Закарпатська реформатська церква намагається максимально підтримати всіх, хто опинився у скрутному становищі, незалежно від того – це мешканець Закарпаття чи вимушено переміщена особа з інших областей нашої країни. Саме тому від початку повномасштабної війни в Україні церква безперервно надає гуманітарну допомогу – вантажі з харчовими продуктами та найнеобхіднішими речами до різних регонів. За більш, ніж два роки лише до Церковної добровільної пожежної команди села Дерцен надійшло 14 спеціальних пожежних машин від іноземних партнерів. Днями відбулося вручення чергової.
Біохімік Каталін Каріко та фізик Ференц Краус отримали Нобелівські премії в рамках масштабного гала-вечора.
Відзнаки в Стокгольмській концертній залі вручав король Швеції Карл XVI Густав.
Каталін Каріко розділила Нобелівську премію з медицини та фізіології з американцем Дрю Вайсманом за відкриття, що були використані для розробки вакцин на основі мРНК.
Науковиця є однією з учених, які почали розробку вакцини на основі мРНК. Відкриття принесло прорив у боротьбі з епідемією коронавірусу, оскільки за допомогою цієї технології фахівці змогли швидше виготовити препарати для щеплення.
Каталін Каріко стала першою жінкою-угоркою, яка здобула Нобелівську премію.
Фізик Ференц Краус отримав Нобелівську премію з фізики разом із двома французькими вченими – П’єром Агостіні та Анною Л’юльє – за експериментальні методи створення аттосекундних світлових імпульсів для вивчення руху електронів усередині атомів. Відкриття може стати проривом у сфері охорони здоров’я.
Завдяки дослідницькій роботі на початку 2000-х група Ференца Крауса створила перші у світі аттосекундні світлові імпульси, що дозволило їм проводити спостереження за рухом електронів в атомах у реальному часі. Відтоді розроблена ними техніка допомагає досліджувати залежність від часу багатьох атомних та молекулярних фізичних процесів.
Результати цієї піонерської експериментальної роботи використовуються в кількох дослідницьких інститутах по всьому світу, зокрема в дослідницькому інституті ELI-ALPS у Сегеді.
Ференц Краус вважається засновником аттофізики. Його останнє дослідження присвячене вивченню медико-діагностичного застосування технології надшвидкого вимірювання. Разом зі своєю групою Ференц Краус використовує фемтосекундну й аттосекундну технології для інфрачервоного спектроскопічного аналізу зразків крові та виявлення невеликих змін у їхньому складі. Науковці з’ясовують, чи дозволяють ці зміни чітко діагностувати ракові захворювання на ранніх стадіях.
BREAKING NEWS The Norwegian Nobel Committee has decided to award the 2023 #NobelPeacePrize to Narges Mohammadi for her fight against the oppression of women in Iran and her fight to promote human rights and freedom for all.#NobelPrizepic.twitter.com/2fyzoYkHyf
BREAKING NEWS The 2023 #NobelPrize in Literature is awarded to the Norwegian author Jon Fosse “for his innovative plays and prose which give voice to the unsayable.” pic.twitter.com/dhJgGUawMl
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2023 #NobelPrize in Chemistry to Moungi G. Bawendi, Louis E. Brus and Alexei I. Ekimov “for the discovery and synthesis of quantum dots.” pic.twitter.com/qJCXc72Dj8
Спілка християнської інтелігенції Берегова та місцева римо-католицька парафія 14 жовтня у приміщенні Паломницького центру ім. Ференца Пастора вже всьоме вручили Премію ім. Ліннера, яку щороку присуджують працівникам сфери охорони здоров’я, визнаним професіоналам своєї справи.
Відомий уродженець Берегова Бертолон Ліннер під час Першої світової війни працював бойовим хірургом на російському та італійському фронтах. Після війни він повернувся в рідний край, на Закарпаття, де жив і працював до самої смерті. Він був директором місцевої лікарні, яка нині носить його ім’я. І на знак вшанування його пам’яті у 2017 році була заснована премія його імені, яку щороку вручають лікарям та з 2020 року також і медсестрам.
На церемонію вручення завітав зокрема очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, консули Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Олександра Чізмадія та Карой Сепеші, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ільдико Орос, голова Берегівського міського осередку ТУКЗ-КМКС Іштван Молнар, директор дияконічного центру Закарпатської реформатської церкви Бейла Надь, а також нащадки Бертолона Ліннера – Андраш Ловаш із матір’ю.
