У Мукачеві відкрилася виставка Петра Матла

26 листопада в галереї Угорського дому ім. Мігая Мункачі відкрилася виставка «По п’ять» закарпатського скульптора, художника, графіка, лауреата Премії ім. Мункачі Петра Матла.

Щороку в листопаді закарпатська угорська громада вшановує пам’ять угорців та німців, яких у 1944 році зібрали на так звані «триденні маленькі роботи» й вивезли в ГУЛАГ. Саме цю тему опрацював Петро Матл. Він черпав натхнення зі спогадів тих, хто пережив ГУЛАГ і повернувся додому, їхніх родичів. Представлені на виставці роботи розкривають безнадійність долі в’язнів, безвихідь, що панувала в рядах, які рахували по п’ять, і водночас силу їхньої жаги до життя.

Відкриття експозиції розпочалося показом короткометражного фільму Томаша Берецкі, у якому простежується певна паралель між трагедією, що сталася в листопаді 1944 року, і роботами Петра Матла.

Присутніх привітав директор мукачівського Угорського дому Йосип Торпої. Він зазначив, що практично тиждень тому закарпатці вшановували пам’ять своїх предків, котрі були вивезені в табори, багато хто з них так і не повернувся до своїх рідних. «Це дуже важко, оскільки це травма наших сімей, але ми маємо пам’ятати про те, як діяв той жахливий режим. Сподіваємося, це ніколи не повториться», – наголосив він.

«Не забувати, зберігати пам’ять про події минулого – наш обов’язок. А в нинішній нелегкій реальності наш обов’язок – це солідарність та допомога», – підкреслив під час свого виступу заступник держсекретаря з питань національної політики Угорщини Пейтер Сіладі. Він зазначив, що угорці в минулому столітті зіткнулися з незліченними викликами, але зміни в національній політиці останніх 10–12 років довели, що разом можна досягти успіху. Під час труднощів відповідальність Угорщини за кожного угорця має бути посилена, додав пан Сіладі.

«Угорщина беззаперечно зацікавлена в тому, щоб сусідня Україна була суверенною, збалансованою, демократичною правовою державою, де національні меншини, у тому числі угорська на Закарпатті, можуть жити в безпеці та мирі на своїй батьківщині. Відповідно, для Угорщини надзвичайно важливо, аби в Україні якнайшвидше запанував мир!» – наголосив Пейтер Сіладі. «Ми сподіваємося, що Україна як асоційована з ЄС держава в новому законі про національні меншини, який готується, відновить існуючі раніше освітні та мовні права угорської нацменшини Закарпаття і під час опрацювання цього документа зверне увагу на взаємоповагу та збереження історичних пам’яток», – додав він.

Заступник держсекретаря запевнив, що підтримка закарпатської угорської громади триватиме, а також наголосив, що Угорщина втілює в життя наймасштабнішу у своїй історії гуманітарну акцію для допомоги угорцям, які залишилися на Закарпатті, та біженцям з України.

«Люди завжди хочуть миру та безпеки. Ми маємо вірити, що дедалі більше громадян у ​​Європі та у всьому світі почують думку угорського уряду, яку він висловлює від початку воєнного конфлікту. Війна – це не шлях до миру. Зброєю неможливо створити мир. У Європі в нас не може бути іншої мети, окрім миру, до якого ми всі повинні прагнути, щоб важкі часи залишилися в минулому!» – наголосив Пейтер Сіладі.

Після вітальних промов історик, дослідник ГУЛАГу Дьордь Дупка нагадав про події 78-річної давнини, які змінили життя поколінь і залишили глибоку рану на душі громад. За результатами архівних досліджень удалося встановити, що понад 30 тисяч закарпатських угорців були спочатку вивезені у Сваляву до концентраційного табору, котрий за умовами теж був табором смерті, а потім – до Старого Самбора, звідки у вагонах для худоби їх доправили в трудові табори. Усе це зробили під приводом так званих «маленьких робіт». Наразі імена 12 тисяч жертв висічені на плитах у Свалявському меморіальному парку.

Після цього актори Закарпатського обласного угорського драматичного театру представили зворушливу композицію «Спогади», створену на основі розповідей людей, які побували в пеклі концтаборів ГУЛАГу.

Відтак митець представив свою виставку. «Людина, людська душа танцює на лезі бритви, коли стоїть поруч зі смертю. Це стан. Таким станом був ГУЛАГ, адже ті, хто там знаходився, могли померти в будь-який момент. Саме це я намагався показати цими пастельними кольорами», – розповів Петро Матл про 54 роботи, які ввійшли до експозиції.

«Якщо ви подивитеся на графіку, то помітите, що людські фігури майже прозорі, вони ніби є, і водночас їх ніби немає. Вони танцюють на лезі, і лише мить відділяє їх від смерті», – пояснив митець. Петро Матл розповів, як на одній із локацій виставки в Україні до нього підійшла гарно одягнена жінка, котра стверджувала, що має безпосередній стосунок до експонованого. Художник спантеличено дивився на свою співбесідницю, яка була надто молодою, щоб стати свідком тих подій. Тож запитав, що вона має на увазі. Відповідь його шокувала: жінку, яка стояла поруч, мати народила в таборі. На одній із графічних робіт зображена фігура вагітної, яка виношує нове життя. «Меседж виставки полягає в тому, що Сталін зазнав невдачі у своїй спробі винищити угорців, бо виживання є завжди: на місці смерті народжувалося нове життя», – зазначив Петро Матл.

Виставка «По п’ять», з якою в будні можна ознайомитися з 9.00 по 17. 00 (за київським часом), триватиме в Угорському домі до 15 грудня. На вихідних оглянути експозицію можна за попередньою домовленістю (за номером телефону +380 50 555 28 95).

Олександра Чуга/Csuha Alexandra/Kárpátalja hetilap