Проект закону про мобілізацію, підготовлений до другого читання у Верховній раді, містить норму про заборону керувати автомобілем. Але є два винятки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Олексія Гончаренка в Telegram.
Як повідомив депутат, в проекті йдеться, що провадження у справах за зверненням ТЦК здійснюється на підставі заяви щодо тимчасового обмеження фізичної особи у праві керування транспортними засобами. Це відбувається на строк до виконання такою особою вимоги ТЦК про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом.
Таке тимчасове обмеження особи у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
2) використання особою транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Нагадаємо, у січні Кабінет міністрів вніс до Верховної ради законопроект про мобілізацію, яким пропонується змінити порядок її проведення. Законопроект був ухвалений у першому читанні, після чого Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув 4 тисяч правок.
Тепер парламент повинен ухвалити законопроект у другому читанні. До нього ще можуть вноситися правки в ході голосування.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 10251, яким хочуть розширити перелік осіб, що мають право на відстрочку від мобілізації.
Зокрема документом пропонується:
внести зміни до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
передбачити звільнення від мобілізації військовозобов’язаних, які офіційно займаються волонтерською діяльністю
Мова йде лише про тих волонтерів, які входять до Реєстру, мають посвідчення та підтверджуючі документи про те, що вони дійсно здійснюють волонтерську діяльність.
Водночас можуть бути лише громадяни, які офіційно працюють (не менш як на 0,75 ставки), займаються підприємницькою діяльністю.
This is the April 13 video of a long line of the Ukrainian men of the conscription age at their Consulate in Prague, Czech Republic. They came to renew their expiring passports and also to be added to the mobilization registry, as the newly adopted Ukrainian law on mobilization… pic.twitter.com/bZtRA6AGPa
Згідно з новою поправкою до закону, російський уряд класифікує карти, що ставлять під сумнів офіційну територіальну цілісність країни, як „кримінально-екстремістський” матеріал. Реалізація закону ускладнюється тим, що офіційної постанови щодо односторонньо анексованих у вересні українських областей досі немає, і, серед іншого, офіційний сайт Кремля також допускається «порушення закону» – повідомив Reuters.
Поправка до російського закону про боротьбу з екстремізмом має на меті віднести до екстремістських матеріалів карти, зображення та інші документи, які заперечують територіальну цілісність Росії.
Раніше російські закони про боротьбу з екстремізмом називали неоднозначними, зокрема щодо діяльності релігійних організацій, журналістів і організацій громадянського суспільства, щоб дозволити Кремлю здійснювати більш жорсткий контроль російської громадської думки.
Нова поправка до закону є реакцією на те, що деякі карти, які поширюються в Росії, заперечують «територіальну приналежність» Кримського півострова та Курильських островів зокрема. Хоча у звіті російського інформаційного агентства TAСС не згадуються як приклади території, односторонньо анексовані від України у вересні 2022 року, контент-менеджери головного урядового сайту легко можуть стати порушниками закону. Тому що на карті на офіційному сайті Кремля немає анексованих від України регіонів.
Росія анексувала Кримський півострів у 2014 році, але впродовж останніх років цей крок так і не був визнаний Україною та значною частиною світу. Інша визначена територія – це Курильські острови, розташовані між Японією та Росією, південна частина яких була окупована Радянським Союзом наприкінці Другої світової війни. Японія оскаржує право Росії на архіпелаг, і з тих пір не було офіційного мирного договору про припинення Другої світової війни між двома країнами.
A few weeks ago, Maxim Vasilyev was a mild-mannered Kursk regional deputy vacationing in Mexico. Today, he's apparently near the front lines in Ukraine, vowing to build fortifications to hold back the Ukrainian "homos." He resigned back in Kursk, a week ago. pic.twitter.com/wQxk3ZjzIo
?? army instructors have already trained over 1000 Ukrainian soldiers & will train at least another 1000 by the end of the year. pic.twitter.com/SAgcZ90mHn
Уряд України у п’ятницю, 19 серпня, схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».
Про це повідомляє постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.
«Законопроєктом передбачено визначення умов, за яких військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, підлягають бронюванню», – написав Мельничук.
Водночас, у законопроєкті пропонується доповнити перелік військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та які можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою, військовозобов’язаними, заброньованими на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та за підприємствами, установами, організаціями.
Міністерство юстиції України розробило два законопроекти, які нещодавно були зареєстровані у парламенті, ухвалення яких забезпечить запровадження в Україні класичного інституту присяжних.
Про це заявив заступник міністра юстиції України Олександр Банчук, повідомляє прес-служба відомства.
Він зауважив, що хоча Конституцією України закріплюється, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних, принцип їхньої роботи досі спирається на радянську практику. За словами Олександра Банчука, для формального виконання цієї норми Конституції суд народних засідателів у 2012 році було перейменовано на суд присяжних, але фактично цей інститут не є судом присяжних у класичному розумінні.
«Положення Конституції в частині суду присяжних необхідно повністю реалізувати. Недостатньо лише перейменувати суд народних засідателів на суд присяжних. Необхідно чітко розділити встановлення судом присяжних питання винуватості-невинуватості та прийняття юридичних рішень професійним суддею», – пояснив Олександр Банчук.
Минулого року правозахисники та науковці разом з Міністерством юстиції України підготували два законопроекти, які були нещодавно зареєстровані у парламенті.
«Один законопроект передбачає внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо формування списку присяжних. Другий законопроект передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців», – повідомив заступник Міністра юстиції.
Він висловив сподівання, що вже цього року запропоновані зміни будуть схвалені парламентом і набудуть чинності в 2021 році.
