Горіх чорний, дуб червоний, в’яз низький, клен ясенелистий, черемха пізня, ясен пенсільванський увійшли до переліку з 13 чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів в Україні, повідомило Мінприроди.
Згідно з його релізом, у затвердженому міністром Русланом Стрільцем наказом №695/39751 списку, зокрема, айлант найвищий, аралія маньчжурська, в’яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види та гібриди), робінія звичайна, черемха пізня, ясен пенсільванський.
„Відтепер ці види заборонено використовувати для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг в Україні. Водночас висаджені до набуття Переліком чинності дерева зі списку не будуть вирубуватися”, – зокрема в повідомленні.
Мінприроди пояснює, що чужорідні види дерев здатні змінити або знищити цілі екосистеми: не маючи природних ворогів на нових територіях, інвазійні види швидко розмножуються, захоплюють простір і витісняють місцеві види природних ландшафтів.
У відомстві зазначили, що до 2021 року в Україні був відсутній всебічний підхід до вирішення цього питання. З ініціативи Мінприроди було оновлено Правила відтворення лісів, ухвалено Державну стратегію управління лісами України до 2035 року та Стратегію біобезпеки та біологічного захисту, які, зокрема, забороняють використання чужорідних видів дерев.
Список інвазійних видів розробила створена Мінприроди міжвідомча робоча група, до якої входили фахівці Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук, НУБіП України, Національного лісотехнічного університету України, Держлісагентства та провідні експерти природоохоронних організацій.
На території Закарпаття заборонили відвідувати ліси. Таке рішення прийняла Рада оборони області.
Це пов’язано з подальшим ускладненням пожежної обстановки та збереженням надзвичайної (5-й клас) пожежної небезпеки.
Звертаємо Вашу увагу!
Відповідно до Постанови КМУ від 21.03.2007 р. №507 рішення Ради є обов’язковим для виконання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, які розташовані на території області, громадянами.
Рада оборони області скасувала заборону на в’їзд до лісів Закарпаття транспортних засобів, іншої самохідної техніки (крім транзитних шляхів) та відвідування лісів населенням. Відповідне рішення Рада прийняла 27 травня, інформує Закарпатська ОВА.
Рада оборони Закарпаття обмежила походи та поїздки до лісу. Головно – через масові пожежі, внаслідок яких у березні вже загинуло 8 закарпатців.
Тотальна заборона не стосується тих, хто обслуговує угіддя, виконує оборонну функцію чи проживає у лісовій місцевості, а також транзитного проходу чи проїзду.
Рішення заборонити відвідування лісів області прийняла учора Закарпатська обласна військова адміністрація (Закарпатська обласна державна адміністрація).
Заборона стосується усіх за винятком Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управління оперативних командувань, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Міністерства внутрішніх справ України, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, постійних лісокористувачів.
Згідно з рішенням обласних військових адміністрацій зараз ліс не можна відвідувати також у цих областях:
Київській;
Волинській;
Житомирській;
Миколаївській;
Полтавській;
Рівненській;
Сумській;
Хмельницькій;
Черкаській.
Нагадаємо, з березня 2022 року ВР внесла зміни до ККУ, посиливши відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Зокрема це стосується паліїв сухої трави. Відповідальність за злочини, передбачені ст. 113 „Диверсія”, караються від 15 років до довічного ув’язнення.
Туристи приїжджають подивитися на пустелю в лісі в американському штаті Мен звідусіль. Дивовижне видовище спричинене людською діяльністю.
Пустеля в Мен — це майже 20 гектарів піщаної території поблизу Фріпорта посеред лісу. Це не пустеля в класичному розумінні цього слова, оскільки навколо дерева, тобто в лісі, випадає чимало опадів. Незвичайне природне явище спричинило безвідповідальне використання землі.
Ділянка була куплена Вільямом Таттлом у 1797 році, але він не використовував сівозміни, тому поживні речовини в ґрунті повільно виснажувалися. Крім того, надміру паслися корови та вівці, тож ґрунт почав розмиватися через відсутність рослин та коріння, яке утримує верхній шар. Поволі на поверхню з глибин вийшов пісок, який залишався під шаром ґрунту із часів льодовикового періоду.
Із часом процес вже стало неможливо зупинити, тож родині Таттлів нічого не залишалося, окрім як переїхати. У 1919 році за 300 доларів ферму купив Генрі Голдруп. Через кілька років він відкрив територію як туристичне видовище. З тих пір одне із найцікавіших природних явищ у штаті Мен відвідує чимало гостей.
