У Свалявському меморіальному парку вшанували пам’ять жертв маленьких робіт

У меморіальному парку, створеному на території колишнього концтабору в Сваляві, представники закарпатської угорської громади та угорські дипломати вшанували пам’ять жертв організованої масової депортації угорських і німецьких жителів Закарпаття, проведеної Радянським Союзом після Другої світової війни, 79 років тому, за етнічною ознакою.

Частина учасників перед заходом традиційно поклала вінки до обеліска, установленого на околиці міста, який позначає могилу угорського воїна часів завоювання, похованого тут разом із конем. Могилу ще в 1870 році розкопав Тиводар Легоцький, а виявлені там предмети (серед яких найцінніший – срібний значок) нині знаходяться в Угорському національному музеї. Історик, голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич біля обеліска розповів про обставини розкопок, наголосивши, що предмети, знайдені в могилі угорського воїна-завойовника поблизу Сваляви, свідчать, що угорці мають тут минуле, теперішнє та майбутнє.

Пам’ять жертв сталінського терору в Сваляві закарпатські угорці вшанували під проливним дощем і пронизливим холодним вітром. Голова комісії Свалявського меморіального парку Мігай Товт привітав присутніх, які, незважаючи на воєнну ситуацію, приїхали до міста, щоб на території колишнього концтабору спільно згадати про злочини проти людяності, вчинені під час окупації нашого краю радянськими військами, та про їхніх жертв. Він повідомив, що напередодні в Берегові провели Міжнародний форум дослідників ГУЛАГу (за відсутності іноземних доповідачів). На цьому заході, зокрема, відбулася презентація збірника, який містить доповіді минулорічної наукової конференції. Мігай Товт із задоволенням констатував, що завдяки колегам, Яношу Мешку та Дьордю Дубці, у Мукачівському замку продовжує діяти постійна експозиція, присвячена жертвам сталінізму на Закарпатті. Зазначалося також, що завдяки сумлінній праці співробітників меморіальний парк перебуває в належному стані, водночас кількість відвідувачів значно зменшилася.

Дипломат Посольства Угорщини в Україні Йожеф Бугайла зачитав лист головної радниці прем’єр-міністра Угорщини Каталін Сілі до учасників заходу, в якому вона наголосила: «Війна не може виправдати обмеження можливостей національних меншин. Мир і безпека – це єдині рішення для забезпечення розвитку, зростання та добробуту сімей і громад на їхній батьківщині. Тому ми повинні діяти разом в інтересах закарпатських угорців і водночас виступити проти позбавлення прав представників нацменшин».

Директор департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської обласної військової адміністрації Роман Модавчук підкреслив, що зараз ми вшановуємо пам’ять тих закарпатців, які 79 років тому через свою національність і віру стали жертвами комуністичної диктатури, а за кілька днів будемо згадувати Голодомор, українських жертв комуністичної диктатури. Таким чином директор департаменту провів паралель між цими двома подіями та нинішньою війною проти України, зазначивши, що методи диктаторів не змінюються.

Відповідальний секретар комісії Свалявського меморіального парку Дьордь Дупка зазначив, що виконати прохання вцілілих вдалося лише частково: побудували меморіальний парк і маленьку каплицю, бо вона була в таборі, але комуністична диктатура її зруйнувала, щоб люди не збиралися там навіть молитися. Тому каплиця сьогодні стоїть у меморіальному парку. Будівлі табору на вершині гори Міністерство оборони передало в приватні руки, тож створити там меморіальну кімнату не вдалося. У 2024-му виповниться 80 років з дня депортації угорських і німецьких чоловіків у 1944-му. Двоє з тих, хто вцілів, ще живі. На конференції в Берегові розповіли, що наступного року будуть урочисто відкриті нові таблички, оскільки уряд Угорщини викупив 700 тисяч картонних коробок з даними. Їхня обробка триває, тож стає відомою дедалі більша кількість імен, які ще не вигравірувані на граніті меморіального парку. До вшанування 80-річчя наступного року вже готуються і сподіваються, що вдасться провести масовий захід.

Від імені духовенства виступили і прочитали молитви за духовний упокій жертв очільник римо-католицької парафії Томас Коза та пастор реформатської церкви Арпад Давід.

Жіночий хор із села Тисабикень під керівництвом Чілли Коваль виконав низку тематичних композицій. Відтак присутні поклали вінки до меморіального знака. Серед них, зокрема, Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї, консул Угорщини в Берегові Іштван Буцко, радник голови Національного інституту стратегічних досліджень Ендре Саліпскі, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Ґейза Ґулачі, голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Іштван Черничко, заступник директора департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської обласної військової адміністрації Олександр Лях, голова Товариства угорської культури Львова Ласло Шомоді, голова Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей Йосип Торпої, голова Свалявської міської територіальної громади Мирослава Скрипинець та її заступники Іван Русин і Михайло Попович, очільниця управління освіти громади Наталія Ладані, заступники голови Берегівської міської територіальної громади Ласло Горват та Іштван Вінце.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap