Угорська діаспора селища Кобилецька Поляна Великобичківської громади Рахівського району через чотири роки перерви знову провела традиційний фаршанговий захід. Свято організував місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) із метою забезпечити бодай певне дозвілля, незважаючи на важкі часи. Окрім культурної програми, гостей традиційно пригостили фанками. Водночас звичного балу з огляду на події в країні не відбулося.
Як повідомив голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Кобилецької Поляни Іштван Айбен, протягом останніх двадцяти років фаршангові розваги були важливою культурною програмою для місцевих угорців, одним із приводів для зустрічі та проведенням часу разом. За його словами, раніше влаштовували також карнавальний бал, до якого долучали і представників старшого покоління. Але через нинішні обставини організували лише скромну культурну програму. Проте молоді члени громади з нетерпінням чекали цієї нагоди.
На заході виступили вихованці місцевої недільної школи та Великобичківського садочку-філії мережі навчальних закладів ім. Каталін Франгепан. Діти у різноманітних карнавальних костюмах декламували вірші, співали. Очільник Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі наголосив на важливості проведення таких заходів, які об’єднують місцеві громади. «Ці заходи вкрай важливі, бо залучають дітей. Вони також важливі і для батьків, для усієї громади. Тут ми можемо відчути, наскільки ми потрібні один одному. Наскільки важливо навідуватися один до одного в гості, збиратися разом і всією громадою радіти результатам, всьому, що ми створили», – наголосив Йожеф Шарі, висловивши сподівання, що ініціатива продовжуватиметься й надалі. «Маємо у планах привезти сюди автентичну народну музику, танці, допомогти місцевій громаді використовувати їх», – додав він.
Карнавальні костюми дітей оцінювало журі, яке складалося з трьох членів. Відзначали креативність, самобутність, якість виготовлення власними руками. Володарі перших трьох місць за оцінками журі отримали цінні подарунки від Католицької благодійної організації «Карітас».
«Ми мали нелегке завдання під час оцінювання. Хотілося нагородити всіх, але призи отримало лише троє найкращих. Проте діти були дуже кмітливими та креативними, і в результаті ми побачили дуже гарні костюми», – зазначив представник «Карітасу» в Кобилецькій Поляні Назар Мачек.
Захід був благодійний, метою його було організувати збір коштів для родини Йосипа Тушера, що служить на фронті.
А на завершення усіх пригостили традиційними фанками.
У звʼязку з проведенням ремонтних робіт на дільниці Надвірна-Делятин та для того, щоб зайти в сезон зимових перевезень з максимально можливими швидкостями, «Укрзалізниця» змінює маршрут курсування низки поїздів у певні дати вересня.
Так, деякі поїзди курсуватимуть тільки до Івано-Франківська замість Рахова та Ясіні.
Це торкнеться наступних рейсів:
– поїзд №6/5 Запоріжжя-Ясіня курсуватиме до Івано-Франківська 19 та 21 вересня, та з Івано-Франківська до Запоріжжя 20 та 22 вересня;
– поїзд №15/16 Харків-Ясіня курсуватиме до Івано-Франківська 20 та 22 вересня, та з Івано-Франківська до Харкова 21 та 23 вересня;
– поїзд №95/96 Київ-Рахів курсуватиме до Івано-Франківська 19, 20 та 21 вересня, та з Івано-Франківська до Києва 20, 21 та 22 вересня;
– поїзд №26/25 Одеса-Рахів курсуватиме до Івано-Франківська 19, 20 та 21 вересня, та з Івано-Франківська до Одеси 20, 21 та 22 вересня;
– крім того, поїзд №130/129 Полтава-Ворохта курсуватиме до Чернівців 20 та 22 вересня, і з Чернівців до Полтави 21 та 23 вересня;
– поїзд №229/230 Київ-Ворохта-Київ курсуватиме до Івано-Франківська 19 вересня, та з Івано-Франківська до Києва 20 вересня.
Також змінюється графік курсування для рейсів поїзда №55 Київ-Рахів, що відправляться з Києва 19, 20 та 21 вересня – вони прибуватимуть до Рахова пізніше, о 9:00 замість 7:17, та для рейсів №56 Рахів-Київ – вони відправляться з Рахова 20, 21 та 22 вересня раніше, о 14:28 замість 16:26.
«Укрзалізниця» просить пасажирів враховувати ці зміни при плануванні своїх поїздок.
Більше місяця через дощову погоду працював над відновленням історичного напису на стелі, що позначає географічний центр Європи, студент-магістр Львівської політехніки Володимир Козурак. Каже, для того, щоб якісно відновити напис, зняв 5-8 шарів цементу, штукатурки та фарби.
В Україні заштукатурили історичний напис на географічному центрі Європи в рамках благоустрою.
— Сам пам’ятник був двічі штукатурений, вперше це могло бути десь у середині 20 століття, — розповів вн Varosh. — Проблема була в тому, що цементний розчин дуже важко відходить і почав сипатися найнижчий шар, тиньк, і відповідно, шар фарби, який був на пам’ятнику, почав осипатися. Але через те, що літери були висічені на самому камені, то по засічках можна було відтворити сам напис. Тобто це була реновація напису, за фотографіями. А самі літери з кожним разом просто поновлювали тільки фарбою, без нового висічення.