Присутніх на заході привітала голова громадської організації «Спілка християнської інтелігенції Берегова» Елеонора Якоб. Під час виступу вона зокрема наголосила: «Для мене велика радість і честь, що нагородження відбувається вже всьоме, за що я хочу подякувати організаторам, меценатам і всім, хто завдяки своїй праці зберігає спадщину Бертолона Ліннера».
«Ми живемо у нелегкий час, але закарпатцям за всю історію ніколи не було легко, як не було безхмарним і життя самого доктора Ліннера. Але, як показує його приклад, за наявності відповідної духовної сили та віри можна подолати всі важкі періоди. Тримаймося разом і черпаймо сили з прикладу життя доктора Ліннера», – наголосила Елеонора Якоб.
Відтак до присутніх звернувся консул Іштван Дєбнар. «Як відомо, Бертолон Ліннер допомагав усім, хто цього потребував, незалежно від національності, мови чи релігійної приналежності. У нинішні скрутні часи таке християнське ставлення потрібне кожному. Він показує нам, як слід самовіддано ставитися до людей у важкі часи. Наслідуймо його приклад!», – наголосив дипломат. Він також висловив вдячність за витримку закарпатських угорців, невтомну працю медиків, а також запевнив у подальшій підтримці Угорщини.
Про життя відомого лікаря Бертолона Ліннера зняли також документальний фільм «Історія незвичайного лікаря», частину якого присутні переглянули на заході.
Відтак оголосили імена лауреатів Премії ім. Ліннера. Ними стали двоє лікарів – Ференц Адальберт Чік, Арпад Кертес (посмертно), а також медична сестра Жужанна Надь.
Ференц Адальберт Чік народився 2 жовтня 1946 року в місті Тячів. Закінчив Тячівську угорськомовну середню школу №3 із золотою медаллю. У 1965 році вступив на навчання на медичний факультет у державний університет м. Тарту (Естонія), після закінчення якого повернувся на батьківщину. Працював у селищі Буштино в санаторії «Тиса». Затим із 1974 року – терапевтом у поліклініці Тячівської районної лікарні. У 1979 році в Києві здобув професійну кваліфікацію лікаря-отоларинголога, після чого працював у ЛОР-відділенні Тячівської лікарні до 1994 року. Відтак до виходу на пенсію у 2021 році був заступником директора – головного лікаря Солотвинської алергологічної лікарні. Він є також засновником і очільником Закарпатського угорського товариства працівників охорони здоров’я. За час роботи про нього було опубліковано двадцять три матеріали в різних фахових журналах, він зареєстрував десять патентів. Також він є володарем численних відзнак. Одружений, батько двох дітей.
Після отримання премії Ференц Адальберт Чік зазначив: «Премія ім. Ліннера — це не просто відзнака, а визнання роботи всього життя. Вона означає, що робота – цінність, і суспільство у відповідь визнає наші зусилля та самовідданість».
«Однією з найсумніших новин весни цього року стало те, що 16 березня, на 84-му році життя, після нетривалої хвороби пішов у засвіти берегівський лікар Арпад Кертес, якого в місті знали не лише як чудового спеціаліста, а й поважали як громадського діяча», – повідомив сімейний лікар села Бодалово, очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Людвіг Якоб.
Арпад Кертес народився 11 квітня 1939 року у Трансільванії в родині лісничого, котрого у 1942 році перевели працювати до закарпатського Хуста. Пізніше родина переїхала до Ужгорода. У 1959 році Арпад Кертес вступив на медичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив у 1965 році. У тому ж році він одружився і отримав роботу в селі Іванівці Чернівецької області. Він став головним лікарем місцевої лікарні, працював терапевтом, а потім – педіатром. У 1968 році він переїхав до Берегова, де десятиліттями працював педіатром, потім лікарем швидкої допомоги, затим дільничним лікарем у Великій Бакті. Наприкінці своєї понад півстолітньої кар’єри до 78-річного віку працював у Берегівській станції швидкої допомоги. Крім того, регулярно давав медичні поради слухачам радіо «Пульс» та публікував статті на шпальтах тижневика «Карпатолйо». Надавав безкоштовні консультації в межах роботи благодійного фонду «Карітас святої Анни». Любив книги, вірші, займатися садівництвом. Завжди зберігав життєрадісність, якою ділився з оточуючими.
Лікар Арпад Кертес був і громадським діячем, активним членом Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). Із 2006 по 2010 рік – депутатом Берегівської міської ради.
Ще одна лауреатка Премії ім. Ліннера – Жужанна Надь, медична сестра дитячого відділення Берегівської центральної районної лікарні ім. Бертолона Ліннера.
Жужанна Надь народилася 11 грудня 1957 року в місті Берегово. Після закінчення місцевої школи №4 вступила на навчання в Берегівське медичне училище, де в 1979 році отримала кваліфікацію акушерки. Після завершення навчання в цьому ж році працювала у ясельній групі у дитячому садку. У 1980-1981 роках працювала в офтальмологічному відділенні Берегівської центральної районної лікарні, а згодом стала медсестрою дитячого відділення, де працює донині.
Після церемонії нагородження в рамках заходу відбувся і невеликий концерт. Сільвестр Ферку зокрема продекламував тематичний вірш «Лікар» Шандора Ременіка, а також заспівав пісню «Аллелуя». Відтак своєю грою на акордеоні гостей порадували Ірина Крайнік, Маріанна Данч Варга, Ніколетта Варга та Берталон Галас.
На завершення до присутніх звернувся нащадок Бертолона Ліннера – Андраш Ловаш, котрий подякував засновникам премії та організаторам заходу за збереження пам’яті лікаря.
Президентка Угорщини Каталін Новак нагородила високими державними відзнаками шістьох представників закарпатської угорської громади. Їх в урочистій атмосфері вручили Посол Угорщини в Україні Антал Гейзер та Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі. Церемонія відбулася у Берегівському Культурному центрі ім. Жиґмонда Перені.
Захід відкрив виступ ансамблю «Боржаварі», який виконав тематичні пісні та вірші, покладені на музику.
Посол Угорщини в Україні Антал Гейзер привітав нагороджених, а також присутніх на події. Він також згадав третього президента Угорщини Ласла Шойома, котрий нещодавно відійшов у засвіти.
«Які б у нас зараз не були труднощі, якою б не була ситуація, завдання дипломатів стале – допомагати взаєминам двох країн. […] Я дуже радий, що сьогодні високі нагороди отримують люди, які дуже багато зробили для своєї громади. Кілька тижнів тому державні нагороди Угорщини я мав честь вручати в Тернополі. Ними Угорщина відзначає діяльність, працю, зусилля нагороджених. Впевнений, що на закарпатських угорців чекає світле майбутнє. Сподіваюся, що майбутній позитивний розвиток України сприятиме зміцненню зв’язків закарпатської угорської громади з материнською державою, як це відбулося у випадку інших закордонних угорських громад. Вірю, що Україна стане сильним та дружнім сусідом Угорщини, на яку можна покластися, у якій національним меншинам надаються відповідні права та можливості», – сказав посол, зазначивши, що і сам належить до національної меншини, німецької громади Угорщини.
Лицарський хрест ордена «За заслуги» від президентки Угорщини за професійну діяльність в угорськомовній освіті на Закарпатті та самовіддану працю отримала очільниця Виноградівського осередку Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, колишня вчителька Перехрестівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, яка нині вже на пенсії, Аранка Добша.
Керівник представництва Угорської екуменічної служби допомоги в Україні Янош Ґеревич отримав Золотий хрест «За заслуги» за значну роль у реалізації політики підтримки Угорщини та гуманітарної допомоги, наданої Україні, а також самовіддану працю для допомоги закарпатців, які живуть у складній ситуації.
Директор Берегівської районної організації Мальтійської служби допомоги Янош Макук також отримав Золотий хрест «За заслуги» за самовіддану працю у вирішенні проблем у сфері надання гуманітарної допомоги та підтримки, а також у сфері педагогічного розвитку дітей з інвалідністю.
Краєзнавець, засновник та колишній директор музею Берегівщини Янош Шепа отримав Золотий хрест «За заслуги» за краєзнавчу діяльність та багаторічну працю в збереженні та продовженні угорських традицій.