Дослідники Інституту досліджень атмосфери та клімату Технічного університету Цюріха та Університету Ньюкасла шляхом статистичного аналізу та моделювання виявили, що заліснення сільськогосподарських угідь може збільшити літні дощі в Європі в середньому на 7,6%.
Згідно з дослідженням, представленим у науковому журналі Nature Geoscience, для побудови їх моделей вчені вивчали та використовували дані з лічильників опадів, розгорнутих по всій Європі.
Попередні дослідження дійшли висновку, що в найближчі роки зміна клімату може зменшити кількість і масштаби опадів на більшій частині Європи. Автори нового дослідження зацікавились, що станеться в Європі, якщо в заліснення буде докладено більше зусиль, – пише науково-освітній інформаційний портал Phys.org.
Щоб дізнатись більше про вплив зростання кількості лісів на погоду та конкретно на кількість опадів, вчені зібрали історичні дані з різних місць Європи.
Згодом дані дощомірів у лісистих районах були поєднані з даними, зібраними із сільськогосподарських районів з майже однаковими характеристиками. Після цього був проведений статистичний аналіз та розроблені моделі опадів. Пізніше ці дані використовувались для з’ясування впливу дощу, наприклад, шляхом лісовідновлення сільськогосподарських угідь.
Дослідники виявили, що на лісисті ділянки випадає більше дощів, ніж на сільськогосподарські. Вони також помітили, що в лісистих сільськогосподарських районах кількість опадів збільшується як локально, так і у віддалених регіонах.
Виходячи з цього, дослідники стверджують, що якби сільськогосподарські угіддя були заліснені по всій Європі, на цілому континенті було б більше дощів, навіть якщо температура на планеті продовжує зростати. За їхніми підрахунками, для досягнення цього ефекту необхідно збільшити європейські ліси на 20%, – пише BBC.
Вчені не можуть чітко пояснити, чому на ліси випадає більше дощу, але вони вважають, що це може бути пов’язано з впливом дерев на повітря, що рухається: вони уповільнюють повітряні потоки, даючи більше часу для утворення дощу.
Трохи більше року тому розпочався експериментальний проект щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини у електронній торговій системі (ЕТС) “Prozorro.Продажі”. Перші аукціони відбулися вже наприкінці лютого 2020-го, але на повну силу проект запрацював у березні. Тому саме час підвести підсумки першого року продажів у системі.
Всього за цей період було проведено понад 6,1 тис. успішних аукціонів, реалізовано 1,1 млн куб. м необробленої деревини на загальну суму 1,16 млрд грн.
Абсолютним лідером за обсягом реалізованої деревини та отриманих доходів є Закарпатська область – 275 тис. куб. м, що принесли 396 млн грн доходу. Продажем завершився майже кожен другий оголошений аукціон, зростання ціни становило 8,75% при відносно невисокому коефіцієнт конкурентності на успішному аукціоні – 1,56.
Проаналізуємо, яка ж ситуація з продажем необробленої деревени у інших областях.
Отже, у топ-5 регіонів за сумою доходів та обсягом продажів увійшли: Житомирська, Рівненська, Київська, Івано-Франківська та Волинська області.
Область
Дохід (млн грн)
Обсяг деревини (тис. куб. м)
Житомирська
184,6
231,9
Рівненська
182,1
231,5
Київська
72
53,8
Івано-Франківська
68,6
49,9
Волинська
35,8
72,9
Лідерами є Житомирська та Рівненська області з подібними результатами: доходи 184,6 млн грн та 182 млн грн та обсяг реалізованої деревини – 231,9 та 231,5 тис. куб м відповідно. Далі йдуть Київська та Івано-Франківська також з близькими результатами: 72 та 68,6 млн грн доходів, 53,8 і 49,9 тис. куб. мпроданої деревини відповідно. Замикає п’ятірку лідерів Волинська область, лісгоспи якої продали в електронній торговій системі більше деревини, ніж Київська та Івано-Франківська області – майже 73 тис. куб. м, але недорогих сортиментів, тому обсяг доходів склав 35,8 млн грн.
В цілому по Україні успішними були 23% аукціонів.
Серед організаторів аукціонів перші чотири місця за розміром отриманих доходів займають лісгоспи Закарпаття: Рахівське лісове дослідне господарство (ЛДГ) – 59 млн грн, Брустурянське лісомисливське господарство (ЛМГ) – 51,1 млн грн, Ясінянське ЛМГ – 41,7 млн грн та Мокрянське ЛМГ – 34,5 млн грн.
