовуватимуть заняття з досвідченими волонтерами.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий розповів:
«Шкільний урок волонтерства» — ініціатива, що покликана надихнути підлітків займатися волонтерством. У межах проєкту у школах організовуватимуть заняття, на яких досвідчені активісти та вчителі розкажуть, як маленькими кроками досягти значних результатів, та поділяться інструментами, що допоможуть школярам долучитися до волонтерського руху
В МОН зазначили, що для дітей, особливо підлітків, дуже важливо також знайти сферу, де вони б могли проявити себе, відчути власну силу та причетність. І волонтерство — один із таких інструментів.
Зазначається, що з початку 2022 року понад 43% опитаних школярів вже долучилися до активної допомоги. 90% опитаних підлітків хочуть бути корисними для України, зокрема і як волонтери.
Кожен учитель зможе провести урок волонтерства у своєму закладі освіти. Організатори нададуть усі необхідні ресурси: посібник для вчителя, план уроку, презентацію та роздаткові матеріали для вправ. Щоб узяти участь у проєкті, необхідно залишити заявку на сайті.
Національний мультипредметний тест наступного року проходитиме у форматі 3+1. Тобто, буде три обов’язкові предмети і один на вибір.
Про це повідомив заступник міністра освіти та науки України Михайло Вінницький під час брифінгу 26 вересня.
«В 2024 році ми рухаємося далі. У форматі, який був у нас – це було два обов’язкові предмети та один на вибір, ми зараз додаємо додатковий предмет. Відповідно, формат НМТ у 2024 році буде 3+1. Це українська мова, математика, історія України та один предмет на вибір», – розповів Вінницький.
За його словами, чотири предмети будуть об’єднані в один тест, який загалом триватиме чотири години з перервою.
«Відповідно дві години, перерва, ще дві години. У даному випадку ми говоримо про чотири години тестування. Чотири предмети тестування за один день», – сказав Вінницький.
Крім того, Вінницький зазначив, що Україна рухається у бік того, що є на сьогодні стандартом у ЄС, а саме на випуску зі школи перевіряється щонайменше п’ять предметів.
Також Вінницький пояснив, чому у 2024 році знову відмовилися від проведення тестування у форматі ЗНО.
«По-перше, – це питання безпеки. Формат ЗНО був таким, коли вся країна в один день писала один предмет. У разі сьогоднішнього воєнного стану – це зробити неможливо. Якщо говорити про НМТ, то це фактично і є ЗНО. Тільки в іншому форматі», – розповів Вінницький.
Правопис «рф» з великої літери – це вимога нормопроектування, що використовується в офіційних документах. Але діти у школах під час уроків у своїх роботах можуть писати назву країни-терориста з маленької літери.
Таку думку висловив міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
Зокрема, він пояснив, що у наказах МОН росію пишуть із великої літери, оскільки цього вимагають норми правопису.
«Що таке росія і хто такі росіяни мені добре відомо з досвіду моєї сімʼї, власного досвіду та досвіду моїх побратимів. Буквально з нуля. Буквально із нуля. Правопис «рф» з великої літери – помилка, але вимога нормопроектування. Без такої поправки Мін’юст не зареєстрував би наш наказ, який визначає особливості навчання українських школярів, які зараз перебувають за кордоном», – написав Лісовий у Facebook.
У коментарях до публікації главі МОН задали питання, чи не проти він, щоб діти в українських школах писали у своїх творах назву країни-агресора з маленької літери. Лісовий відповів, що він «тільки за».
Пріоритетом на 2023/2024 навчальний рік є фізична й ментальна безпека школярів, зокрема 84% навчальних закладів вже мають облаштовані укриття.
Про це написав міністр освіти й науки Оксен Лісовий у п’ятницю.
„Вітаю всіх з 1 вересня! Школярів, студентів, педагогів і кожного, для кого цей день – про новий старт. Пріоритет №1 на 2023/2024 навчальний рік – безпека. І фізична, і ментальна”, – наголосив він.
Міністр зазначив, що навчальний рік розпочинається все ще в умовах війни, що створює додаткове навантаження і тиск на кожного українця.
„Безумовно, почуватися в повній безпеці ми зможемо лише після нашої перемоги, а нині, поки українське військо активно працює над цим, нам залишається дбати про себе й одне одного. Незалежно від того, навчаєтеся ви в класі чи з дому, – спускайтеся в укриття одразу після сигналу тривоги. Водночас піклуйтеся про своє ментальне здоров’я і здоров’я дітей. Будьмо чуйними й відкритими надавати підтримку й отримувати її”, – додав він.