Священник греко-католицької церкви, колишній директор Карачинського греко-католицького ліцею імені єпископа Олександра Стойки Міклош Еґреші нагороджений Срібним хрестом «За заслуги» за близько тридцятирічну душпастирську діяльність, роль у відродженні церковних громад після зміни режиму, самовіддану працю на посаді директора та волонтерську роботу.
Консулка Угорщини в Ужгороді Едіна Альбертне Шімон повідомила, що Срібний хрест «За заслуги» поету, краєзнацю, педагогу на пенсії Людвігу Цебею вручать згодом у Вишкові. Нагороду закарпатець отримав за самовіддану та наполегливу працю в служінні місцевій угорській громаді, особливо в сфері угорськомовного навчання на Закарпатті. Діяльність Людвіга Цебея відзначив і прем’єр-міністр Угорщин Віктор Орбан. Премію ім. Золтана Каллоша йому також вручать у Вишкові.
Після нагородження Аранка Добша зокрема зазначила: «Те, що я робила, – робила з любов’ю. моя професія була моїм покликанням. Раніше теж були нелегкі часи і ця нагорода – результат командної роботи, адже вчитель успішний лише тоді, коли разом працюють педагоги, батьки та діти».
Янош Ґеревич у свою чергу подякував тим, хто визнав його гідним нагороди: «Сьогодні зі мною вся наша невелика команда, більшість членів якої створили установу, реалізовуючи проєкт, національну мережу, яка продемонструвала свою ефективність в останній період. Дякую за нагороду, дякую колегам і родині за підтримку».
Янош Макук після отримання нагороди наголосив: «Перш за все хочу подякувати Всевишньому за сили, за колег та можливість допомагати. Дякую, звісно, моїй сім’ї, яка завжди підтримувала мене і терпіла труднощі, через які у мене на них було трохи менше часу. […] Сподіваюся, що ми й надалі з Божою допомогою зможемо продовжувати цю діяльність».
Янош Шепа нашому виданню повідомив: «Із вісімдесяти восьми музеїв Закарпаття два створив я. Один краєзнавчий та один музей виноградарства та виноробства. Я ексгумував тіло польського полковника і знайшов родичів кількох загиблих угорських військових. У Берегові я висадив липову алею. В результаті моїх досліджень історичний герб, що прикрашає фасад головного корпусу Закарпатського угорського інституту, був повернутий на будівлю в його первісному вигляді. Думаю, здебільшого саме через цю роботу мене визнали гідним цієї нагороди».
Священник Міклош Еґреші нагадав, що бути угорцем на Закарпатті завжди було нелегко, відтак подякував родині, особливо дружині, за підтримку.
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh
Відзнаку започаткували Асоціація християнської інтелігенції Закарпаття (голова Елеонора Якоб) та римо-католицька громада міста (настоятель о. Янош Молнар). У 2017 році її вручали лише лікарям, а з 2020-го на прохання родини відомого хіруруга – й середньому медперсоналу.
Премію за визначні професійні успіхи та плідну громадську діяльність вже отримали такі знані фахівці, як доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедрою медфаку УжНУ Єлизавета Сірчак, очільники терапевтичного та травматологічного відділень Берегівської райлікарні Гейза Гаал та Петро Мильо, фельдшер, психолог ЗУІ Іштван Гогола, інші відомі медики краю.
Нинішнього року знаковий приз присудили керівнику амбулаторії сімейної медицини в с.Бадалово Людвігу Якобу та медсестрі Єлизаветі Мензак.
Людвіг Якоб – уродженець даного населеного пункту, успішно закінчив Берегівське медучилище, після служби в армії працював за спеціальністю в реанімаційному відділенні райлікарні, а такош на станції “Швидкої допомоги”. У 1992 році поступив на медичний факультете УжНУ, після завершення якого повернувся на роботу в рідне село. Доктором з Великої літери називають його земляки, адже до нього можна звернутися в будь-яку пору доби – він завжди допоможе. Протягом двох каденцій Людвіг Якоб був депутаом Берегівської районної ради, зараз – член виконкому міської ОТГ. Бере активну участь у громадському та духовному житті, є секретарем пресвітерів реформаторської церкви Бадалова. Успішно пробує сили в журналістиці, його публікації завжди актуальні й злободенні.