Нижче наводимо рейтинг за іншими областями:
Лісове господарство
Область
Дохід (млн грн)
Обсяг деревини (тис. куб. м)
Малинське
Житомирська
47
105,6
Ніжинське
Чернігівська
33,9
39,7
Костопільське
Рівненська
29,6
38,7
Тетерівське
Київська
21,7
46,7
Сарненське
Рівненська
20,1
101,2
На першому місці Малинське лісове господарство (ЛГ) (Житомирська обл.) із продажами на суму 47 млн грн, далі Ніжинське (Чернігівська обл.) – 33,9 млн грн, Костопільське ЛГ (Рівненська обл.) – 29,6 млн грн, Тетерівське (Київська обл.) – 21,7 млн грн та Сарненське (Рівненська обл.) із доходом від продажів на суму 20,1 млн грн.
З Регламентом, відповідно до якого проводяться електронні аукціони з продажу необробленої деревини в ЕТС “Prozorro.Продажі”, можна ознайомитися на порталі системи за посиланням.
У квітні-травні у пташок та диких тварин розпочинається період розмноження, з’являються дитинчата. Сторонній шум та галас може налякати малюків та їхніх батьків і навіть змусити дорослих особин залишити гніздо чи нору.
Тож, щоб не турбувати тварин, щороку з 1 квітня до 15 червня в Україні запроваджується «сезон тиші» – забороняється проводити заходи, які можуть стати джерелом підвищеного шуму та неспокою.
Відтак, у цей період не можна стріляти, проводити вибухові роботи, санітарні рубки лісу, ралі та інші змагання на транспортних засобах, запускати феєрверки, використовувати моторні маломірні судна (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» (№ 322 – VIII від 9 квітня 2015 року).
До слова, за порушення «сезону тиші» передбачена адміністративна відповідальність за статтею 87 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За підрахунком експертів, середній західний споживач кави, шоколаду, яловичини, пальмової олії та інших продуктів відповідає за вирубку чотирьох дерев на рік, зокрема, у тропічних лісах.
Знищення лісів є однією з головних причин як кліматичних змін, так і зменшення популяції дикої природи, оскільки природні екосистеми стають жертвами територіальних потреб сільського господарства та промислового скотарства.
Це дослідження є першим, яке пов’язує карти глобальної вирубки лісів із широким асортиментом продукції, що імпортується окремими країнами в різні точки світу.
Дослідження презентує прямий зв’язок між звичками споживачів та вирубкою лісів: споживання шоколаду у Великобританії та Німеччині відіграє важливу роль у вирубці лісу в Кот-д’Івуарі та Гані, тоді як попит на яловичину та сою в США, ЄС та Китаї призводить до вирубки лісів у Бразилії.
Дослідження показують, що споживання кави в США, Німеччині та Італії суттєво сприяє вирубці лісів у центральних районах В’єтнаму.
Багата і густонаселена країна, США, залишає особливо великий слід у знищенні лісів, оскільки США є основним імпортером товарів із тропічних країн, таких як гватемальські фрукти та горіхи, ліберійський каучук та камбоджійська деревина. Китай в основному відповідає за вирубку лісів у Малайзії за рахунок імпорту пальмової олії та інших сільськогосподарських продуктів.
Видання «The Guardian» підсумовує, що кожен житель країн G7 знищує в середньому чотири дерева, тоді як у США ця кількість становить більше 5 на особу. На п’ять країн G7 – Великобританію, Японію, Німеччину, Францію та Італію – припадає понад 90 відсотків вирубки лісів за кордоном, половина з яких – у тропічних країнах.
Нгуєн Хоанг, представник з Науково-дослідного інституту людства і природи (Research Institute for Humanity and Nature), керівник досліджень, каже, що детальні мапи можуть допомогти зупинити вирубування лісів.
«Влада та компанії можуть скласти уявлення про те, які ланцюги поставок спричиняють вирубування лісів. І, розуміючи це, можуть зосередитись на цих ланцюгах поставок, щоб знайти конкретні проблеми та їх рішення», – додає дослідник.
«Споживання за кордоном має величезний вплив, враховуючи те, що ми залежимо від міжнародних ланцюгів поставок. Хоча політика на державному рівні часто зосереджується на внутрішніх проблемах, правда полягає в тому, що якщо ми не будемо розглядати цей міжнародний слід, ми будемо продовжувати здійснювати руйнівний вплив на навколишнє середовище у глобальному масштабі», – повідомив виданню «The Guardian» Кріс Вест з Йоркського університету.
«Цю проблему не можуть вирішити окремі країни самостійно, і це не лише західна проблема. Збільшення вирубки лісів у Китаї особливо вражає і вказує на необхідність багатосторонніх дій», – пояснює К. Вест у дослідженні, опублікованому в науковому виданні «Journal of Nature Ecology and Evolution».
