В Україні трансплантація належним чином регулюється, проблеми чорної трансплантації немає, заявив на брифінгу 28 липня заступник Міністра з питань європейської інтеграції Ігор Іващенко.
За його словами, сама процедура пересадки вимагає залучення неймовірної кількості професіоналів.
«Понад 100 людей можуть бути залучені для проведення однієї трансплантації. І навіть сьогодні кожна операція із трансплантації є певним чудом, і до нього прикута максимальна увага як громадських активістів, ЗМІ, так і МОЗ. Тому ми вважаємо, що проблеми чорної трансплантації не існіє в Україні, і сфера є достатньо регульованою, щоб забезпечити довіру до системи, яку будує Міністерство охорони здоров’я», – сказав Іващенко.
За його словами, міністерство також підтримує створення єдиного списку тих, хто потребує транспозиції.
«На сьогодні в Україні відсутній єдиний список таких реципієнтів. МОЗ виступає з ініціативою проведення і формування таких списків у межах обласних трансплантаційних центрів. Фінанасово така можливість наявна. Ключовим є той факт, що у випадку наявності потенційного донора саме наявність списку реципієнтів дозволить ефективно та швидко комунікувати і провести саму процедуру транспантації», – пояснив заступник МОЗ.
З державного бюджету на фінансування питань з трансплантації виділено 112 мільйонів гривень, на думку Міністерства охорони здоров’я, цього має вистачити до кінця цього року, заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Він також додав, що діагностика смерті мозку та створення центрів трансплант-координації – це одні з найголовніших викликів, які стоять перед впровадженням системи трансплантації в Україні.
„Перш за все у нас є нерозвиненість донорського етапу, яка пов’язана з відсутністю усталеної практики діагностики смерті мозку.
Хочу наголосити, що діагностування смерті мозку повинно відбуватися в будь-якому випадку незалежно від того, чи може бути ця людина донором чи ні.
Також питання лежить в площині розвитку трансплант-координації: у нас створено центр трансплант-координації й зараз нам треба створити такі центри й мережу трансплант-координаторів по всій країні.
Це люди, які безпосередньо займаються технічним забезпеченням питань трансплантації”, – розповів він.
Очільник МОЗ уточнив, що станом на 20 липня існує 19 лікарень по всій країні, які можуть робити органну трансплантацію і 6 лікарень, які можуть робити трансплантацію кісткового мозку.
Напередодні Президент України Володимир Зеленський підписав закон про трансплантацію органів (№418-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині»), повідомляє Обозреватель.
Таким чином, фактично було розпочато реформування системи пересадки органів – очікується запуск електронної бази даних донорів та реципієнтів, а Кабінетом Міністрів уже названі тарифи на трансплантацію, зокрема:
Алотрансплантація (пересадка від іншої людини) нирки – 323 тис. грн;
АВО-несумісна алотрансплантація (пересадка від людини з іншою групою крові) нирки – 721 тис. грн;
Трансплантація серця або комплексу «серце-легені» – 535 тис. грн;
Пересадка печінки або її частини – 855 тис. грн;
Донорська нефректомія нирки (вилучення для пересадки) – 33 тис. грн;
Донорська резекція печінки (вилучення печінки або частини) – 116 тис. грн;
Донорський етап (вилучення органів у донора-трупа) – 74 тис. грн;
Тканинне типування донора і реципієнта – кожне по 18 тис. грн;
Пересадка гемопоетичних стовбурових клітин від іншої людини – 1,36 млн. грн;
Пересадка гемопоетичних стовбурових клітин самому собі – 1,3 млн. грн.
Голова ГО «Всеукраїнська платформа донорства IDonor» Ірина Заславець коментуючи ситуацію для вищезазначеного інформаційного ресурсу зазначила, що гроші на пересадку вже передані до клінік авансом. Коли вони їх витратять, то за наступні трансплантації отримуватимуть кошти, згідно з тарифом.
«Це гроші, які вже отримали клініки. Гроші з пілотного проєкту їм надали авансом – у 10 установ із 12. На 2020 рік у такий же спосіб виділили гроші і коли клініки їх використають, то зможуть отримувати виплати за кожну трансплантацію. Ми зараз говоримо про те, що пацієнтам не потрібно буде нічого платити», – розповіла Заславець.
Повноцінний запуск реформованої системи трансплантації відбудеться з 1 січня 2021 року, коли буде здійснений запуск ЕГІСТ (Єдиної державної інформаційної системи трансплантації). У тестовому режимі її запустять уже з весни 2020 року, але обов’язковим її використання стане тільки з 2021 рік. «Із квітня запускається повномасштабне тестування. Якщо влітку стане зрозуміло, що все, система працює, то лікарі одразу зможуть нею користуватися», – розповіла експертка.
Із запуском системи вже був неприємний випадок, коли в законодавстві прописали, що її використання при трансплантації обов’язково, але сама ЕГІСТ іще не працювала. Це зробило пересадку органів на деякий час незаконною. Тому, для уникнення такої ж ситуації знову, обов’язкове використання ЕГІСТ введуть лише з січня 2021 року. До моменту повноцінного старту системи трансплантація буде здійснюватися за тими ж даними, які є на паперових носіях.