Єлизавета Мензак – медсестра вищої категорії, віддала улюбленій справі майже 60 років, працювала за фахом в Берегівській ЗОШ №4 імені Лайоша Кошута й зараз не покидає професійну ниву – трудиться в Центрі первинної санітарно-медичної допомоги.
Премія Бертлона Ліннера – одна із найпрсетижніших в колах фахівців. Легендарного хірурга шанують і пам’ятають земляки, легенди про нього живі по-нині. Загалом талановитий лікар здійснив понад 46 тисяч операцій, першим в регіоні провів хірургічне втручання на серці, звільнивши цей орган дівчинки-єврейки від величезної ігли. Ходять навіть чутки, що він лікував самого Сталіна, хоча це малоймовірно. У роки першої світової війни працював польовим хірургом, не робив різниці між “своїми і чужими”, надава допомогу всім. По її завершенні його запрошовули у провідні медзаклади Будапешта, але Ліннер повернувся на рідне Закарпаття, очолив хірургічне відділення Берегівської лікарні, а відтак і сам заклад. Під час Другої світової війни фашисти мали намір, полишаючи місто, підірвати об’єкт, але Ліннер запросив німецьких офіцерів до свого винного підвалу і так напоїв їх, що вони не встигли це зробити. Старше покоління ще й тепер згадує, скільки людей врятував від вірної смерті, його безкоштовні діяння, безкорисливу підтримку своїх колег, яким виплачував премії із власної кишені.
Учасники зібрання з нагоди вручення премії переглянули короткий документальний фільм, в якому до присутніх звернулися колишні лауреати премії його імені.
“Ми завжди пам’ятатимемо цю чудову людину – медика із золотими рукаи та чуйним серцем, безмежно відданого своєму покликанню,- наголошував Петро Мильо, – і у повсякденній роботі намагатимемось наслідувати його приклад. Вдячні берегівани назвали його іменем нинішню райлікарню, на територіх якої втсановили погруддя відомого хіруруга, його імְя носять також вулиця, де проживав, відкрито також кімнату музей Ліннера в актовому залі Будинку паломників римо-католицької громади.”
Слова прихильності визначному хірургу висловив і Гейза Гаал, який підкреслив, що не були марними напружені роки навчання, безсонні ночі чергувань, вартували докладені зусилля, аби стати номінантом премії Бертолона Ліннера й далі примножувати його традиції.
Присутніх на урочистості тепло вітали консул зовнішньополітичної установи Угорщини в Берегові Матяш Сюреш, заступник голови Асоціації християнської інтелігенції сусідньої країни Дейнеш Керестеш, очільниця АХІЗ Елеонора Якоб та від імені родини Бертолона Ліннера Андраш Ловаш.
Після вручення призів Людвіг Якоб щиро дякував за високе визнання і у свою чергу подарував оригінальні сувеніри Елеонорі Якоб та Андрашу Ловашу із зображеннями реформаторської церкви Бадалова, яка нинішнього року святкує своє 223-річчя, та портрета відомого угорського поета-революціонера Шандора Петефі, який був проїздом у селі і на честь котрого ще в далекому 1923 році на фасаді релігійного храму було встановлено меморіальну дошку. До слова, пам’ятки виготовила талановита місткиня з Бадалова Кітті Шаркезі.
Під бурхливі оплески Єва Гогола натхненно продекламувала вірш Шандора Петефі “Лікар”, а Вероніка Марко виконала в’язанку угорських народних пісень, акомпонуючи собі на цитрі.
В урочистості взяв участь і вітав лауреатів Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї.
Berit Reiss-Andersen, Chair of the Norwegian Nobel Committe: «The world needs those admirable individuals and groups of people who at great personal sacrifice stand up against aggression in pursuit of democracy, human rights and peace.»#nobelpeaceprizeceremony#NobelPeacePrizepic.twitter.com/3Xtruz8WvV
У Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ відбулося вручення Стипендій ім. Калмана Шовша.
Мета стипендіальної програми, якою опікується Благодійний фонд «Геніус» – сприяти співпраці угорськомовних вищих навчальних закладів та кафедр, що діють на Закарпатті. Стипендіальна програма була оголошена в трьох категоріях: «Закарпатський мандрівний університет», підтримка досліджень, пов’язаних із Закарпаттям та створення навчальних конспектів та термінологічних словників угорською мовою.
