У Виноградові вшанували пам’ять мучеників Угорської революції 1848-49 років

Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) 6 жовтня у Виноградові вшанувало пам’ять мучеників Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років. У меморіальному заході взяв участь зокрема і держсекретар з питань стратегій Угорщини Міклош Пані, котрий під час виступу наголосив, що всі угорці у ці важкі часи стоять поруч із закарпатськими угорцями, всебічно підтримуючи їх.

«Угорська громада Закарпаття перебуває у найважчій ситуації з-поміж інших закордонних угорських громад через війну, яка триває півтора року. Ці події – сполучна ланка для всіх угорців Карпатського басейну. Мета мого візиту – засвідчити, що закарпатська угорська громада важлива для нас, і ми будемо допомагати, чим зможемо. […] Можемо пишатися не тільки своїм минулим, важливими є також наші політичні, історичні та наукові досягнення і після 19 століття. Як, наприклад, маємо двох науковців, які цього тижня стали лауреатами Нобелівської премії. Усе це – меседж, який має надавати сил і закарпатським угорцям», – наголосив держсекретар.

На заході, який відбувся у дворі Виноградівської середньої школи №3 ім. Жиґмонда Перені, очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон, вітаючи присутніх, зазначив: «Наприкінці дванадцяти пунктів – вимог війни за незалежність, що почалася в 1848 році, – тогочасна влада поставила крапку кров’ю тринадцятьох мучеників Арада. Жертвою кривавої відплати тоді став і Жиґмонд Перені, який до кінця боровся за волю з високо піднятою головою, заклавши тим самим основу для нашого сьогодення. Ми пишаємось ним і бережемо пам’ять про нього!»

«6 жовтня – день жалоби для угорського народу. Страта арадських мучеників – це рана, заподіяна духовності та свідомості нації, і вона ще й досі повністю не загоїлася. Тільки плин часу, віра в Бога та збереження нації можуть залікувати цю рану, – повідомив кореспонденту нашого видання заступник голови ТУКЗ-КМКС Йосип Борто. – Нічого не стається випадково. Чи трапилася страта арадських мучеників із волі Бога чи ні, ми не знаємо, але можна з упевненістю сказати, що Всевишній прагне для нас найкращого в кожній ситуації, і ми повинні чинити так само». За словами політика, однією з головних чеснот арадських мучеників була вірність. Вірність присязі, своїй нації. Вони ризикували і жертвували життям за ідею свободи, за незалежність нації. Вони мужньо сприйняли події, не брехали, не відрікалися, хоча на кону опинилося їхнє життя. Мужність — друга головна чеснота арадських мучеників. Чим живилися їхня відданість і мужність? З віри в Бога. За словами Йосипа Борто, пам’ять про мучеників Арада житиме вічно, адже вони символізують віру, надію, волелюбність, вірність, героїзм, прагнення до справедливості та мужність угорського народу. Сьогодні угорський народ потребує сміливих і вірних патріотів. Тих, які не бояться говорити правду, захищати її та боротися за неї, котрі вірні справі нації та громади.

На заході також виступили учні Виноградівської середньої школи №3 ім. Жиґмонда Перені та Закарпатського угорського ліцею. Урочистість атмосфери підкреслив і виступ струнного квінтету викладачів Виноградівської музичної школи ім. Бейли Бартока.

На завершення присутні поклали вінки пам’яті до погруддя Жиґмонда Перені.

(ev/Kárpátalja hetilap)