За його словами, 12 975 шкіл працюватимуть від сьогодні у різних форматах: очно, дистанційно та змішано.
Крім того, 3 951 000 учнів повертаються до навчання – як дистанційно, так і у класах.
„84% шкіл мають облаштовані укриття, наявність яких є базовою вимогою для повернення закладу до очного навчання. За кошти державної субвенції в 1,5 млрд грн також уже затверджено 281 проєкт для будівництва, реконструкції та капітального ремонту сховищ в областях”, – зазначив Лісовий.
Також 493 шкільні автобуси вже закупили для 18 областей. 165 доставили у регіони, решта надійде у жовтні, листопаді та грудні.
Лісовий додав, що 96 і 35 тисяч гаджетів уже отримали вчителі та школярі відповідно. Ще понад 40 тисяч будуть доставлені учням до кінця цього року.
А також уточнив, що 66% – стільки підручників від загальної потреби для 6 класу НУШ надруковано за кошти держбюджету. Для 5 класу за підтримки донорів надрукували українську мову, математику, природничий цикл, польську мову. Для того, щоб закрити стовідсоткову потребу у підручниках продовжуємо перемовини з донорськими організаціями та шукаємо ресурс усередині країни.
Міністр наголосив, що українська освіта є дуже стійкою та різноманітною, і подякував кожному, завдяки кому українські діти мають можливість повертатися до навчання кожного 1 вересня.
Реформа дійшла і до закладів дошкільної освіти. Так, вона передбачатиме перехід від принципів догляду за принципами розвитку дитини.
Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий на пресконференції у сьогодні, 25 серпня.
„Щодо дитячого садка – це перехід від принципів догляду до принципів розвитку дитини, це гарантоване місце у закладі дошкільної освіти, це нова система оплати праці педагога-дошкільника, це легший вхід у професію” – сказав він.
За його словами, загалом трансформація дошкільної освіти передбачатиме:
створення умов для функціонування гнучкої та оптимальної мережі різних типів освітніх послуг для дітей раннього та дошкільного віку;
оновлення системи професійної підготовки педагогічних кадрів (нова якість та підхід до підготовки та перепідготовки кадрів);
забезпечення умов для якісного підвищення кваліфікації та професійного зростання працівників сфери освіти дітей раннього та дошкільного віку;
створення умов для залучення волонтерів до системи освіти дітей раннього та дошкільного віку;
розроблення вимог до проектування трикомпонентного освітнього середовища (фізичне середовище, соціальне середовище, структура дня);
створення системи зовнішнього моніторингу якості дошкільної освіти; забезпечення гідних умов праці працівників дошкільного освіти.
Міністерство освіти повідомило педагогам про необхідність повернути 6500 грн, виданих після 24 лютого 2022 року через програму «єПідтримка» (якщо вони їх отримували).
Про це проінформувала пресслужба МОН у Telegram, посилаючись на рішення уряду.
Як повідомляється, «єПідтримка» на початку повномасштабного вторгнення росії була швидким рішенням уряду, щоб надати допомогу громадянам у зв’язку із втратою заробітної плати.
У міністерстві наголосили, що допомогу могли отримати лише ті особи, які працювали на умовах трудового договору та не в бюджетних установах.
«Працівники сфери освіти не підпадали під цю категорію, адже вони не втрачали роботу та продовжували отримувати заробітну плату з бюджету. Проте деякі з них подали заявку на виплату 6500 грн через програму «єПідтримка», – йдеться у повідомленні.
Наразі урядом ініційовано повернення неправомірно отриманих коштів працівниками бюджетних установ, у тому числі і зі сфери управління МОН.
«Тому МОН надіслало інформаційні листи керівникам закладів, установ, підприємств, що належать до сфери його управління, про необхідність повернення коштів співробітниками», – додали в міністерстві.
Міністерство освіти і науки запустило проєкт з «унікальним інструментом» — профорієнтаційне тестування на основі штучного інтелекту.
Про це повідомила пресслужба МОН.
Там кажуть, що багато підлітків губляться у виборі професії, не знають, як обрати саме ту сферу, яка буде цікавою, та бояться втратити час на здобуття спеціальності, за якою не працюватимуть.
Щоб це вирішити, МОН спільно з Інститутом модернізації змісту освіти й Асоціацією інноваційної та цифрової освіти реалізують всеукраїнський проєкт «Обери професію своєї мрії».