Вручення атестатів випускникам ЗОШ №10 ім. Габора Дойко м. Ужгород 31 липня відбулося в незвичному режимі, адже захід відбувся з дотриманням карантинних обмежень, за участі суто випускників, їх батьків, рідних та їх вчителів.
«Коронавірус цього року вніс корективи в життя і нашої школи. Ми не змогли провести традиційне свято останнього дзвоника. Проте не хотіли, аби цьогорічні випускники залишили навчальний заклад без прощання із учителями, однокласниками. Отже, після послаблення карантинних обмежень, ми вирішили провести захід, де в центрі уваги – випускники, з дотриманням протиепідемічних правил», – розповіла директор школи Юдіт Кулін.
Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович був присутній на заході, в першу чергу, як батько випускника. Він зазначив, що випускний – завершення певного етапу і для батьків. «Закінчила школу моя третя дитина – це особливий день», – зазначив Василь Брензович.
Голова Товариства угорської культури також наголосив, що діти угорців повинні відвідувати угорськомовні школи. «І педагогіка, і життя показує, що людина найкраще засвоює матеріал рідною мовою. Саме тому важливо віддавати наших дітей до шкіл з угорською мовою навчання. Хоча зараз є певні проблеми навколо навчання рідною мовою для нацменшин, сподіваюся, ми переборемо їх, і наступне покоління зможе отримувати ази науки угорською від угорськомовних педагогів», – наголосив голова організації.
Назважаючи на нелегке навчання під час другого півріччя, випускники досягли високих результатів. Наприкінці заходу 17 випускників отримали атестати про загальну середню освіту та класний фотоальбом.
Вручення атестатів про середню освіту 29 випускникам гімназії ім. Габора Бетлена 31 липня відбулося у вузькому колі членів родин та вчителів. Захід традиційно провели на подвір’ї навчального закладу.
Першим до випускників звернувся директор гімназії Арпад Сабов. У своїй промові він наголосив на досягненнях, зокрема, випускника Еріка Новікова, котрий здобув максимальні 200 балів за ЗНО з англійської мови. «Сьогодні я називаю вас гімназистами офіційно востаннє. Завтра ви будете ними лише у серці, сподіваюся, будете горді через це завжди», – звернувся директор до випускників.
Від імені Генерального консульства Угорщини у м. Берегово випускників привітав консул Аттіла Кулчар. Він привітав їх із гарними результатами навчання. Дипломат також повідомив, що наступного року будівлю гімназії повністю реконструюють і через два роки навчальний заклад зміниться до невпізнаваності.
«У майбутньому на виклики, котрі несе сучасний світ, має відповідати молодь, саме від неї залежать зміни на краще», – зазначив, у свою чергу, голова Берегівської райради, очільник районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. Серед змін він назвав мир та стабільність, а також систему, котра перешкоджає розвитку, натякаючи на бюрократичні перепони для отримання та використання фінансів, котрі направлені для навчального закладу. Пан Йожеф також наголосив, що реконструкцію навчального закладу планували вже тривалий час, проте досі – безрезультатно. «Щоб змінити це, за справу реконструкції та розширення гімназії взялося Товариство угорської культури Закарпаття, а підтримку для цього організація знайшла в Угорщині. Є надії на будівництво нового крила, адже співпраця ТУКЗ-КМКС із Закарпатським угорськомовним педагогічним товариством та угорським урядом – це завжди гарний результат», – зазначив Йожеф Шін.
Випускників привітали начальник відділу освіти Берегівської РДА Ласло Лендєл, а також Шандор Зан Фабіан – єпископ Закарпатської реформатської церкви.
Відтак, до випускників звернулася класний керівник – Маріанна Кочіш. Вона подякувала батькам за те, що обрали гімназію місцем для навчання своїх дітей, педагогам, котрі навчали та давали настанови учням, а також Всевишньому – за можливість бути класним керівником цих дітей.
Наприкінці заходу зачитали список імен випускників, котрі отримали з рук директора атестати. Колишні учні гімназії прощалися з навчальним закладом у вигляді виступу, під час якого згадували витривалу працю вчителів, батьків, а також дружбу, любов до батьківщини та отчого дому. По завершенні виступу випускників благословив єпископ Шандор Зан-Фабіан.