Сама ЕГІСТ значно спростить і поліпшить роботу з пересадкою органів. Там буде міститися інформація про клітини й органи, які зараз доступні від донорів і про те, що потрібно реципієнтам. Щоразу при внесенні нових даних у базу, система буде автоматично підбирати пари донор-реципієнт, виходячи з критеріїв та інформації, що в ній міститься – сумісність, ступінь екстреності трансплантації, відстань між клініками і так далі.
Якщо говорити більш детально, то в ЕГІСТ можна буде знайти таку інформацію:
дозвіл або заборона людини (або його представника) на посмертне донорство;
перелік анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
список живих донорів;
список реципієнтів;
список людей, яким уже що-небудь трансплантували;
клініки та інші установи, де можуть здійснити трансплантацію
перелік транспланто-координаторів.
Як зазначає пані Ірина, підписаний закон корисний не тільки впровадженням ЕГІСТ, а й іншими важливими моментами для лікарів. Наприклад, опрацьовуються інструкції з діагностики смерті мозку. Їх хочуть зробити максимально зрозумілими і без можливості зробити «крок у сторону». «Наказ щодо алгоритму констатації смерті мозку діє вже кілька років, але останнім часом були консультації з лікарями, як зробити так, щоб він був для них максимально чітким. Основне завдання: розробити такий алгоритм, щоб лікар розумів кожен крок і цей крок не викликав жодних сумнівів», – розповіла Заславець.
Також у законі прописана можливість скликання консиліуму для визначення смерті мозку і виклику бригади для таких же цілей. Ще одним важливим моментом є визначення дій, які ведуть до кримінального переслідування. «Це важливо, тому що вся ініціатива, що раніше відбувалася в трансплантації – каралася. Лікарі горіли, розуміли, що весь світ іде до цього методу лікування і він логічний в Україні. Лікарі констатували смерть мозку, отримували згоду від рідних, а потім нейрохірург, у закладі якого був донор, ще кілька років ходив на допити», – розповіла експертка.
Крім того, багато моментів закону будуть регулюватися підзаконними актами, щоб у разі чого можна було простіше їх змінювати, виходячи з практики лікарів.
З початку 2020 року в Україні запрацює комплексна система трансплантації – Верховна Рада прийняла зміни до відповідного закону
Законопроект № 2457, який 20 грудня 2019 року прийняла Верховна Рада, запровадить в Україні комплексну систему трансплантації. Це дозволить зберегти багато життів українців без необхідності робити високовартісні операції за кордоном. Прийнятий закон, що регулює питання трансплантації анатомічних матеріалів людині, не лише гармонізує національне законодавство з міжнародним і знизить зарегульованість процедур, але й автоматизує процеси завдяки поступовому запровадженню Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів і тканин.
З початку 2020 року в Україні розпочнуть проводити операції з трансплантації органів, які раніше відбувались за кордоном і потребували значних державних коштів. Трансплантацією матимуть право займатись заклади, які відповідають критеріям і матимуть ліцензію на медичну практику за спеціальністю «трансплантологія», без необхідності долати бюрократичні перешкоди, щоб потрапити в переліки чи постанови для права здійснювати трансплантацію. Розглядається можливість залучення фахівців з інших закладів охорони для діагностики смерті мозку в заклади, де відсутні відповідні фахівці чи обладнання.
«Запровадження саме системи трансплантації в Україні – це значний крок вперед для збереження життя українців. Трансплантацію як метод лікування можна було зробити і раніше, але зараз ми дерегулюємо багато питань, розблоковуємо зарегульованість проведення трансплантації в Україні, яка існувала до того, запроваджуємо автоматизацію. В Україні для старту цієї системи та проведення операцій достатньо лікарів, які мають необхідні сертифікати на проведення відповідних операцій. Тож вже з наступного року біля 5 тисяч людей, які на рік потребують таких операцій, зможуть поступово отримати необхідну медичну допомогу в Україні», – сказав заступник міністра охорони здоров’я України Дмитро Коваль.
Для масштабного запровадження системи трансплантації передбачена автоматизація процесів, яку буде реалізовано через використання Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ). Наразі завершується комплекс підготовчих процедур для запуску системи: проходить тестування, усунення недоліків, наповнення даними, створення умов для утворення та коректного функціонування реєстрів потенційних донорів кісткового мозку. Після завершення тестування, орієнтовно з квітня 2020 року, лікарі зможуть користуватися системою в ЄДІСТ в дослідному режимі, а самі операції з трансплантації до цього будуть проводитись в звичайному режимі. Дата запуску системи для обов’язкового використання встановлюється з січня 2021 року.
«Наша мета – не одна чи п’ять операцій, а система, за якої їх можна буде робити сотнями, система, кожен крок якої буде прозорим, зрозумілим і не викликатиме сумнівів у людей. Адже наступного року у кожного українця з’явиться можливість висловити згоду на донорство і рятувати життя – ми сподіваємося, що наше суспільство підтримає цей всесвітній підхід» – каже заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Коваль.