«Унікальний інструмент проєкту, яким безплатно може скористатися кожен учень та учениця — профорієнтаційне тестування на основі штучного інтелекту. Штучний інтелект — це здатність комп’ютера виконувати ті завдання, які зазвичай потребують людського мислення, уміння навчатися, розпізнавати алгоритми», — розповіли у міністерстві.
У МОН додали, що таке тестування допомагає підліткам «точно та швидко» визначити власну схильність до понад 1000 професій, дізнатися про нові, актуальні та перспективні види діяльності, а також зрозуміти, наскільки успішним буде вибір певного фаху в майбутньому.
«Це дозволяє вже зараз побудувати індивідуальну траєкторію навчання та кар’єри. Тестування вже пройшли понад 100 тисяч здобувачів освіти», — йдеться у повідомленні.
Також проєкт передбачає навчання для учнів та їхніх батьків щодо того, як обрати професію своєї мрії, підготуватись до працевлаштування, дізнатись про найперспективніші професії в Україні тощо.
Міністерство освіти і науки рекомендує дітям-громадянам України, які вимушено знаходяться за кордоном, кілька варіантів здобуття освіти. Про це повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, передає Укрінформ.
За його словами, по-перше, можна навчатись тільки в закладі освіти країни перебування учня за очною формою. По-друге, можна поєднувати навчання в школі за кордоном та в закладі загальної середньої освіти України, зокрема в Державному ліцеї Міжнародна українська школа, за однією із форм навчання, передбачених законодавством (дистанційною, сімейною (домашньою), екстернатною).
Крім того, можна навчатись у закладах або класах, які організовують за кордоном ініціативою громадських організацій українців за сприяння органів управління освіти цих країн та місцевої влади, і які надають освітні послуги у співпраці з Державним ліцеєм Міжнародна українська школа відповідно до укладеного договору. Однак, якщо це не суперечить законодавству країни перебування школяра, можна навчатись тільки в закладі освіти України на дистанційній основі.
Всі ключові предмети, як природничі, так і гуманітарні, будуть збережні в українській системі освіти. Однак вони будуть більш концентровані.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на міністра освіти та науки Оксена Лісового в ефірі національного телемарафону.
За його словами, МОН не розглядає скорочення ключових дисциплін. Такі предмети, як історія України, українська мова, хімія, фізика, математика та біологія залишаться в освітній програмі.
„Ми говоримо про оптимізацію програми, про їх концентрацію корисними знаннями, про ті дисципліни, якими, можливо, можна пожертвувати. Але це питання експертного розгляду. Можна концентрованіше подати основи здоров’я, наприклад. Це питання експертизи, всі ключові дисципліни й природничі й гуманітарні повинні бути збережені”, – сказав Лісовий.
Однак він вважає, що навантаженні та подача інформації має бути розрахована таким чином, щоб враховувалися можливості дитини.
Українська школа має перейти на 12-річну систему освіти у 2027 році, як це і передбачено законом „Про освіту”. Складнощі, що були спричинені війною та карантином, не стануть причиною для прискорення цього процесу, повідомило Міністерство науки і освіти України.
Згідно із Законом України «Про освіту» перехід на 12-річну систему шкільної освіти має відбутися у 2027 році — як частина реформи НУШ. Як зазначили у МОН, нині експерти тільки працюють над розробленням державного стандарту про профільну старшу школу. Цей документ визначатиме, яким буде навчання у старших класах.
„Наразі не можна говорити про будь-яке прискорення переходу на 12-річне навчання, оскільки освітній процес повинен бути послідовним і безперервним. Окрім того, такий перехід потребує значних фінансових ресурсів, яких нині в бюджеті не передбачено”, – йдеться в повідомленні Міносвіти
Освітні втрати, спричинені ковідом і повномасштабною війною, — це однозначно великий виклик для української системи освіти. „МОН разом із низкою профільних експертів шукає різні варіанти для його подолання, однак прискорений перехід на 12-річну систему шкільної освіти нині не розглядається”, – додали у міністерстві.
Раніше заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, відповідаючи на запитання щодо запровадження 12-річної форми навчання з 2024 року, повідомив, що зараз проходить опитування експертного середовища, батьків та дітей, аби ухвалити „виважене” рішення.
Цьому передувала заява голови Державної служби якості освіти України Руслана Гурака. Він зазначив, що запровадження 12-річної системи освіти вже з 2024 року може стати найкращим варіантом розв’язання проблем освітніх втрат через коронавірус та повномасштабну війну.