Пам’ятник, за словами Володимира, поновлювали багато разів. На роботу йому виділили близько 2 тижнів, однак через те, що необхідно було відновити сам напис і через часті дощі і високу вологу роботи затягнулися.
— Найважче було зняти шар цементу з сіткою, яким покрили пам’ятник, бо частину напису було збито і сам клей був приклеєний до самого каменя і навіть залишків літер не було зовсім. Цікаво, що в первинному варіанті літери були чорні, і тільки з часом їх написали золотою фарбою. Та й сам знак спочатку був ніжно блакитного кольору, відтінок цей з роками змінювався і поновлювався в інших тонах. Я взяв пробу оригінального кольору і по ньому замішав потрібний колір. І сам пам’ятник виглядає тепер так, як виглядав у 1887 році. Тільки літери золоті, а не чорні. Тепер все грамотно з точки зору реставрації.
Роботу Володимир виконував сам, час від часу консультуючись зі своїми викладачами.
Нагадаємо, географічний знак центру Європи заштукатурили комунальні служби у жовтні минулого рок. Зробили це в рамках благоустрою. На встановленому знаку був напис латиною:
“Locus Perennis
Delicentissime cum libella librationes quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalum et paralleloumierum Europeum.
MD CCC LXXXVII”
В перекладі вислів звучить так: “Це постійне, точне вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот у 1887 році”.
У Рахівському районі Закарпатської області в ході осінніх робіт із благоустрою покращили географічний знак центру Європи.
Про це написала на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук журналістка Тетяна Когутич:
“Багато з вас мають фотки біля нього – я ще зі школи. Так от, в ході покращення зі знаку в Діловому пропали золоті літери латиною. Їх зафарбували!”, – написала вона і додала світлину, яка це ілюструє.
Географічний центр Європи знаходиться біля села Ділове Рахівського району. Пам’ятний кам’яний знак там встановили географи з Імператорсько-Королівського військово-географічного інституту у Відні: у 1885-1887 роках вони виконували геодезичні дослідження для запланованого будівництва залізниці між Раховом і Сиготом.
На встановленому знаку був напис латиною:
“Locus Perennis
Delicentissime cum libella librationes quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalum et paralleloumierum Europeum.
MD CCC LXXXVII”
В перекладі вислів звучить так: “Це постійне, точне вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот у 1887 році”.
Center Of Europe Monument Nearby Rakhiv Ukraine
Після того, як Тетяна Когутич опублікувала цей допис, їй зателефонував художник, якому Рахівська міськрада замовила роботи з поновлення надпису латиною на географічному знаку.
“Художник, якому міськрада пропонувала перемалювати латинські букви, наразі відмовився виконати замовлення – бо це неможливо. Спочатку треба відновити старий австро-угорський напис латиною, заштукатурений сучасниками.
Тому все ж чекаємо тепер реакцію КБЗ та Рахівської міськради – але все ж віримо, що таки відновлять”, – написала Тетяна Когутич.
За кілька годин на ситуацію відреагував голова Закарпатської ОВА Віктор Микита: “Коментувати доцільність та правомірність таких дій навіть не буду. Підрозділ ОВА, котрий відповідає за охорону культурної спадщини, вже займається цим питанням”.
Також він зазначив, що самоврядування, в зоні відповідальності якого перебуває ця пам’ятка, вже планує заходи з відновлення.
25–29 липня в селищі Ясіня на базі навчального готелю Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ діє табір народної творчості. У його роботі беруть участь вихованці Дитячої школи мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан Танода» віком 8–16 років.
Загалом у таборі 40 дітей із Ясіня та Ділового, яких під час урочистого відкриття привітала директорка школи мистецтв Анджеліка Кепич. Вона наголосила, що заклад вважає своїм головним завданням збереження та передачу цінностей угорського народного мистецтва й народних традицій підростаючому поколінню, підтримку обдарованої молоді, а також прагне збагачувати знання своїх вихованців не лише під час навчального року, але й улітку.
Протягом тижня діти знайомляться з культурою угорського народу, різними стилями народної музики, співають народні пісні, танцюють, грають у народні ігри, відвідують уроки музики (акордеон, скрипка, бубон, контрабас), а у вільний час мають можливість долучатися до майстер-класів із рукоділля.
Керівниця табору – викладачка Пийтерфолвівської дитячої школи мистецтв «Туліпан Танода» Ержебет Кокаш. Заняття з дітьми проводять професійні викладачі народних танців і музики.
Під час офіційного відкриття вчителі як привітання представили дітям народний танець сатмарський вербунк і чардаш.
Табір народної творчості в селищі Ясіня, організований Дитячою школою мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан Танода», проводиться за підтримки уряду Угорщини.
Анджеліка Кепич, директорка Дитячої школи мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан Танода»
Про активізацію хижаків на Рахівщині у соцмережі повідомив Руслан Білінкевич.
Зокрема сіроманців зафіксували на об’єктиви камер у селі Богдан Рахівського району.
Також мисливці зазначають, що в лісі натрапили на тушу розтерзаної вовками косулі. Звісно, тут нічого дивного, адже ліс Карпат великий та багатий на різноманітні тварини. Гірше, коли вовки приходять до сіл, та винищують худобу чи домашніх тварин.
