In memoriam Georges: у Берегові відкрили меморіальну виставку художника Дьордя Бенка

Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса організувало в Берегові меморіальну виставку робіт художника Дьордя Бенка. Урочисте відкриття експозиції відбулося 18 вересня в стінах галереї Na’Conxypán.

Першим присутніх привітав художник, графік, лаборант відділу мистецтв Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Чаба Куташі, а відтак розповів про основні моменти біографії та творчості художника.

Дьордь Бенко народився 31 жовтня 1947 року в Берегові й усе життя прожив у рідному місті. У 1967–1971 роках навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. Його вчителями були Шандор Петкі, Віктор Демидик та відома скульпторка, керамістка Анна Горват. З 1967 року брав участь в обласних і зарубіжних виставках. Після закінчення навчання влаштувався на роботу в Берегові, малював вивіски, таблички, плакати, долучався до облаштування міських громадських просторів. У 1990-му став одним із засновників Товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса. Протягом багатьох років був викладачем Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. У 2007-му президент Угорщини відзначив художника Срібним хрестом «За заслуги». Дьордь Бенко помер 1 грудня 2020 року в Ужгороді. Його поховали на римо-католицькому цвинтарі в Берегові. У 1990-х роках мистецтвознавиця Олена Приходько писала про Дьордя Бенка так: «Він філософсько-аналітичний художник. На його полотнах одночасно присутні реальний та уявний світ, реальний життєвий матеріал і фантазія. У його роботах м’які пластичні форми, безперервні контурні лінії, стримані, матові тони переходять у яскраві кольори та експресивні форми, іноді контрастні кольори стикаються між собою».

Очільниця Товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса, кураторка галереї Na’Conxypán Агнеш Кулін поділилась особистими спогадами про художника, який був її дядьком. «Дьордь Бенко, чи, як ми називали його в родині, Дюрі, для кожного був кимось іншим. Для когось учителем, для когось добрим знайомим з Берегова, з яким можна було випити кави або навіть провести пів дня за розмовою. Для мене ж він був художником і членом родини, моїм дядьком», – зазначила вона. Агнеш Кулін також розповіла, що Дьордь Бенко почав малювати дуже рано, ще в підлітковому віці, але готувався стати не художником, а священником. Проте вчительки Гізелла Драваї та Анна Горват, які помітили його обдарованість, давали йому окремі спеціальні завдання, спрямовуючи таким чином на творчу кар’єру. Окрім живопису, Дьордь Бенко цікавився літературою. З 80-х років минулого століття його вірші, оповідання та рецензії з’являлися в місцевих газетах.

«Зважаючи на цю різносторонність, ми намагались і її висвітлити на виставці, тож представили кілька уривків із віршів Дьордя Бенка», – додала Агнеш Кулін.

«Обираючи виставковий матеріал, ми прагнули показати багатогранність таланту Дюрі, продемонструвати щось нове тим, хто знав його багато років. Якщо переглянути експозицію, то можна помітити, що під багатьма роботами стоїть напис: «Незавершена». Кілька полотен досі ніколи не виставлялися, вони ховалися в майстерні Дюрі, чекаючи на слушну нагоду. Ми додали до виставки й роботи з приватних колекцій, тож хочемо подякувати за це родинам Оросів, Когутів та Куліних», – зазначила кураторка галереї.

Частиною робочого процесу Дьордя Бенка була тривала підготовка до створення картин. Художник ретельно збирав усе, що вважав потрібним для цього: використані тюбики олійних фарб, прикраси поламаних рам, ілюстрації та фотографії з газет і журналів.

«На нього вплинули авангардні рухи ХХ століття, кубізм, сюрреалізм, футуризм та абстрактне експресіоністське мистецтво, його дуже приваблював цей період. На мою думку, він би не виділявся з компанії Анрі де Тулуз-Лотрека чи Пікассо, сидячи в темних богемних кав’ярнях Монмартра», – додала Агнеш Кулін.

Біля входу до галереї представлено добірку улюблених сюжетів Дьордя Бенка, далі роботи йдуть у хронологічному порядку. Спочатку картини темперою, що залишилися з років навчання в училищі, потім графіка: переважно колажі, монтажі, малюнки, виконані кольоровими олівцями та тушшю. Затим ідуть ряди абстрактних рельєфних картин, які переносять глядача в уявний світ. А на стінах найдальшої експозиційної площі оживає його улюблена тема – місто Берегово.

Під час підготовки виставки працівники галереї архівували понад 200 робіт, у тому числі опубліковані вірші Дьордя Бенка, які найближчим часом буде представлено на сайті галереї. У зв’язку з цим Агнеш Кулін звернулася до присутніх з проханням, якщо вони мають картини художника, надати їх для репродукції, щоб поповнити архів.

18 жовтня з нагоди Дня угорського живопису відбудеться майстер-клас з колажу-монтажу, під час якого будуть використані зібрані твори Дьордя Бенка. Цикл заходів завершиться 31 жовтня, у річницю від дня народження художника, покладанням вінків. Цього дня виставку доповнять карикатурами та портретами, створеними митцем. Відтак родина Куліних подарує Закарпатському угорському інституту колекцію робіт Дьордя Бенка, щоб пам’ять про нього продовжувала жити в серці його улюбленого міста.

(CsA/Kárpátalja hetilap)